На засіданні правління Нацбанку вирішили не змінювати облікову ставку і залишили її на рівні 6%. Пояснюємо, що це означає, а також розповідаємо, про що ще казали керівники НБУ.

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Вона являє собою відсоток, під який НБУ надає кошти банкам та, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам.

Це вже вдруге засідання правління НБУ підряд, на якому регулятор вирішив залишити облікову ставку на рівні 6%.

Про що ще казали на брифінг НБУ?

Як виявилося, регулятор занадто песимістично оцінював падіння переказів заробітчан з-за кордону. Так, якщо НБУ прогнозував падіння на 20%, виявилося, що за 7 місяців 2020 року воно склало лише 5%.

У липні-серпні, після карантину, активізувалося кредитування — зростання на 3%. Зросла і видача нових іпотек.

Похвалилися в НБУ і тим, що банки значно знижують ставки, особливо для бізнесу — вони вже нижчі за 10%. Водночас серед кредитів для населення такої тенденції немає, як виключення — ставки за іпотекою. Якщо на початку року вони були близько 20%, то в липні знизились до 13%.

Як пояснюють в НБУ, така тенденція є продовженням впливу на попередні зниження облікової ставки (ще в січні вона складала 13,5%).

Що означає рішення по обліковій ставці?

Рішення Нацбанку означає, що не слід чекати на серйозне пришвидшення інфляції (тобто на стрімке зростання цін), бо грошей в економіці не стане стрімко більше.

Зниженням ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), у зв’язку з чим банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше, а коли грошей більше — інфляція розганяється. Зокрема грошей стає менше на депозитах, а більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

Враховуючи, що ставку НБУ залишив на місці, такого сценарію чекати поки не слід, тобто гривня буде стабільна, а ціни швидко не зростатимуть.

А комусь хочеться навпаки

Розказаний вище сценарій є бажаним для економічного блоку уряду та президента Зеленського також. Річ у тім, що бюджет України заверстали за прогнозним курсом у 30 гривень за долар, а такого немає і близько, у зв’язку з чим бюджет недоотримує доходи.

Міністр економіки Ігор Петрашко також скаржився, що сильна гривня заважає швидкому зростанню економіки.

Про такі вимоги влади казав колишній керівник НБУ Яків Смолій, за його словами, саме через політичний тиск він у відставку і подав. Наприклад, інфляцію вимагали на рівні 11%, тоді як зараз вона менш як 3%.

Однак з новим керівником Кирилом Шевченком, принаймні поки, не схоже на кардинальну зміну політики регулятора, хоча він вже й фактично оформив собі можливість цю політику змінювати.

Що нам Нацбанк прогнозує далі?

Регулятор вважає, що існує баланс між ризиками для економіки та стійкими трендами на відновлення споживчого попиту.

«Показники імпорту, роздрібного товарообігу, витрат громадян на внутрішній туризм, нерухомість та автівки свідчать про подальше відновлення споживчого попиту», — кажуть в НБУ.

Регулятор очікує, що ця тенденція збережеться. Також як плюси НБУ називає свою м’яку монетарну політику та фіскальні стимули уряду для економіки, зокрема зміна соціальних стандартів (зросли мінімалка та пенсії).

НБУ не очікує суттєвих коливань на валютному ринку, тобто гривня має бути стабільною. У разі шоків на валютному ринку НБУ обіцяє втручатися.

З іншого боку, світова економіка оговтується від коронакризи, тому ціни на енергоресурси йдуть у гору (а Україна їх здебільшого імпортує).

Головним же ризиком залишається невизначеність через пандемію коронавірусу, бо в разі погіршення ситуації і запровадження жорсткіших карантинних заходів економіка знову постраждає. Однак поки, кажуть в НБУ, збільшення кількості інфікованих не вплинуло на відновлення економічної активності.

Серед інших ризиків Нацбанк називає:

  • негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
  • ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

Перший пункт, вочевидь, пов’язаний з рішенням Печерського суду Києва на користь Суркісів. Про це читайте тут

Поділитись: