Мера Гданська Павла Адамовича вбили 9 місяців тому. Під час благодійного концерту у центрі міста на сцену вибіг 27-річний чоловік і декілька разів вдарив політика ножем. Від отриманих травм Адамович помер наступного дня у лікарні.

Його вбивство оголило серйозну проблему сучасної Польщі: поляризацію cуспільства.

Політичне протистояння між, з одного боку, правою правлячою партією «Право і справедливість» (ПіС) на чолі з Ярославом Качинським та з другого — центристами «Громадянською коаліцією» і лівими Lewica в опозиції призвело до жорсткого зіткнення консервативних та ліберальних цінностей.

Політики, активісти та журналісти, з якими спілкувалося hromadske, міркують, у чому ж причина поляризації та як співіснують консерватори та ліберали у сучасній Польщі.

«Слова можуть вбити»

«Це місце, де стояла труна. Звідси й до іншої сторони музею була дуже довга черга. Людям доводилось чекати 3, а то й 4 години, щоб попрощатися зі своїм мером. Люди приходили опівночі або о третій ночі. Лише на кілька секунд, але вони відчували сильну потребу зробити це», — розповідає віце-мер Піотр Ґжелак.

Він працював з мером Адамовичем впродовж п’яти років. 

Віцемер Гданська Піотр Ґжелак в Центрі Європейської Солідарності, Польща, 10 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Із Ґжелаком ми зустрічаємось у Гданську у дослідницькому центрі, присвяченому антикомуністичному руху «Солідарність». Як каже Ґжелак, ця будівля, яка постала у 2014 році, — «дитина Адамовича»: «Це не про минуле, це про сьогодення. Він хотів, аби в Гданську було місце, де б люди могли дискутувати».

Центр Європейської Солідарності — музей та дослідницький центр, присвячений антикомуністичному руху «Солідарність» у Гданську, Польща, 10 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Павєл Адамович був відомий своїми ліберальними поглядами, підтримкою мігрантів та ЛГБТ-спільноти.

Він був частим об’єктом критики у польських урядових медіа, зокрема і на суспільному мовнику TVP (Telewizja Polska). Вдова мера Гданська Магдалена, яка зараз є депутаткою Європарламенту, вважає, що канал неодноразово використовував проти Адамовича мову ворожнечі. Вона також покладає на TVP відповідальність за смерть чоловіка.

«Якщо загалом оцінювати атмосферу довкола пана Адамовича, він був мішенню неймовірної ненависті, — розповідає нам Адам Боднар, польський омбудсмен. — Впродовж року до вбивства понад 100 різних матеріалів суспільного мовника були спрямовані проти нього, зображуючи його у негативному світлі. Це було пов’язано із місцевими виборами наприкінці 2018-го».

Піотр Ґжелак поділяє думку, що одним із факторів, який штовхнув нападника на злочин, була мова ворожнечі, поширена у польському суспільстві: «Якщо ти політичний лідер, маєш пам’ятати, що твої слова можуть вбити. Я думаю, що слова політиків вбили мера. Вони понесли ці емоції у суспільство, і це закінчилось трагедією».

Польський омбудсмен Адам Боднар, Варшава, Польща, 14 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Після вбивства Адамовича під будівлею каналу TVP у Варшаві зібралися протестувальники. Вони вимагали зупинити пропаганду ненависті.

Серед них був і Войцех Марушевський. Він студент Варшавського університету і активіст — займається підтримкою мігрантів та ЛГБТ-спільноти. Для нього близькі цінності, які відстоював мер Адамович, тому вбивство політика стало для Войцеха потрясінням.

За його словами, канал TVP постійно критикував членів партії «Громадянська коаліція», яку заснував Дональд Туск. До цієї ж партії довгий час входив і Адамович. «Багато меседжів були наповнені ненавистю до людей з партії, до якої належав Адамович. Вони зображали іншу частину суспільства кращою, привілейованою», — розповідає Войцех.

Партія «Право і справедливість», яка була при владі у Польщі останні 4 роки, 13 жовтня знову виграла парламентські вибори. У партії відкидають закиди про те, що вбивство Павла Адамовича стало наслідком критики, що лунала на TVP.

«Не існує 100-відсоткових доказів, що вбивця скоїв злочин з політичних мотивів. Все вказує на те, що він просто злочинець, — каже нам Ярослав Селлін, новообраний депутат від «ПіС». — Найімовірніше, мотиви були психологічні (в медіа побутує інформація, що вбивця мав психічні розлади ред.). Але необхідно дочекатися остаточної оцінки цієї ситуації з боку прокуратури».

Новообраний депутат від правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) Ярослав Селлін, Варшава, Польща, 14 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Розкол

Причиною зіткнення цінностей є атмосфера ненависті, яку породили політики, вважає колишній депутат Сейму від «Громадянської платформи», а нині бізнес-омбудсмен України Марцін Свєнціцький. «Зараз поляризація суспільства дуже сильна, раніше такого не було. Навіть сім’ї поляризовані. Деякі не говорять одне з одним. Поділ дійсно дуже глибокий», каже він.

Ексдепутат Сейму, бізнес-омбудсмен України Марцін Свєнціцький, Варшава, Польща, 12 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Однак, напряму пов’язувати політичні вподобання поляків із їх цінностями некоректно. На цьому наголошує член партії “ПіС” Марек Жем’ян.

У Польщі прийнято говорити про ліберальну Громадянську коаліцію. Однак, це не правда. Це не вся правда. Вони такі ж ліберали, як і Християнсько-демократичний союз у Німеччині, які насправді є правоцентристами”, - пояснює Жем’ян, - “У Польщі насправді ж лише три ліві партії, які йдуть на вибори як коаліція. Тож насправді сьогодні більшість поляків вважають себе консерваторами”.

Однак не треба думати, що йдеться про чітке розділення на правих і лівих.

Славомір Сєраковський, засновник і редактор польського часопису «Критика політична», виділяє окрему групу, яка є посередині — так звана сіра зона. Цих людей найбільше, і саме вони найбільше впливають на вибори.

«Люди хочуть добробуту вже зараз, і їм все одно, хто його пропонує консерватор чи ліберал. Якщо Дональд Туск не зміг цього зробити, то, вибачте, люди оберуть Качинського», — каже Сєраковський. 

Засновник і редактор польського часопису «Критика політична» Славомір Сєраковський, Варшава, Польща, 12 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Він зазначає, що градус протистояння у суспільстві сьогодні таки високий, але він притаманний лише людям із стійкими політичними переконаннями: «Насправді Польща не виняток, у США й Великій Британії теж є велике розходження між відкритим та закритим суспільством, як часто кажуть. І ці дві частини суспільства насправді не просто не люблять, а ненавидять одна одну».

Правозахисник Адам Боднар вважає, що один із факторів, що призвів до зіткнення цінностей, — це діяльність уряду: «Вони постійно говорять про традиційні і консервативні цінності. І тому їм вигідно створити таку поляризацію на політичній сцені»

Пам'ятник полеглим робітникам верфі біля Центру Європейської Солідарності у Гданську, Польща, 10 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

Гданськ сьогодні

Вбивство мера Павла Адамовича на деякий час згуртувало мешканців Гданська. Навіть тих, хто має різні політичні погляди.

Наступного дня після того, як стало відомо про смерть політика, Гданськом пройшли тисячі містян, аби вшанувати пам’ять мера, який працював на посаді 20 років.

«Ми, мешканці Гданська, відчуваємо, що нас об’єднали цінності, які відстоював Павєл Адамович. Відкритість, різноманіття і повага до інших. Я думаю, саме ці цінності й зібрали нас разом біля його труни», — вважає Піотр Ґжелак.

Район Гданська Старе Місто, Польща, 10 жовтня 2019 року
Фото:

Олексій Нікулін/hromadske

На виборах 2019-го року Гданськ підтвердив свій статус ліберального міста — 41% голосів віддано за найбільшу опозиційну силу «Громадянську коаліцію».

Однак і підтримка консервативної «ПіС» порівняно з виборами 2015-го теж зросла на 2,5%: у 2019-му за неї проголосували 32% виборців Гданська.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile