Між «бразильським Трампом» та лівими: як проходять президентські вибори у Бразилії

7 жовтня 2018 у Бразилії — день загальних виборів, тобто країна обирала і президента, і віце-президента, і Національний конгрес, а також губернаторів і віце-губернаторів усіх 26-ти штатів та їхні законодавчі органи. Понад 147 мільйонів виборців найбільшої латиноамериканської країни мали змогу обрати між тринадцятьма кандидатами в президенти. Під час першого туру жоден лідер не набрав більше половини голосів, а це означає, що другий відбудеться 28 жовтня. Та значна перевага поки — на боці праворадикала Жаіра Болсонаро, він отримав 46% голосів. Його конкурентом у другому турі буде кандидат від лівої «Робітничої партії» Фернандо Хаддад, який набрав 29% голосів.

Чинний лідер держави Мішел Темер від «Партії бразильського демократичного руху» участі в президентських перегонах не брав. Узагалі цьогорічні вибори в Бразилії світова спільнота називала найменш передбачуваними за останні кілька десятиліть насамперед через реальний шанс стати новим президентом для відвертого расиста і гомофоба Жаїра Болсонаро. Той прямо говорить, що чорношкірі бразильці, які є потомками рабів з Африки, не повинні мати потомства, а корінні індіанські народи не мають отримувати ані копійки від держави.

Громадське поспілкувалося з бразильською соціологинею Кароліною Рікардо, яка представляє одну з найбільших організацій, що займається зниженням рівня злочинності Sou da Paz Institute і з'ясувало, чому ці вибори настільки показові.

Чому ці вибори унікальні?

З тринадцяти кандидатів, за даними останніх опитувань, реальних кандидатів двоє — Фернандо Хаддад від лівої «Робітничої партії» та Жаір Болсонаро, представник праворадикальної «Соціал-ліберальної партії», військовий капітан у відставці, якого прозвали «бразильським Трампом».

Бразильська юристка та соціальна науковиця Кароліна Рікардо пояснює: «Головна особливість цьогорічних виборів — поляризація між двома кандидатами, двома точками зору щодо демократії в Бразилії. У суспільстві ми маємо дуже нетипове відчуття, дуже нетипову хвилю — люди бояться мати лівих знову в уряді (після імпічменту Ділми Русеф у 2016 через корупцію), вони гадають, що ліві — це виключно корумпована партія. І водночас ми маємо людей, які підтримують демократію. Можливо, вони не хочуть голосувати за робітничу партію, але вони проти Болсонаро».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Бразилії висунули у президенти колишнього главу держави, засудженого за корупцію

Кандидат на крісло президента Бразилії від «лівих» Фернандо Хаддад (у центрі) зі своїми прихильниками під час візиту до Фонду Освальдо Круса у Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2 жовтня 2018 року Фото:  EPA-EFE/ANTONIO LACERDA

Чим лякає Болсонаро?

Болсонаро відомий різкими висловлювання щодо жінок, приміром, не вважає, що ті мають отримувати рівну з чоловіками заробітну платню. Найкраще про нього говорять його ж слова: «Я мав чотирьох синів, а потім мав мить слабкості — п'ятою виявилася дівчина». Або ж звернення до конгресменки: «Я не збираюся вас ґвалтувати, бо ви страшна».

За тиждень до виборів, 29 вересня, на вулицях різних міст країни жінки організували масові протести під хештегом #NotHim (НеВін). Кандидат жорсткий критик прав ЛГБТ («краще б мій син загинув в автокатастрофі, ніж зустрічався з іншим хлопцем»), а також підтримує тортури, адже вважає, що так думають усі люди. Болсонаро хоче, щоб кожний бразилець мав удома зброю, за обставин, коли від вуличного насильства торік у Бразилії загинуло 62 тисячі людей.

Жаір Болсонаро на початку президентської гонки ледь не «випав» з неї через те, що був важко поранений. Однак швидко відновився й набув — імовірно, не без допомоги цього інциденту— значної популярності.

Щодо паралелі Болсонаро-Дональд Трамп, яку часто проводять у ЗМІ, Кароліна Рікардо пояснює, що головна їхня схожість у тому, що обидва лідери не готові до управління країною: «Вони не мають якісних, підготовлених кадрів, які б допомагали їм, технічної бази, вони не поважають демократичних цінностей. Для них не важливі всі демократичні напрацювання, які є в країні, всі інституції».

Також науковиця зазначає: «Болсонаро та його прибічники підтримують мову ненависті в країні всіма можливими способами». Зокрема кілька днів тому однопартійці Болсонаро, один з яких — парламентар, конгресмен від Ріо-де-Жанейро — зламали табличку з написом «вулиця Маріель Френку». Маріель — парламентарка, яку минулого року розстріляли в Бразилії.

Кандидат у президенти Бразилії від праворадикальної «Соціал-ліберальної партії» Жаір Болсонаро (в центрі) штурхає ляльку у вигляді екс-президента країни Лулу да Сілву під час акції протесту в Бразилії, 5 вересня 2018 року. Да Сілва відбував у в’язниці 12-річне покарання за звинуваченням у корупції, але був звільнений апеляційним судом, 5 вересня «Робітнича партія Бразилії» висунула його кандидатом у президенти, чим спровокувала протестні акції по всій країні Фото: EPA-EFE/JOEDSON ALVEЖаір Болсонаро під час акції в межах своєї передвиборчої кампанії та протесту проти звільнення екс-президента-корупціонера Лулу да Сілви, Бразиліа, Бразилія, 5 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/JOEDSON ALVE

Чому бразилійці зневірились у лівих?

Якщо поглянути на попередні результати опитувань, можна зрозуміти, що заможніші голосують переважно за Болсонаро, а бідніші — за «Робітничу партію». Рікардо зазначає: «Це правда, що лівий уряд надає кращі перспективи бідним людям, та водночас люди дуже й дуже засмучені корупційною проблемою, із якою ми зіткнулись у Бразилії».

На самому початку президентської гонки найбільшу кількість прихильників мав колишній бразильський президент Лула да Сілва, який 8 років керував країною. Утім, його засудили до 12 років ув'язнення за корупцію, тому він не мав права балотуватися цього разу.

Кароліна Рікардо зазначає, що навіть ті, хто мали вигоду від уряду лівих раніше, на цих виборах їх не підтримують, знову ж таки — через збитки, яких вони завдали Бразилії корупцією. Чинний президент Мішел Темер, який прийшов до влади у 2016-му після імпічменту Ділми Русеф, не бере участь у виборах: його уряд оцінюють як дуже слабкий. Кароліна Рікардо каже, що, певно, він і сам зрозумів, що здійснив велику помилку, підтримавши імпічмент у Бразилії. На думку науковиці, прихід Болсонаро до влади — це цілком логічний наслідок попереднього правління.

На питання, як перевага правих радикалів позначиться на міжнародній політиці Бразилії, соціологиня відповідає, що Бразилія стане ближчою до США й віддалиться від східних партнерів. Рікардо пояснює: «Передусім Болсонаро проти комунізму, проти всього, що може бути хоча б трохи близьким до традиційного бачення лівої політики».