На межі розриву: влада Польщі закидає ЄС «шантаж»

Червень цього року – такий дедлайн визначив ЄС для Польщі. Та має або прийняти мігрантів-мусульман у межах своєї квоти, або готуватися до наслідків непослуху. Квота цієї країни – шість тисяч сто втікачів із тих 120 тисяч, яких мають перерозподілити між країнами в Євросоюзі. Рішення про це ухвалили у вересні 2015 року. Проти тоді голосували чотири країни: Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія.

У Польщі на той момент при владі була партія «Громадянська платформа», проєвропейська та ліберальна. Вона підтримувала ініціативи Анґели Меркель щодо прийому біженців із зон конфлікту.

Нинішня правляча партія цієї країни «Право і справедливість» невблаганна: вона не хоче приймати жодних біженців з Іраку, Сирії та Афганістану на своїй землі. Натомість ладна допомагати лише тим, хто лишається в Сирії. Брюсселю польська прем’єрка закинула в буквальному сенсі брак здорового глузду.

«Але ми не погодимося, Польща не погодиться на жоден шантаж з боку Європейського Союзу. Не будемо брати участі в божевіллі брюссельських еліт. Ми хочемо допомагати людям, а не політичним елітам», — заявила вона, виступаючи в нижній палаті парламенту Польщі – Сеймі 24 травня.

Очільниця уряду переконує, що поляки «не хочуть бачити біженців-мусульман» у своїй країні. Дані Євростату не підтверджують того, що населення цієї країни негативніше налаштоване щодо цих людей, ніж, приміром, громадяни Фінляндії. Ця країна найбільш сумлінно виконує своє домашнє завдання щодо переселення мігрантів.

Так, у Польщі 7% мешканців ставляться до них «дуже позитивно», 33 % — «досить позитивно». У згаданій скандинавській країні ці показники: 7% і 37%, відповідно. «Досить негативно» до мігрантів ставляться 37% фінляндців і 33% поляків.

Критичні до чинної польської влади медіа назвали дату виступу Шидло в Сеймі днем «виключення Польщі з ЄС» з ініціативи власної прем’єрки.

Беата Шидло згадала й про Брекзит. Мовляв, той – це результат помилок ЄС. Якщо їх припускатиcя далі, то це матиме ще гірші наслідки. Теракт у Манчестері 22 травня, який забрав життя 23 людей, переважно підлітків та їхніх батьків, і прийом біженців-мусульман у риториці прем’єрки – явища пов’язані між собою.

«Цього разу терористи пішли ще далі. Вони вдарили по найбільш невинних та незахищених – вдарили по дітях. Хочете на це погодитися, аби Польща була беззахисною?», — наголосила Беата Шидло.

Польська прем’єрка Беата Шидло, виступаючи перед Сеймом, заявила, що поляки «не хочуть бачити біженців-мусульман» у своїй країні Фото: EPA/Pawel Supernak

Такою є відповідь Польщі на критику Брюсселю. Останній же вважає, що в Польщі де-факто немає вибору: виконати свої квоти з прийому біжецнів – це не право, а юридичний обов’язок країн-членів. Єврокомісія зробила заяву, нагадавши їй про це, як і Угорщині та Австрії, країнам, які теж не виконали досі своїх зобов’язань. Відреагувала на критику лише Австрія: там уже готові прийняти втікачів.

«Попри те, що більшість країн-членів регулярно бере на себе нові зобов'язання і проводить розміщення мігрантів, Угорщина, Польща й Австрія не прийняли жодної особи. Це є порушенням їхніх юридичних зобов'язань, зобов'язань щодо Італії та Греції, а також принципів справедливого розподілу відповідальності», — йдеться в заяві Єврокомісії.

У резолюції Європейського парламенту від 18 травня 2017 року щодо перерозподілу мігрантів зазначається, що наразі Мальта та Фінляндія – єдині з 28 членів Європейського Союзу виконують повністю й вчасно свої квоти.

Експерти одностайно визнають: компроміс між Варшавою та Брюсселем неможливий. У червні польська влада так і не відкриє свої двері перед біженцями з мусульманського Сходу. У Брюсселі до цього сценарію готуються. Приміром, там можуть урізати фінансування для цієї країни з фондів ЄС.

«Я думаю, що Європейський Союз, особливо Єврокомісія, вирішить, що ми маємо заплатити гроші за наше ставлення до мігрантів», — коментує можливі наслідки для офіційної Варшави керівник програм польського аналітичного центру WiseEUROPA Адам Бальцер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Хрестовий похід проти освіти: чому влада Угорщини хоче закрити Центрально-Європейський університет

Європарламент може також почати процедуру перевірки Польщі щодо того, чи існує там загроза цінностям ЄС. За таке там можуть країну-члена покарати позбавленням права голосу в керівних органах Союзу. Втім, якщо до цього дійде – таке рішення зможе заблокувати Угорщина. Його мають ухвалювати одностайно всі 28 країн об’єднання. Угорський прем’єр Віктор Орбан теж потрапив у немилість до Брюсселя за свої недемократичні дії, зокрема наміри закрити Центральноєвропейський університет у Будапешті.

Єврокомісія вважає, що Польща порушує юридичні зобов'язання та принципи справедливого розподілу відповідальності, коли відмовляється приймати та розміщувати у себе біженців Фото: EPA/VALDRIN XHEMAJ 

Крім того, Єврокомісія може подати позов до Суду ЄС на польський уряд.

«Є питання щодо того, чи всі інші держави Європейського Союзу будуть підтримувати такі санкції. Польська влада дуже сподівається, що санкції, приміром, не підтримує Угорщина й що тоді нічого не буде. Просто буде політична криза у відносинах Варшави й Брюсселя, яка триватиме до наступних парламентських виборів у Польщі», - пояснює польський політолог Анджей Шептицький.

Цих виборів потрібно буде чекати до листопада 2019 року. А тим часом польсько-угорський владний альянс у ЄС обороняється. Його сторони не лише готові до взаємовиручки. Оселити в себе втікачів від воєн вони відмовляються теж синхронно. Перед офіційним Будапештом стоїть той самий крайній термін щодо виконання своїх квот – червень цього року. До того ж щодо цієї країни Європарламент ініціював 17 травня початок процедури перевірки того, чи не існує там уже загроза для цінностей ЄС.