ENRU

Місця сили: Де проходив і як змінювався ГОГОЛЬFEST?

ГОГОЛЬFEST уже дев’ять років поєднує різні мистецтва, дивує, показує сміливі постановки та регулярно кочує. З часів його заснування в 2007 році, фестиваль відбувався в 6 різних локаціях, у тому числі за кордоном. Ми розпитали про ці місця організаторів, кураторів, учасників та відвідувачів фестивалю.

2007-2009: Мистецький Арсенал

   Влад Троїцький, засновник ГОГОЛЬFEST

«Якось я робив перформанс під назвою «Білий Босх» — дуже красива акція. Сам Арсенал як музей тоді був лише в мріях та планах і виглядав, як будівництво. Але мені здалося, що це може бути реальним місцем сили і так з’явився ГОГОЛЬFEST. Ідея полягала в тому, щоб створити саме мультидисциплінарний фестиваль і об’єднати аудиторії, які окремо відвідували виставки, театр, концерти, а між собою рідко перетинались. Мені хотілося всіх об’єднати, щоб митці побачили одне одного, а також глядачі познайомилися. В цій локації було безліч труднощів, але була й привабливість — в історичному бекґраунді, в цьому антуражі руїн і пилюки. Робити ГОГОЛЬFEST в Арсеналі щоразу було викликом, але це все-таки тоді стало нашим місцем сили. Зараз повернутися в Арсенал було би вже складно. Він уже надто прилизаний для ГОГОЛЬFESTу».

ГОГОЛЬFEST у Мистецькому Арсеналі. urbankiev.com

   Олексій Карпович, фотограф, відвідувач ГОГОЛЬFEST

«Для мене досі є найбільш пам’ятним перший ГОГОЛЬFEST, на якому ДАХ робив масштабну постановку «Смерть Гоголя». Арсенал тоді був ще недореставрований і все це ходіння на поводі з дзвоном і колісницею, що палала… Ця недобудованість Арсеналу створювала цікаву атмосферу, яку, як на мене, вдало використали в постановці. Тоді це все було вперше: і такий масштаб, і такий майданчик — ну, як у Європі прямо. Здавалося, що ГОГОЛЬFEST — це флагман у просуванні культури і буде фундаментом для цього. Це було початком і ті блукання по великому Арсеналу — здавалося, що це острів, де зустрічаються всі. Щось типу Майдану до Майдану».


2009: Перм

Після насичених Арсенальних прем’єр ГОГОЛЬFEST вперше подався у мандри. І одразу в далекі — до Пермі.

   Мох Перкалаба, продюсер гурту Perkalaba

«Наскільки я розумію, тоді нєкій галерист Марат Гельман закрутив концепцію «Пєрьм — культурна столиця». І мабуть, в рамках цього двіжа відбувся фестиваль української культури з великим десантом актуальних артистів — «ВВ», «ДахаБраха», «Гайдамаки», «Бумбокс», «Перкалаба». Організовано все було чітко і по-багатому. Продюсером фестивалю був один із найвідоміших російських продюсерів, який, наприклад, привозив до Москви Ману Чао, а з української сторони Влад Троїцький. Все було чітко і професійно.

Що ці «гастролі» дали фестивалю? Та ще один вихід на зовнішню аудиторію, рекламу бренду і професійний досвід. Це так, якшо вкратце».

2010: Кіностудія ім. Олександра Довженка

Того ж таки 2010 року, коли ГОГОЛЬFEST з’їздив до Пермі, у фестивалю вже був перший ризик не відбутися. Влад Троїцький уже встиг розіслати всім листа з вибаченням, що цього року ГОГОЛЬFEST в Арсеналі скасовується, але дуже несподівано з’явилася інша локація — давня і майже не робоча кіностудія ім. О. Довженка.

   Марко Галаневич, учасник гурту ДахаБраха

«Для фестивалю на Довженка я робив айдентику скрізь по всьому світу, від Китаю до Франції. Цим він мені і запам'ятався. А був я на самому фесті пару разів, бо теж були паралельно гастролі.

Спільний проект ДахаБраха та Kimmo Pohjonen. dakhabrakha.com.ua

Здається, ГОГОЛЬFEST на Довженка був першим фестивалем поза Мистецьким Арсеналом. Тому все було незвично. Локації були розпорошені по величезній території кіностудії й доводилося довго шукати сцени чи виставки. І в цих блуканнях був свій шарм. А ще згадалася скульптура Жанни Кадирової «Кінопрожектор із цементним променем».

   Катерина Дронова і Сергій Мелещук, відвідувачі фестивалю 

«Найтепліше завжди згадуємо ГОГОЛЬFEST 2010 року: ми були молоді, закохані й нам хотілось бути перманентно враженими. Того року фестиваль вперше вийшов за межі умовного «кампусу» безпосередньо на вулицю, до киян. Хрещатиком пропливли чудернацькі інсталяції іспанців з «La Fura dels Baus», а над Майданом гучно і смачно залунали «ДахаБраха». З творчістю гурту я була знайома і раніше, а для Сергія це було приємне відкриття — з тих пір він справно радить прослухати цей гурт на Spotify усім знайомим іноземцям, які розпитують нас про українську музику.

Відкриття ГОГОЛЬFEST на Майдані Незалежності. teatre.com.ua

Після масштабного відкриття ми навідались і до кіностудії Довженка, де тоді розкинувся фестивальний арт-простір. Серед візуального мистецтва найбільше запам’ятався арт-сквот, який жив своїм життям протягом фестивалю, особливо проект «зелена» кімната та космічний New Bionics Анни Надуди. До павільйону, куди ми поспішали не надто спізнитись на виступ Cheese People та The Go! Team, нас проводжали бадьорі богемні «Шевченки» від VAP та зазомбована армія клонів від Марії Куликовської. І коли павільйон поглинув нас, ми, зелені й нетямущі, пішли слухати музичну програму за спиною Каші Сальцової, що ледь помітно ритмічно пританцьовувала подалі від сцени».

2011:________

2011 рік. Києвом побігла чутка, що ГОГОЛЬFESTу не буде. Цього разу точно. Куди зник ГОГОЛЬFEST, розповідає директор фестивалю.

   Максим Демський, директор ГОГОЛЬFEST

«Бюджет цього фестивалю складає 10 млн гривень у кращому випадку. У 2011-му ГОГОЛЬFEST планувався на ВДНГ. Вони тоді закатили якусь колосальну суму. Гроші нам пообіцяла КМДА з державного бюджету, але врешті нам не дали ні копійки. У нас уже навіть була розроблена програма, всі документи, але в останній місяць нас отак кинули. Нас взагалі часто кидають і тому щоразу доводиться шукати нові й нові локації.

Звісно, фестиваль змінюється повністю з кожним новим місцем. Місце не стільки нав’язує саму атмосферу, скільки ми самі її використовуємо для фестивалю, бо по-дурному було би на це не зважати».

2012-2014: Промзона на Видубичах

Як тільки Арсенал став причесаним музеєм, кіностудія попрощалася з фестивалем, а ВДНГ відклав ідею в далекий ящик, ГОГОЛЬFEST пішов по промзонах і знайшов завод своєї мрії — арт-кластер Видубичі, де затримався іще на три роки.

Альтернативна сцена на Видубичах. urbankiev.com

   Альона Віолаторка, кураторка альтернативної музичної програми 2012-2015

«Ця промзона була найкращим місцем для проведення фестивалю. Попри те, що місце було на 100% НЕ готове для проведення там культурних подій, спогади залишились тільки найкращі.
Наприклад, у 2013-му в нас вперше було 2 музичні сцени альтернативної музики. На жаль, погода нас не жаліла — із десяти фестивальних днів дев’ять ішов дощ. Попри все це, публіка дуже тепло приймала всіх артистів і навчилась отримувати задоволення навіть у чоботах і з парасолькою над головою. Аура Гластонбері в нас була неабияка.
У 2014-му на Видубичах вперше пролунала дуже якісна музична програма нової української альтернативної музики. Туди ми запросили гурт Sinoptik, що зміг дивом виїхати в той час із Донецька. А цього року перемогли на міжнародному конкурсі The Global Battle of the Bands. Там були неперевершені MAiAK та Sphingidae, які ще не раз заявили про себе як унікальні явища на українській сцені, там був перший і поки найбільш ексклюзивний колабораційний виступ Dakh Daughters + «Хамерман Знищує Віруси».

Багато пережили ті заводські стіни. Вся команда організаторів спостерігала, як на очах змінювався ландшафт того місця. Скажімо так, станція метро Видубичі — це невеличкий транспортний мордор, куди всі приїжджають і швиденько тікають кудись на метро. Там немає жодної інфраструктури. З радістю знову візьму участь в організації івентів на цій чудовій локації».

  Іра Рара, музична менеджерка, відвідувачка ГОГОЛЬFEST на Видубичах

«В принципі, кожна локація фестивалю мала свої особливості. Я відвідую ГОГОЛЬFEST з самого початку і люблю всі його локації, тому що це все дуже атмосферні місця, кожен зі своєю історією та духом. «Видубичі» — це була найскладніша локація, але безумовно найцікавіша. Дуже не вистачало, щоб її довели до більш комфортного стану, розробили інфраструктуру. В інших країнах є безліч прикладів, як промислову територію можна підготувати для фестивалів та цікавих івентів. Там же це вдається, то чому не вдається у нас?

Вистава під час фестивалю на Видубичах. urbankiev.com

І взагалі, для такого фестивалю постійні переїзди та зміна локацій — це хороша ідея, але тільки тоді, коли вони змінюються не з вимушених обставин, а тому що організатори впевнені, що можуть організувати все ідеально, продумати інформування і навігацію. Бо багато людей кожен рік губляться на новій локації, залишаються незадоволеними, а перформанси, сцени та галереї втрачають своїх глядачів. При цьому атмосфера і програма, як на Видубичах, так і на всіх інших майданчиках, завжди прекрасна для тої публіки, яка вже лояльна до фестивалю. Новим людям завжди складно інтегруватися в ГОГОЛЬFEST.

Але з найкращого — ГОГОЛЬFEST — це час і місце для дуже крутої публіки, коли можна зупинитися і заговорити до будь-якого і це буде цікава розмова!»

2015: ВДНГ

Струсивши пилюку зі стін та станків заводу на Видубичах, ГОГОЛЬFEST вирішив пошукати менш запилене місце, але доля занесла його назад в історію — на ВДНГ.

   Катя Лачіна, програмна директорка ГОГОЛЬFEST на ВДНГ

«ГОГОЛЬFEST на ВДНГ був, певне, найскладнішим за роки моєї співпраці з фестивалем. І не лише через логістичні складнощі й територію, до розмірів якої ми просто виявились не готові й не змогли, на мою думку, пристосуватись, а й через аудиторію. Люди часто абсолютно випадково потрапляли на наші події саме через те, що місце проведення фестивалю — не культурна платформа, а простір для відпочинку сотень і тисяч людей, що не мають жодного уявлення про фестиваль сучасного мистецтва.

Часто згадую сусідство фестивалю для «мужиків» та пивного заходу, які проходили паралельно з нами, відвідувачі котрих зазирали за лаштунки ГОГОЛЬFESTу й потім виказували весь свій розпач та обурення.
Основним плюсом виявилась можливість для кожного напрямку мистецтва, яких ГОГОЛЬFEST об’єднує та презентує близько дванадцяти, мати свій власний майданчик. Вперше сцени не заважали одна одній, їх віддаленість одна від одної дали змогу розмежувати події.
Безумовно, не буває одностороннього впливу. Місце впливає на фестиваль і навпаки. Хоча в нашому випадку все ж таки місце мало більший вплив на подію, ніж подія на місце».

   Анна Кудіна, підприємиця, відвідувачка фестивалю на ВДНГ

«Для мене було несподіванкою те, що ГОГОЛЬFEST буде на ВДНГ. Якось зовсім не асоціювався цей музей радянського пафосу з сучасним мистецтвом. Тому здалося, що поєднання може бути цікавим. Що ж, десь так і вийшло, хоча сам фестиваль більше втратив, ніж отримав. Думаю, тут цей досвід був більше корисним ВДНГ, адже деякі події ГОГОЛЬFESTу розкрили різні таємні закутки цього величезного простору: оця шахта, всі павільйони — я ніколи б не потрапила всередину, якби не фестиваль. Атмосфера ж фестивалю трохи розсіялася. Пам’ятаю, Влад Троїцький десь писав, що він хоче залишити ГОГОЛЬFEST там назавжди, але він щоразу так каже і я рада, що він там не залишився, хоча поки невідомо, чого чекати від Платформи… побачимо, це завжди цікаво».

 

2016: Арт-завод Платформа

Ось і настав час говорити не про минуле, а про теперішнє. У березні 2016 року оргкмітет ГОГОЛЬFESTу заявив, що фестиваль знайшов наступну точку зупинки. Ця новина не пройшла повз наші вуха і залишила по собі лише інтригу та очікування.

   Роман Тугашов, куратор проектів на арт-заводі Платформа

«ГОГОЛЬFEST — абсолютно новий формат для арт-заводу Платформа. Нам якось не випадало раніше нагоди робити якісь культурні події, зазвичай ярмарки типу Кураж-базар чи Фестиваль вуличної їжі.

Ми намагаємося всяко сприяти ГОГОЛЬFESTу: і організаційно, і технічно, і фінансово. Тому я впевнений, що наш вплив на фестиваль буде виключно позитивним. Я взагалі переконаний, що арт-завод Платформа — це найкраща локація з усіх, які були в ГОГОЛЬFESTу. В нас найкраща інфраструктура, яка вже добре організована і працює, а в фестивалі задіяна вся наша команда».

   Андрій Палатний, куратор театральної програми ГОГОЛЬFEST

«Всі ці 9 років ГОГОЛЬFEST шукає місце, де можна залишитися і реалізувати стратегію не на один рік, а на 3-5. Цей формат принципово відрізняється тим, що це має бути постійно арт-кластер, що діятиме постійно. Там щомісяця відбуватимуться події, а у вересні збиратиметься все, що ми зробили, як підсумок року. Тобто контенту, створеного колабораційно на базі резиденції ГОГОЛЬFEST, має ставати все більше, в ідеалі близько 90%. З Платформою варто спробувати це реалізувати, тому що тут усе для цього є. Нам варто повчитися дечому в команди, яка вже реалізує тут різні події, але і нам є, що запропонувати. Тобто цьогорічний ГОГОЛЬFEST буде іспитом чи тест-драйвом для обох сторін. Ми маємо зрозуміти, чи можемо ми робити круті масштабні проекти разом, і тоді визначитися, чи варто втілювати наші стратегічні плани».

Сцена для опери-цирку «Вавилон». Фото: Олексій Карпович

   Владислав Троїцький, засновник ГОГОЛЬFEST

«Складно сказати, чому ГОГОЛЬFEST став мандрівним фестивалем і не затримався на жодній із тих локацій, в який відбувався. Здавалося, що кіностудія Довженка була геніальним майданчиком, але з мертвою історією важко працювати. ВДНГ теж прекрасне місце, але одразу було зрозуміло, що всі ті вихідні дані, що має це місце не передбачають тривалого існування. Тобто для ГОГОЛЬFESTу потрібне місце, де він може запускати довготривалі проекти — резиденцію. Щоб це був життєвий цикл. Думаю, Платформа підходить саме для такого завдання».