Посилки з-за кордону подорожчають: ми порахували, у скільки обійдеться пальто з Америки

Верховна Рада в першому читанні ухвалила зміни до Податкового кодексу, запропоновані Мінфіном. Якщо закон ухвалять вцілому — з 1 липня 2019 року українцям доведеться платити податок за посилку, вартістю понад 100 євро. Наразі неоподатковувана вартість більша — до 150 євро.

На сьогодні податки з таких відправлень сплачує отримувач або відправник. Та коли зміни набудуть чинності, сплату мита, акцизів та ПДВ перекладуть на плечі пошти — з 1 січня цей платіж пошта сплачуватиме за старими тарифами (за посилки від 150 євро), а вже з 1 липня — за новими (від 100 євро).

Що зміниться?

Як є? Наразі можна отримувати необмежену кількість посилок з-за кордону. Якщо їхня вартість до 150 євро, то вони не обкладаються ввізним митом (10%) та ПДВ (20%, які нараховуються на суму, яка перевищує 150 євро, + ввізне мито). Тому, якщо ви купуєте пальто у США за 158 євро, то воно обійдеться вам у 160,56 євро.

Як буде? По-перше, згідно вже ухвалених змін, з 1 січня 2019 року кількість неоподаткованих посилок із-за кордону в одні руки обмежать до трьох на місяць. Неоподаткована посилка — це та, вартість якої не перевищує 150 євро. Якщо ж ви бажаєте більше — з кожної наступної доведеться платити податок (ввізне мито і ПДВ), навіть якщо вона коштує 50 євро.

Щоправда учасники ринку поштових послуг сумніваються, що схема запрацює, мовляв, у держави немає механізмів контролю за такими посилками, особливо, якщо вони приходять через різних поштових операторів.

По-друге, якщо зміни до Податкового кодексу, за які в першому читанні проголосували минулого тижня, ухвалять вцілому, то вартість неоподаткованих посилок знизиться до 100 євро (зате норму про «три посилки» скасують). Тож, якщо пальто у США ви купуватимете, приміром, наступної осені, то мито доведеться платити не з 8 євро, а з 58 — в підсумку воно обійдеться вам вже у 176,56 євро без урахування доставки.

Не вперше

Наприкінці 2016 року Мінфін уже пропонував знизити поріг вартості оподатковуваних посилок зі 150 до 22 євро. Такий закон начебто мав «перекрити канал тіньового імпорту товарних партій і стимулювати сумлінних імпортерів». Утім, через спротив підприємців від нього тоді відмовилися.

Подібний законопроект знову активно обговорюється в парламенті, зокрема, в Комітеті з питань податкової та митної політики. Щоправда, цього разу пропонується не одномоментно зменшити ставку до 22 євро, а поступово, щоквартально зменшуючи поріг аж до січня 2020 року.

Текст проекту наразі недоступний, але можна приблизно порахувати, наскільки подорожчає наше пальто у 2020 році — до 201,52 євро. Тобто доведеться заплатити податків на суму, що складає майже третину вартості виробу — 43,52 євро на користь держави.

Навіщо це все робиться?

Зниженням порогу Мінфін намагається боротися із сірим імпортом, коли посилки начебто приходять на приватну особу, а насправді — це частина роздрібного бізнесу. Також в пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що норма потрібна для «забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році».

Автори апелюють і до того, що практика подібного оподаткування розповсюджена у світі, зокрема, в Європі.

«Проблема використання каналів міжнародного поштового обміну для отримання комерційних вантажів без оподаткування й пов'язаного з цим шахрайства, не унікальна для України, а існує в усьому світі, зокрема, в Європі. Її потрібно вирішувати й Мінфін обов'язково буде пропонувати варіанти. Водночас ми розуміємо, що сьогодні зниження порогу оподаткування посилок ПДВ до європейського стандарту 22 євро — несвоєчасно», — зазначив заступник міністра фінансів Сергій Верланов у коментарі AIN.

Звістку про підвищення порогу для посилок без особливого ентузіазму сприйняли як громадян, які вже створили петицію проти закону «22 євро» на сайті президента, так і чиновники й бізнесмени. Про те, що ініціативу зменшення ліміту знову «дістали з полиці», написав і очільник найбільшого онлайн-маркету Владислав Чечоткін.

«Раніше в Україні існувало лише 2 види товарів — офіційна продукція або ж контрабанда, ввезена без сплати всіляких податків і мит. З поширенням онлайн-покупок з'явилася альтернатива — покупки за кордоном, те, що називають postborder selling. Водночас з'являється законопроект «22 євро» — зниження порогу оподаткування посилок з 150 до 22 євро. Автори цієї ідеї припускали, що це дозволить вивести бізнес з тіні, але зіткнулися з опором громадськості, тому її «поховали». Тепер знову витягнули на світ», — прокоментував Громадському Чечоткін.

Критично відгукуються про законопроект і в Укрпошті. Очільник державного поштового оператора Ігор Смілянський розкритикував ініціативу.

«Що сталося в Білорусі, коли впровадили «22 євро»? Надходження до бюджету зменшилися. Одне з наших найприбутковіших відділень розташоване в Луцьку. Шановні білоруси замовляють всі свої товари туди та приїжджають їх забирати. Не варто це повторювати. Так, в Європейському Союзі ліміт 22 євро, але не забуваймо, що Європейський Союз — це 500 мільйонів громадян. Це єдиний ринок», — каже Смілянський.

На його думку, попри те, що мета начебто непогана — побороти контрабанду, механізмів обійти це обмеження безліч.

«Наприклад, оформити замовлення на близьких, чи скористатися за відповідну плату послугами юридичних осіб (на яких обмеження не розповсюджується). Водночас зменшується конкуренція на ринку та створюються додаткові перешкоди для клієнтів. Ті, хто раніше обходив норми податкового законодавства, матимуть змогу робити це знову. Достатньо подивитися на великих імпортерів, які працюють як сотні або тисячі ФОПів», — відзначає Смілянський.

Президент Internet Invest Олександр Ольшанський відзначає, що подібна монополізація українського ринку не грає на руку рядовим покупцям, адже в більшості випадків вони стикаються з необґрунтовано завищеними цінами на товар.

«Якщо купити мобільний телефон у Польщі за 100 доларів, отримати там повернення ПДВ, завезти його в Україну, заплатити за нього на митниці ПДВ без акцизів і мит, загальний заробіток складе 3 долари, виключно коштом різниці ПДВ. Якщо ж порівняти вартість товарів в авторизованому магазині Samsung у Польщі й в Україні, то різниця у вартості досягає 30-40%. І вона не має нічого спільного з українськими податками. Це цінова політика виробників», — наводить він приклад. Однак в Україні, як і раніше ще є можливість замовити товар за кордоном.

У чому проблема?

Ухвалений рік тому законопроект про норму в 3 посилки по 150 євро створює величезну проблему для українських поштових операторів, оскільки для того, щоб він дійсно працював, необхідне створення спеціальної системи.

Ще після узаконення цієї норми Укрпошта, «Нова Пошта» та інші попереджали — адміністрування такої системи потребуватиме значно більше грошей, ніж теоретичні надходження до бюджету. З наближенням терміну набуття чинності закону їхня риторика стає дедалі різкішою.

«Якщо її (норму про три посилки — ред.) не скасують, стане весь імпорт. І на цьому все закінчиться. І це буде не відповідальність Укрпошти», — сказав місяць тому Ігор Смілянський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Джерела Громадського відзначають, що поява законопроекту про 100 євро невипадкова. По-перше, громадянам буде простіше піти на поступку в 50, а не 128 євро за один раз. По-друге, новий законопроект не містить норми «трьох посилок», тому у випадку голосування за нього не доведеться витрачати гроші на адміністрування такої системи, та імпорт посилок не сколапсує.

Опосередковано це підтверджує депутат Борислав Береза. «Якщо голоси сьогодні будуть, то потім друге голосування, підпис спікера ВР і президента, і тоді з 1 січня в нас будуть нові правила для отримання міжнародних посилок. А ось якщо голосів не буде, то нас з 1 січня чекає набуття чинності закону, який неможливо дотримуватися й міжнародні пересилання можуть бути системно заблоковані», — написав депутат на сторінці у Facebook.