УКРАЇНА

Morphom: електронні пошуки, ударник з Китаю і пурпуровий вокал

22 листопада, 2016 12:36
УКРАЇНА/Morphom: електронні пошуки, ударник з Китаю і пурпуровий вокал
Зберегти
Вигляд
lead
Музикант і продюсер Роман Черенов заснував електронний проект Morphom у 2014-му. Потім до нього приєднався ударник В’ячеслав Охрименко, а потім з’явилися колаборації з Джамалою, Мар’яною Головко та K.A.T.Y.A.

Музикант і продюсер Роман Черенов заснував електронний проект Morphom у 2014-му. Далі до нього приєднався ударник В’ячеслав Охрименко, а потім з’явилися колаборації з Джамалою, Мар’яною Головко та K.A.T.Y.A. На Stage 13 гурт Morphom виконав треки з Натою Сміріною з гурту Pur:Pur і Дімою Костюком.

Розкажіть, як ви йшли до електронної музики.

Роман: Я спочатку грав акустику, потім метал, десь років 10. А тепер електронну музику. Я думаю зараз не дуже принципово, окреслювати електронна музика чи ні, вона вся складається з акустичних звуків, але вони проходять стільки обробки і всіляких змін, що люди тепер називають її електронною.

Люди слухають всі жанри, які зараз присутні. І в кожному жанрі є свої кльові артисти. Мені просто постійно не вистачає чогось нового, тому це просто етап.

Коли ви почали працювати разом з ударником В’ячеслав Охрименком і взагалі, з якого звучання починалось все це?

Роман: Це був 2015 рік і звучання було те саме. За рік ми хіба що техніку якусь напрацювали, по саунду залишились такі ж, хоч ми ідемо трошки більше до... хотів сказати до поп-музики, але насправді це поп-музика стає більш подібною до нас. За рік поп-музика стала більш схожа на future bass. Тож рік тому це був андеграунд, а зараз кажуть: «Ви поп-музику граєте». Ну, окей.

І все-таки, як ударник потрапив у цю історію?

В’ячеслав: Через Instagram. Рік тому я якраз був у Китаї й написав Ромі в Instagram’і, чи потрібен йому барабанщик, бо вирішив повернутися в Україну. Ось я тут, уже рік, а він ніяк не може мене позбутися.

Ви видали новий альбом «8х8». Чим, на вашу думку, він відрізняється від попереднього?

Роман: У попередньому альбомі потрібно було показати себе, заявити себе як артистів, а зараз треба відстояти це місце. Тому цей альбом буде підводити риску під тим, що ми зробили за період від лютого і йдемо далі.

Якісь особливі плани щодо презентації у вас вже є?

Роман: У нас буде сольник, 26 листопада у клубі Apelsin Magic cafe. У нас так виходить, що фактично до кожного треку долучився хтось із українських артистів, тому ми збираємо наших друзів і збацаєм такий концерт, який буде ще й презентацією. Ми вперше займаємося організацією.

Якраз хотіла спитати про вокалістів, які з вами працюють — як це відбувається. Ви спочатку знаєте, що хочете співпрацювати з певним вокалістом, а потім вже пропонуєте свою пісню чи як?

Роман: Кожен раз по-різному. Перший трек був з Сашею Звєрєвим. Я просто написав у фейсбуці: «Привіт, треба записати вокал, хто перший дійде до студії, того й запишу». Він написав «Буду через півгодини» і ми вальнули трек. Є моменти, коли я пишу під вокаліста трек, а є треки, що вже існують і в них добре вписується вокал когось зі знайомих.

Мене заінтригувало те, як добре звучить українська з цією музикою, бо всі звикли до англійської. А тут якось і свіжо, і на своєму місці.

Роман: У нас перший експеримент з українською мовою був у треку «Сто днів». Він спочатку був англомовним і перед самим виданням ми вирішили випустити варіант українською, там навіть у частині перед приспівом чується англійський вокал. Нашу мову дуже незвично вкладати у електронну музику. Можливо, це кльово звучить, але ми звикли, що фірма́ має бути англомовною.  

Ти казав, що ви вперше самостійно організовуєте концерт. Як ви до нього готуєтеся?

Роман: Я не можу сказати, що ми розігнались до потрібного рівня, щоб виглядати  на сцені так, як нам би хотілося. Кожен раз щось змінюється. От нещодавно був фестиваль світловиків у «Мистецькому Арсеналі». Учасники взяли три наші треки, бо вони були динамічними і нам здається, що потенційно це крутий напрям, у якому можна розвиватися — вкладати зусилля не лише в звук, але й у світло, віджеїнг, якісь візуальні образи.

Гурт Morphom та Ната Сміріна, hromadske.ua

Я ще хотіла дізнатись, як ви працюєте над своєю самоосвітою. Що вам допомагає?

Роман: Зараз навіть музичні жанри виходять швидше, ніж встигають стати популярними. Тому якщо ти хочеш бути на гребені, то мусиш прокачуватись відносно знань. Чим більше я цікавлюсь, тим швидше я досягаю того, чого хочу.

А наскільки пристосовані майданчики не в Києві, а в інших містах? Наскільки інші міста готові слухати вашу музику?

Роман: От скажу чесно: готові краще, ніж у Києві. Тут зараз великий вибір, ти за один вечір можеш побувати і там, і сям, а можеш нікуди й не піти. А от візьмемо, нехай, Івано-Франківськ. Люди там чекають місяць. От у нас влітку був класний випадок, нас запросили на день музики в Urban Space, там і радіо, і кафе. Вони два тижні крутили наші треки перед виступом і коли ми вийшли на сцену, тільки включились, то всі люди вже знали тексти, всі люди стрибали. В Києві зараз такого немає. Точніше є, коли є круте світло та крутий саунд на великому майданчику. А там нічого не було, сцена стояла просто в парку. І так прокачало, що я навіть не сподівався. Виявляється, люди чекали, свідомо йшли зацінити музику.

Гурт Morphom та Дмитро Костюк, hromadske.ua

Ви цього року також виступали на Polyana Music Festival. Як враження?

Роман: З точки зору виконавців там все круто. Щодо «Поляни», я розумію, що це був перший фестиваль, розумію його позиціонування, вони класно придумали. Найбільше мене вразила організація — не придовбатися, усім вгодили. Там все було чітко, починаючи з поїзда.

Наскільки фестивальні виступи для вас продуктивні?

Роман: Ми спершу думали, що наша цільова аудиторія — це клуби, якісь електронні тусовки. Але за останній рік у нас тільки фести, клуби не надто нас запрошують. Ми, напевно, фестивальна група, а не клубна.

Що будете робити далі? Видаєте, альбом, потім будуть кліпи — що потім?

Роман: Все так і буде. Видаєм альбом, готуємося до відео. Зараз будем відкривати свій продакшн, тому що наша музика привертає увагу артистів будь-якого жанру. Вони приходять і кажуть: «Давай зробимо ще щось таке», і ми вже думаємо: «Окей». Це вже схоже на реальний продакшн, роботу. Тому от такий напрямок — власний проект і допомога проектам, які звертаються.

Пов`язані новини