Нафтогаз планує розвивати альтернативну енергетику на Донбасі

Голова Нафтогазу Андрій Коболєв заявив, що державна компанія у наступні 5 років планує розвивати напрям альтернативної енергетики, зокрема на Донбасі.

Про це Коболєв повідомив в інтерв’ю «Ліга.Бізнес».

«Зараз займаємося декількома проєктами. Нещодавно ми підписали контракт на будівництво сонячної електростанції. У нас є майданчик у Житомирській області. Також ми розглядаємо майданчики і в інших областях. У нас є цікава ідея щодо розвитку альтернативної енергетики у Донецькій області. Але для її реалізації потрібна згода уряду та Міністерства оборони», — повідомив Коболєв.

Розвитком альтернативної енергетики Нафтогаз планує займатися у наступні 5 років, зокрема після завершення реформи газового ринку в Україні. За підсумками цієї реформ Нафтогаз більше не буде отримувати доходів за транзит газу у розмірі 3 мільярди доларів щороку, адже газотранспортну систему передадуть іншій компанії — Оператору ГТС України.

«Також ми наразі розглядаємо варіанти, пов'язані з біогазом. Ми вважаємо, що у біогазу є великий потенціал», — додав Коболєв.

15 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про анбандлінг Нафтогазу. 22 листопада Оператора ГТС попередньо сертифікувала НКРЕКП.

31 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про проведення анбандлінгу Нафтогазу. За це рішення проголосував 341 депутат. Анбандлінг Нафтогазу — це необхідна умова для того, аби Україна могла укласти новий контракт про транзит газу з Росією за європейськими правилами.

Зазначимо, що європейські правила транзиту газу передбачають прозорий процес формування тарифів на газ та його транзит. Відповідно до них компанія, яка постачає газ не може відповідати за його транспортування, тому від України видається розділити свою найбільшу енергетичну компанію — Нафтогаз — та виокремити оператора газотранспортної системи в окрему юридичну особу.

Підписати новий договір саме за європейськими правилами наполягає Україна та ЄС. Це дозволить у майбутньому легше вирішувати газові суперечки та уникнути «політичної складової» у газових відносинах.