На Балі макаки крадуть речі туристів й обмінюють їх на їжу. Вони навчилися визначати, що принесе їм більший «прибуток»

Науковці з кафедри психології Університету Летбридж у Канаді з’ясували, що у храмі Улувату на Балі (Індонезія) макаки полюють за гаманцями й електронікою людей, а потім чекають від них їжі як викупу.

Про це розповів провідний автор дослідження, доктор Жан-Батіст Лека, пише The Guardian.

Так, довгохвості макаки на Балі відомі тим, що нахабно грабують туристів, які нічого не підозрюють. Тварини відбирають їхнє майно доти, доки їм не запропонують їжу як викуп. Вчені називають це «власним бізнесом» тамтешніх мавп.

Науковці витратили понад 273 дні на зйомку взаємодії тварин і відвідувачів храму і виявили, що макаки вміють визначати, які предмети найбільше цінують їхні жертви. Знаючи це, вони відбирають ті речі, які можуть «максимізувати їхній прибуток». Наприклад, гаманці, мобільні телефони та електроніку, а не шпильки або порожні сумки для фотоапаратів.

«Ці мавпи стали експертами у викраденні речей у розслаблених туристів, які не слухають рекомендації персоналу храму зберігати всі цінні речі в сумочках на блискавках, міцно зав'язаних на шиї та на спині», — сказав Лека.

Як мавпи виманюють їжу?

Торги між мавпою, туристом та працівником храму переважно тривали кілька хвилин. Найдовше очікування перед поверненням товару становило 25 хвилин, включаючи 17 хвилин переговорів. Що стосується предметів з нижчою вартістю, мавпи з більшою ймовірністю завершували угоду, приймаючи меншу винагороду.

«Пограбування і бартер — це прояв культурного інтелекту мавп. Така поведінка є соціально навченою і зберігається у багатьох поколіннях мавп протягом щонайменше 30 років у цій популяції», — зазначає провідний автор дослідження.

Науковці мають побоювання, що в багатьох регіонах мавпи стали більш агресивними через те, що пандемія залишила їх майже без їжі. Торік, у 2020-му, в Таїланді влада почала їх стерилізацію в Лопбурі — місті, відомому великою популяцією макак.

Відсутність туристів під час пандемії призвела до того, що тварини залишилися голодними, і жити поруч з ними ставало важче.