Найменш прозорими є комітети з питань нацбезпеки та зовнішньої політики — рух ЧЕСНО

До рейтингу найменш прозорих комітетів Верховної Ради IX скликання потрапили комітети, на яких народні депутати обговорюють питання національної безпеки, зовнішньої політики та економіку.
Про це йдеться в рейтингу громадського руху ЧЕСНО.
Прозорість роботи парламентських комітетів рух ЧЕСНО відстежував від початку березня до кінця травня 2020 року (фактично в період дії жорсткого карантину, запровадженого через коронавірус).
Так, перше місце посів Комітет з питань нацбезпеки — він набрав 2,5 бала з 9 можливих. Як з'ясувалося, цей комітет не має ані YouTube-каналу, ані сторінки у Facebook, ані записів засідань хоча б в аудіоформаті.
Попри те, що він оприлюднив усі протоколи засідань, рух ЧЕСНО не знайшов стенограм, а також частину порядків денних. Хоча під час минулого скликання парламенту стенограми засідань публікували належним чином, і їх зараз можна відшукати в архіві на сайті комітету.
А ось Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва не публікує трансляцій своїх засідань і не має каналу, де можна було б їх оприлюднювати.
Також цей комітет майже не розміщував інформації про ухвалені на засіданнях рішення. Водночас порядки денні завжди публікували вчасно — за декілька днів до дати кожного засідання.
Чому комітети мають бути відкритими для суспільства?
Робота в комітетах — це частина обов'язків народного депутата. Саме там обговорюють законодавчі ініціативи, які згодом потрапляють на розгляд Верховної Ради.
Закон України «Про комітети Верховної Ради України» каже, що комітети мають інформувати про свою діяльність, зокрема оприлюднювати план роботи, розклад, затверджені акти, протоколи, стенограми тощо. Тож те, як комітети висвітлюють свою роботу, є показником прозорості законодавчих процесів.
Як цю ситуацію виправити?
Сторінки деяких комітетів у Facebook мають проблему з наповненням змістовним контентом. Найгірші показники за цим критерієм — у Комітету з правової політики та в аграрного комітету.
Правильною практикою була б наявність посилання на YouTube-канал у верхній навігації сайтів комітетів, але це не завжди виконується. Наприклад, на сайті Комітету з питань молоді та спорту немає посилання на його YouTube-канал.
Утім, на самому YouTube-каналі цього комітету опубліковане лише одне відео — 2016 року. Відсутнє посилання на YouTube-канал і на сайті регламентного комітету, хоча він перейшов на відеотрансляції та викладає свої засідання від кінця березня. Також немає таких посилань на сайтах освітнього комітету та комітету з питань соцполітики.
Парламент зараз проводить комунікаційну реформу разом з ЄС-ПРООН. Її мета — покращити інформування про роботу комітетів та взаємодію з громадянами на різних комунікаційних майданчиках, зокрема через Facebook.
Справді, частина комітетів почала активно дописувати в соцмережі, з'явилися верифіковані сторінки, однак п’ять комітетів досі не мають своїх сторінок.
- Поділитися: