Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща – найвпливовіші союзники України в Європі. В Києві часом видається, що українці стомилися від «глибокої стурбованісті» Заходу і не завжди розуміють, чи партнери досі з нами. Водночас за кордоном лунають думки про втому від України, її інфантильність і невиконання умов, на яких надається допомога. Чого від них чекати? Що залежить від нас? Нормандія, Мінськ, боротьба з корупцією, безвізовий режим, а також, за чим слідкувати в кожній з держав.  

Відповіді на ці питання дають 4 українських посли, які представляють країну в  Берліні, Парижі, Лондоні й Варшаві, котрих Громадське зібрало разом у власній студії.  


ЩО СЬОГОДНІ  УКРАЇНА ВИРІШУЄ З ЗАХОДОМ ТА РОСІЄЮ


Посол України в Німеччині Андрій Мельник: Безпекова ситуація не покращується, тож перемовини саме про це.  Існує узгоджений проект документа про те, як саме буде розведено війська по усій лінії розмежування. Друге – це питання виборів [в окремий районах Донецької та Луганської області – ред.], яке напряму пов’язане з безпековою ситуацією. Треба просуватися щодо того, як буде здійснюватися цей виборчий процес. Це зобов’язання, яке було взято на себе Україною. Наші партнери очікують, що Україна його виконає.

Посол України у Франції Олег Шамшур:  Ані одна, ані серія телефонних розмов між лідерами не вирішать проблему. Такі країни як Франція та Німеччина виходять з тих матералів, які їм надає власна розвідка. Лише тоді роблять остаточні висновки. Є позитивна еволюція в позиції Франції: розуміння, що вибори мають відбутися тільки за певних умов. Це безпека, дотримання стандартів ОБСЄ та відведення тяжкого озброєння. Все ж досі певне гіпертрофоване бажання провести вибори за будь-яких умов цього року.

Олег Шамшур: «Є позитивна еволюція в позиції Франції: розуміння, що вибори мають відбутися тільки за певних умов»

Посол України у Польщі Андрій Дещиця: Польські політики обізнані з тим, що відбувається на сході України. В нас працює багато польських журналістів. Ставиться питання не коли будуть вибори, а коли будуть безпекові умови аби такі вибори могли відбутися. Дуже багато залежить від того, чи будуть імпліментовані домовленості з Мінська. Польща розуміє, що невирішення питання Сходу – це для них найбільша загроза, бо вони знаходяться найближче.

МІНСЬК: ЗРАДА/ПЕРЕМОГА. ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА? ПОГЛЯД З ЗАХОДУ

Посол України в Німеччині Андрій Мельник:  Люди, які вважають, що можна  так просто відмовитись та сказати, що Мінськ нам не потрібен, просто не усводомлюють, що альтернативи Мінську на сьогодні немає. Така позиція є політично безвідповідальною. Ми бачимо ситуацію на сході, кількість загиблих та поранених щодня. Говорити такими категоріями – нонсенс. Шанси впорвадження невисокі, а Мінськ в таких ситуація передбачає дуже чітку логіку. Це логіка повернення контролю над кордоном та повернення суверенітету над окупованими територіями. Немає ілюзій, що може з’явитися альтернатива, якщо Мінськ зазнає краху.  Ми на етапі, коли могли б максимально реалізувати потенціал Мінська собі на користь, але маємо бути реалістами – це можливо за бажання Росії. На жаль, з їхнього боку я не бачу зацікавленості.

Посол України у Франції Олег Шамшур:  Мінськ – жорстка необхідність. Наразі це єдиний дипломатичний майданчик для просування вперед. Неможливо вирішити ситуацію ані тільки військовим, ані тільки дипломатичним шляхами. Потрібна дипломатія, але і потрібен примус до Росії, а також розвиток військово-технічного співробітництва та надання Україні захисту. Потрібна макроекономічна допомога Україні для подолання економіних труднощей. Тільки об’єднання цих чотирьох факторів може надати ефективний захист.

Посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко:  Боюся, що ще ніхто не придумав якогось універсального рецепту, за яким ми зможемо перемогти Росію. Я би, звісно, хотіла сказати – давайте задавимо її санкціями та переможемо на полі бою. Однак ми всі реалісти. В Лондоні теж зараз розуміють, що в Мінську патова ситуація, але очевидно, що в цей глухий кут нас завела Росія.

Як тільки в Москві зміниться політика і ставлення до Мінських угод, тільки тоді і будуть позитивні зрушення. Від України ніхто не чекає проведення виборів, коли на її території стоять танки. 

Наталія Галібаренко: «Ще ніхто не придумав якогось універсального рецепту, за яким ми зможемо перемогти Росію»


ЩО УКРАЇНЦЯМ ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ВНУТРІШНЮ ПОЛІТИКУ В НІМЕЧЧИНІ, ФРАНЦІЇ, ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ ТА ПОЛЬЩІ

Посол України в Німеччині Андрій Мельник: Панічні настрої щодо Німеччини, які часом проявлялися і у внутрішній політиці України, є хибними.  Потрібно бути впевненими, що позиція Ангели Меркель, а з нею і Федерального Уряду залишається дуже чіткою.  

Після провокативних заяв Путіна щодо Криму санкції будуть продовжені. Немає жодних підстав їх скасовувати. Однак терпіння не є безкінечним, а з боку німецького політикуму існує тиск на канцлера і на нас. Йдуть дуже жорстокі перемовини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЩО ДУМАЄ НІМЕЧЧИНА? СІМ РЕЧЕЙ, ВАЖЛИВИХ ДЛЯ УКРАЇНИ

Всередині німецького суспільства почалася передвиборча кампанія [Парламентські вибори в Німеччині відбудуться восени 2017 – ред.]. Питання України та Росії на порядку денному.  Деякі політичні сили, які прагнуть зайняти керівну позицію, сформувати уряд під час майбутніх виборів до Бундестагу, спекулюють на проросійських настроях. Ми будемо намагатися мінімізувати ці ризики.

Посол України у Франції Олег Шамшур: Моє спілкування з такими політиками як Марі Ле Пен, Мар’яні [Т’єррі Мар’яні – французький депутат, автор резолюції про відмову від санкцій проти Росії – ред.] відбувається в основному через соціальні мережі. Мені цілком зрозуміло, що є такі люди як очільниця Національного Фронту” Марі Ле Пен  [крайньоправа лідерка опозиції – ред.], схоплена на гарячому, коли довели, що  її партія отримувала фінансову підтримку та кредити з боку Кремля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧИ ЗНІМЕ ФРАНЦІЯ САНКЦІЇ З РФ? 

Я бачу своє завдання в тому, щоб показати те, якими вони є французькому загалу. Розраховувати, що ми зараз зможемо переконати їх стати об’єктивними  – це ілюзія.

Посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко:  Тереза Мей – лише місяць як прем’єр-міністр, тому не варто говорити, що Україна зникла з радарів. Звісно, існує певна пауза у відносинах. Британці мають зрозуміти, куди самим рухатися далі. Їхній пріоритет – виробити стратегію під час переговорів з ЄС про оптимальну форму розлучення. Я би не називала це євроскептицизмом від британців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПОВІЛЬНИЙ БРЕКЗІТ. ЯК ВЕЛИКА БРИТАНІЯ БУДУВАТИМЕ СВОЇ ВІДНОСИНИ З ЄС

«Брекзіт»,  ідея виходу з ЄС, перемогла тому, що люди почувалися відірваними від політичного процесу. Йшлося не про переваги чи недоліки Євросоюзу, а висловлення незадоволення процесами, які відбуваються всередині Британії. Це визнають самі британці.

Посол України у Польщі Андрій Дещиця:   Вже після прийняття рішення Сейм не розуміє, для чого треба було приймати постанову по Волині зараз.  [Сейм та Сенат Польщі визнали масові вбивства польського мирного населення на Волині в 1943 — 1945 роках «геноцидом жителів Другої Речі Посполитої, вчиненим українськими націоналістами»,  – ред.]. Зрештою не тільки Сейм приймає рішення, і не тільки Сейм веде зовнішню політику в Польщі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВОЛИНЬ. АСИМЕТРІЯ ПАМ'ЯТЕЙ. 8 ІСТОРИКІВ ПРО РІШЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ

Приїзд президента Польщі на святкування Дня Незалежності підкреслює значимість України для Польщі.  Це знак підтримки у боротьбі з російською агресією та русі України до ЄС. Те, що відбувається у польському суспільстві  –  це з’ясування власних відносин з Брюсселем – чи бути більш залежними від Євросоюзу чи ні.

Андрій Дещиця: «Те, що відбувається у польському суспільстві  —  чи бути більш залежними від Євросоюзу чи ні»

Термін «біженці»  щодо українців у Польщі використовувася доки ми не з’ясували з польськими керівниками, що це не біженці, а трудові мігранти. Біженці – це ті, хто потребує соціальної допомоги та відповідного забезпечення. Наші люди в Польщі, отримують зарплату та платять податки, перебувають там легально і не просять ні про яку допомогу. Вони примножують економіку Польщі.

Важко сказати скільки там зараз українців, але приблизно мільйон. Українці посіли вакантні місця, бо поляки поїхали далі на Захід. В Польщі перебуває мільйон українців, але інформації про якісь тертя між українцями та поляками немає, немає напруги. Це показує те, що ми можемо знайти спільну мову. Уряд все ж створює нові робочі місця, бо буде заохочувати поляків повертатися з Великої Британії, Німеччини та Норвегії.

ЧОГО ЧЕКАЮТЬ ВІД УКРАЇНИ І ЧИ БОЯТЬСЯ РОСІЇ

Посол України у Франції Олег Шамшур: В нинішній ситуації протидіяти Росії без солідарності з боку держав ЄС та США неможливо. Водночас абсолютно неправильно весь час розраховувати на допомогу ззовні. Ключ успіху у вирішенні зовнішньо-політичних проблем всередині України, це реформування суспільства та створення вільної держави. Сильній, реформованій державі буде легше, вона ефективніше розмовлятиме як зі своїми супротивниками, так і зі своїми партнерами.

Існує певний стан заперечення, який в психології називають state of denial. Є внутрішнє розуміння того, що Путін є загрозою, але  немає готовності  проводити політику на визнанні Росії агресором.  Потрібно, щоб і далі трималися санкції проти Росії, а також допомога в реформуванні України і в подоланні економічних проблем.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник: В Берліні чекають більшої відповідальності не лише від парламенту, а й від громадянського суспільства, яким ми по праву пишаємось. Очікують менше популізму. Найбільше ж бояться Росії. Це абсолютно неперебільшеним твердженням.

В Німеччині існує не панічний, однак підсвідомий страх – якщо не задовольнити вимоги Путіна, то станеться якась біда, ще більша катастрофа.  Цього й намагаються уникнути будь-якою ціною. Ризик, що задобрення політичних забаганок керівництва Росії може статися за рахунок наших інтересів. Цього ми не можемо допустити.

В Німеччині існує не панічний, однак підсвідомий страх – якщо не задовольнити вимоги Путіна, то станеться якась біда, ще більша катастрофа.  Цього й намагаються уникнути будь-якою ціною

Ця панічність має історичне коріння. Тому важливо ті сили, ті шари суспільства, які, на жаль, керуються цими страхами, спробувати переконати в тому, що Росію не варто боятися. Росія керується принципами сили, реалізму, такими ж методами треба розмовляти з ними.

Андрій Мельник: «Росія керується принципами сили, реалізму, такими ж методами треба розмовляти з ними»

Посол України у Польщі Андрій Дещиця: Варшава не хоче, аби знову сталося щось погане. Вони бачать прогрес, що в Україні відбуваються зміни, але не хочуть про це говорити аби не наврочити. Я отримую сигнали від польських бізнесменів, які роблять бізнес в Україні і вони кажуть, що насправді не так вже все й погано. “Ми не платимо хабарів, нам почали повертати ПДВ, чого не робили раніше.” Є очікування, що  Україні відбудеться злам, після якого шляху назад вже не буде.  Водночас побоювання, що Україна не впорається зі воїми викликами також присутнє.

Посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко:  У мене змішані відчуття, бо частина критики  об’єктивна, тоді як частина – це ярлики і стереотипи,  навішані ще в 90-ті.  Деякі британські депутати закидували мені, що коли вони починали бізнес, то були відкати і хабарництво. Люди об’єктивно не слідкували за Україною та її розвитком з тих часів. Для них відсутність резонансу означає, що в Україні нічого не відбувається. Ми, наприклад, знаходимось серед країн-одинаків, які запровадили електронне декларування, навіть попри технічні проблеми. Так само із реєстрами кіінцевих бенефіціарів юридичних компаній.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ. КОЛИ?

Посол України в Німеччині Андрій Мельник: Якщо не дивитись на нього з точки зору процедур, які мають бути завершені, то мова справді може йти про місяці. Зараз м’яч на боці Європейського парламенту, який повинен ухвалити рішення щодо можливості держав-членів ЄС у разі, якщо та чи інша країна, якій надано безвізовий режим, може ним зловживати. В такому випадку безвізовий режим може бути призупинений на певний час. Раніше така можливість була лише у Європейської комісії.

Якщо дивитися глибше, то попри ці формальні речі,  залишаються серйозні ризики. З одного боку від Німеччини ми маємо запевнення на найвищому рівні  – від особисто канцлерки Меркель – про те, що Україна отримає безвізовий режим . З іншого боку, ми повинні зважати, що в всередині німецького суспільства та політикуму достатньо скептиків. Наша задача – переконати, що українці не є міграційним ризиком для Європи. Це очевидно з огляду на те, що попри 1,7 млн. переселенців в середині України, у Німеччині таких зареєстровано більше 6 тисяч. Якщо цього не сталося досі, то ризики не збільшаться і після впровадження безвізового режиму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КОЛИ УКРАЇНІ ЧЕКАТИ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ? 

Посол України у Польщі Андрій Дещиця:  Польща видає найбільше віз для українців, приблизно один мільйон на рік.  Для Польщі це не  виклик чи небезпека. Вони бояться, що можуть біженці, якщо загостриться ситуація на Сході чи почнеться повномасштабна війна. Безвізовий режим не означає, що ми поїдемо в ту країну і будемо там перебувати весь час, йдеться про перебування упродовж 90 днів (упродовж півроку – ред.).

ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ, І ДЕ ТУТ УКРАЇНА

Посол України у Франції Олег Шамшур:  Світ переживає небезпечний момент, коли перерозподіляються пріорітети та змінюються регіональні та глобальні лідери. Поки ми не можемо зробити висновок, чим цей процес цих тектонічних зсувів закінчиться. Мене бентежать  Європа та США.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник:  Відсутність та розбалансованість системи міжнародних відносин очевидна. Німеччина показує бажання відігравати потужнішу роль завдяки свой економіці. Сучасний Берлін буде не лише говорити, а брати на себе більше відповідальності та сміливості. Сподіваюсь, що політичний Берлін візьме на себе відповідальність теж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТРАМП ВТРАТИВ ГОЛОСИ ПІСЛЯ СКАНДАЛЬНИХ ЗАЯВ ПРО КРИМ - ПОСОЛ УКРАЇНИ У США

Посол України у Польщі Андрій Дещиця:  Враження, що кожна з країн більше дбає про себе, бо не знає в якому напррямку відбуватимяться зміни. Через те ми і розуміємо, що нам варто сподіватися виключно на себе.

Посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко:  Світ стає менш керованим і прогнозованим. Ми в цьому сумбурному  світі намагаємось тримати український човен на плаву. Яким би не був бурхливий світ – з мігрантами, трампами та іншими викликами, нам – своє робити.

Поділитись: