На Дніпропетровщині запустили першу нитку водогону, який будують після підриву Каховської ГЕС

Про це повідомили голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак і пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення).

Магістральний водогін почали будувати на третій день після підриву Каховської ГЕС. Загалом ділянка «Інгулець — Кряжове» складається з чотирьох ниток. Запуск інших трьох має відбутися на початку осені.

Для запуску першої ланки вода з річки Інгулець подається помповою станцією в підземний трубопровід. Далі по відкритому каналу вода потрапляє в Південне водосховище і подається жителям Кривого Рогу. Цей процес триватиме до 10 днів.

«76 днів кропіткої роботи. 27 км нових мереж. Проєкт такого масштабу втілили вперше за часів незалежності України! За довжиною прокладених труб, потужністю помп і темпами будівництва», — наголосив Лисак.

Сам проєкт магістрального водогону складається з трьох ділянок загальною протяжністю близько 150 км. Окрім «Інгулець — Кряжове» мають запустити «Марганець — Нікополь — Покров» (довжина 40,9 км) і «Запоріжжя — Томаківка — Марганець» (76,7 км).

Голова Дніпропетровської ОВА зазначив, що проєкт повністю реалізований за державні кошти, а саме з Фонду ліквідації наслідків російської агресії.

Після завершення робіт водогоном зможуть перекачувати 400 тисяч м³ води. Наразі через підрив Каховської ГЕС проблеми з водопостачанням мають близько мільйона українців. У деяких районах питну воду люди купують у пляшках, зазначили в уряді.

Роботи на будівництві водогону тривають безперервно. Впровадженням проєкту займається Державне агентство відновлення за повного сприяння місцевої та обласної влади. Водночас комплексний технічний аудит проєктної документації на будівництво усіх трьох ділянок магістральних водогонів провели за підтримки «USAID_ВзаємоДія».

Підрив Каховської ГЕС 

Він стався в ніч проти 6 червня. В «Укргідроенерго» повідомили, що Каховська гідроелектростанція відновленню не підлягає. Підрив призвів до підтоплень територій у Миколаївській та Херсонській областях, зокрема на окупованих територіях. За даними МВС, унаслідок руйнування Каховської ГЕС загинула 31 людина. Окупанти заявляли про 55 загиблих на захоплених землях Херсонщини, але не допускали туди міжнародні гуманітарні організації.

Через підрив ГЕС зафіксовано екологічні збитки: з машинного залу ГЕС у напрямку Чорного моря витекло мастило, на Одещині в морі зафіксували цвітіння, в акваторії Чорного моря дрейфували заміновані предмети. Фахівці Українського гідрометеорологічного інституту дійшли висновку, що Каховського водосховища більше не існує.