Філіппінець збирає пластикові пляшки, що плавають по воді всередині басейну, створеного для перешкоджання потраплянню сміття в океан, неподалік міста Себу, Філіппіни, 7 червня 2019 року.
Фото:

EPA/ADOLFO ESPINOSA

За підрахунками Державного об'єднання наукових і прикладних досліджень Австралії (CISRO), на дні Світового океану лежить принаймні 14 мільйонів тонн частинок пластику шириною менше ніж 5 міліметрів. Це десь у 30 разів більше, ніж на океанічній поверхні.

Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому в науковому виданні Frontiers in Marine Science.

Оцінити кількість пластику на океанічному дні складно принаймні з технічних причин: на глибині зростає тиск, і не всяка вимірювальна техніка здатна його витримати; крім того, туди не дістає сонячне світло, тому зробити це візуально так само не вдається.

Джастін Баретт із колегами із CISRO — урядової установи, що координує наукові дослідження в Австралії, — здійснили приблизну оцінку забруднення океанічного дна пластиком. Для цього вони зібрали 51 зразок води на глибині 1,6-3 км із шести різних локацій у Великій Австралійській затоці.

Аналіз показав, що у зразках міститься у середньому 1,26 фрагмента пластику (тобто частинки діаметром 5 мм або менше) на один грам води. Це значно більше, ніж показували попередні дослідження.

Екстраполювавши дані на площу дна Світового океану, дослідники дійшли висновку, що загальна маса пластику на ньому може сягнути 14,4 мільйона тонн — це десь у 30 разів більше, ніж на поверхні води. Більшість цього пластику, вважають автори, походить від споживацьких товарів.

Співавторка дослідження, Деніс Гардесті, пояснює, що пластик на дні — це насправді незначна частка всього пластику, що опиняється в океані. Найбільше його, на її думку, накопичується в прибережних районах.

Чому існує проблема забруднення води пластиком?

Тому що це дешевий і дуже поширений матеріал. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, щороку у світі виробляється понад 300 мільйонів тонн пластику. З них щонайменше 8 мільйонів потрапляють у воду як відходи.

Чому вони небезпечні? Передусім тому, що мікрочастинки пластику випадково потрапляють в організми морських тварин. А оскільки ті не можуть перетравити пластик, то він травмує їх ізсередини або стає середовищем для розвитку паразитів і бактерій. Як наслідок — більше тварин гине.

А ще ці частинки пластику потрапляють у воду та їжу, яку їмо та п’ємо ми з вами, — через морепродукти або очищену морську воду. Токсичні складники пластиків осідають у нашому організмі, а деякі мають підтверджені канцерогенні властивості.

Саме тому переробка пластику — одне з актуальних завдань науковців. Так, хіміки з Массачусетського технологічного інституту США (МІТ) придумали, як створити термореактивну пластмасу, що піддається вторинній переробці. Вони також вважають, що цей метод можна застосувати для вдосконалення інших синтетичних матеріалів, як-от гуми.

Поділитись: