Мобільні групи знову під прицілом

1 березня між Трьохізбенкою і Лопаскіним у Луганській області обстріляли джип зведеної мобільної групи «Щастя». Поранені двоє співробітників СБУ і один десантник збройних сил України. Одна з головних версій МВС — напад  диверсантів. Бойовики вели вогонь з ручних гранатометів, снайперської гвинтівки, великокаліберного кулемета і стрілецької зброї.

Командир батальйону поліції «Луганськ-1» Леонід Пантикін показує журналістам Громадське.Схід місце розстрілу джипу зведеної мобільної групи. Навпроти цього місця – спостережний пункт бойовиків – схованка у лісі, розташована там вже більше року

Пантикін показує, де машина групи потрапила під обстріл вперше, де – вдруге, і звідки вели вогонь:

«Це було близько одинадцятої ранку. Ось, видно сліди від куль. Видно, що чітко з боку Сіверського Донця. Чітко видно, як заходила куля».

Після того, як мобільна група потрапила під вогонь, — змогла прорватися дорогою до Трьохізбенки, яка від місця обстрілу на відстані 1,5 — 2 кіломерти, пояснює командир. Вже там пораненим надали невідкладну допомогу, згодом відправили до лікарні в Новоайдар.

Коли військові з «Луганськ-1» виїхали на допомогу групі «Щастя», у них стріляв снайпер, щоб не дати дістатися до місця нападу. В цей час вони працювали в Лобачевому, отримали сигнал, що група потребує допомоги.

З місця «екскурсії» до позицій бойовиків, які розташувалися одразу на протилежному березі Сіверського Донця, всього 92 метри. «Били прямою наводкою» – додає Пантикін. І майже одразу дає команду збиратися, бо по рації передають, що помітили пересування людей на тому боці.

«Згодом 92-га бригада під прикриттям БТРів виїхала на місце події, де також потрапила під кулеметний вогонь. БТР вистрілив у відповідь, після чого вони зрозуміли, що співвідношення сил та засобів уже на їхньому боці, інтенсивність обстрілів почала зменшуватися, вже тоді під прикриттям вдалося виїхати звідти», – вже на безпечній ділянці про закінчення операції з порятунку мобільної групи «Щастя» розповідає Леонід Пантикін.

Таку ж версію про напад диверсійно-розвідувальної групи журналістам Громадське.Схід в інтерв`ю висунув і командир 92-ї ОМБр збройних сил Віктор Ніколюк:

«Я вважаю, що це дії ДРГ, оскільки вогонь вівся з території, підконтрольної бойовикам. Також це характерно для особового складу навчених груп ДРГ. Тобто вогонь вівся зі стрілецької зброї з використанням ручних протитанкових гранатометів», — зауважив він. Також Ніколюк додав, що напад було скоєно із засідки.

Після того, як інформація про обстріл групи «Щастя» поширилася в соцмережах та новинних стрічках, почали проводити аналогії з обстрілом мобільної групи Андрія «Ендрю» Галущенка, у загибелі якого наразі звинувачують двох розвідників бригади. Це Олександр «Змій» Свидро та Павло «Крим» Долженко. Віктор Ніколюк розповів, що апеляційний суд Краматорська звільнив з-під варти підозрюваного Олександра Свидра. Зараз він перебуває під домашнім арештом.

Вже у студії Громадське.Схід  вдалося скайпом  зв`язатися зі «Змієм», який наразі перебуває під домашнім арештом у Харкові:

«Підозра у навмисному вбивстві «Ендрю» 2 вересня 2015 року. Чому я сміюсь? Саме поняття вбивства своїх на війні, друга, хай не близького, але друга – це зовсім неприйнятно» — каже Олександр Свидро.

Обвинувачення про контроль контрабанди саме бійцями 92-ї бригади «Змій» вважає нісенітницею, бо, каже, контрабанди там взагалі немає і не було:

«Якісь помідори, картопля, перець. Десять кілограмів, які виростили люди у себе на городі і переправляють у своє ж село, розташоване за річкою, от і контрабанда», — з іронією додає Свидро.

В момент обстрілу групи «Ендрю», розповідає підозрюваний, він спав на базі 92-ї бригади. Є більше двадцяти свідків того, що це так і було, каже розвідник. По сигналу тривоги половину з тих, хто спали у цьому будинку будив він сам, пояснює «Змій».

За твердженням співслужбовців «Змія», у момент події він дійсно спав на базі, відстань від якої до місця вбивства «Ендрю» близько 20 км. На місці події річної давнини пояснюють журналісту Громадське.Схід, що він не встиг би вбити «Ендрю» і потім повернутися назад. До того ж, дорога ґрунтова, а узбіччя усипане розтяжками та мінами.

Наступного дня після розстрілу мобільної групи Галущенка поблизу Щастя загинув розвідник Володимир «Тайфун» Киян. За версією слідства, він поїхав на місце загибелі «Ендрю», щоб розібратися, що сталося, і його теж вбили. Бійці 92-ї бригади кажуть,  ці дві смерті не пов`язані між собою. Загибель «Тайфуна»— випадковість, адже територія настільки щільно замінована, що він міг ненароком підірвався на розтяжці під час вилазки.

Як вже зазначалося раніше, одна з версій, чому трапляються напади на машини військових та волонтерів в цьому районі – це спроба зведених мобільних груп боротися з контрабандою. Про це говорив керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука у студії Громадське.Схід. За його словами, існує наркоринок, обсяги якого, за суб`єктивними даними, — кількасот мільйонів доларів. І є люди, які стоять на вищих щаблях цієї піраміди, керують і наркотрафіком, і ринком збуту, впевнений  Тука.

Розвідники  92-ї ОМБр розповідають про чутки, що контрабанду возять через річку. Проте, на всій території, яку контролює ця бригада – лише одна переправа – в селі Лобачеве.

Саме це село поділене навпіл рікою Сіверський Донець, на одному  боці – територія, контрольована бійцями так званої «ЛНР», на другому – українська армія. Як стверджують розвідники, контрабанду в цьому місці провезти неможливо – навкруги болото, а місцевість замінована. До того ж, територія є «сірою зоною», куди постійно заходять диверсійні групи бойовиків.