Молодь в Україні та світі — дискримінація чи можливості?

Сучасна молодь — чим вона відрізняється від попередніх поколінь? «Юні, талановиті й скуті» — так називається публікація в одному з останніх номерів The Economist. Головна ідея публікації — з одного боку, сучасна молодь є «найщасливішою молоддю за всю історію планети». Молоді люди сьогодні багатші, освіченіші, вільніші. Вони житимуь довше завдяки сучасним технологіям та прогресу медицини. Але водночас — почуваються менш вільними. Серед проблем, які згадує публікація в The Economist, — брак доступного житла та високий рівень безробіття. При цьому основні соціальні виплати отримує не молодь, а пенсіонери та інші вікові групи населення. Молодь також менше голосує на виборах, оскільки не впізнає себе у політичному естеблішменті. І це — глобальна тенденція, спільна для всіх країн і континентів.

На яких позиціях в цьому глобальному контексті перебуває сьогодні Україна? Про це Громадське поговорило із заступником міністра молоді та спорту Сергієм Митрофанським. Його відомство замовило дослідження «Молодь України – 2015», провела його Gfk Ukraine. Це дослідження допомагає співвіднести глобальні тенденції з українськими реаліями.

«Результати цього дослідження є очікувано невтішними», — заявив Сергій Митрофанський в ефірі Громадського. 67% української молоді не сподіваються придбати в найближчі роки власне житло, а серед людей у віці 30 — 34 років майже половина власного житла не має.

«В Україні 9% молодих людей безробітні. При цьому більшість серед них — люди з вищою освітою. В Україні багато молодих людей, які не працюють за фахом», — розповів Сергій Митрофанський.
«В Україні половина молодих людей, які мають вищу освіту та шукають роботу, навіть не мають резюме», — додав він.

Заступник міністра зазначив, що українська молодь також потерпає від дискримінації під час прийому на роботу.

«Більшість компаній, коли наймають на роботу, дивляться на досвід роботи. Який може бути досвід роботи у студента, який нещодавно закінчив ВНЗ? Зараз ми в міністерстві працюємо над тим, аби студент під час навчання мав можливість працювати, а також щоби у досвід роботи зараховувалася волонтерська діяльність».

Ще один світовий тренд – молодь набагато менше, аніж старші покоління, задіяна у політичне життя. В усіх країнах світу молодь менше голосує на виборах.

«Парадокс української ситуації в тому, що молодь від 18 до 35 років цікавиться політикою, але на вибори не ходить. Вони роблять революцію, але не ідуть працювати у владу, щоб реалізувати своє бачення розвитку країни», — розповів Митрофанський. В цьому заступник міністра вбачає штучно нав’язане молоді уявлення про те, що вони мають займатися громадською активністю, але в жодному разі не йти в політику, тому що політика — це брудна справа.

«Саме тому політична культура молоді в Україні низька, і її необхідно піднімати», — підсумував заступник міністра.

/Тетяна Огаркова