Не чекаємо в ресторані, платимо додатками, тренуємося онлайн. Як технології допомагають економити час

Автозаправки, ресторани та спортивні зали з’явилися задовго до інтернету. Це бізнеси, заточені під офлайн — щоб повправлятися на тренажері або залити паливо в бак, потрібна фізична присутність. Однак сьогодні навіть такі традиційні бізнеси отримають значну частину прибутку онлайн.

Разом із платіжним сервісом Fondy розповідаємо історії трьох компаній — від сімейного стартапу до транснаціонального концерну, які впровадили цифрові рішення та виграли від цього.

Діджитал і ресторани. Як Allset вдвічі скоротив очікування за столиком

Сім років тому Стас Матвієнко та Анна Поліщук щоранку снідали в одному й тому ж київському закладі на Воздвиженці біля офісу. Постійно замовляли сирники, але чекати доводилося 45 хвилин, а то й годину — це дратувало.

«‌Ми почали телефонувати в ресторан заздалегідь, просити, аби приготували наші страви, поки ми їдемо, —‌ згадує Анна Поліщук. —‌ Якщо офіціант був знайомий, він погоджувався. Якщо ні —‌ не хотів ризикувати, і не передавав прохання на кухню»‌.

Так виникла ідея створити сервіс, через який можна забронювати столик у ресторані, обрати страви з меню та оплатити замовлення. Зараз додаток Allset, який запустили Анна та Стас, працює більш як у 4 тисячах закладів у США. Засновники кажуть, що одразу шукали ідею, з якою можна вийти на американський ринок.

Ідею тестували на українських закладах. На експеримент погодилися відомі ресторатори —‌ Дмитро Борисов та Ігор Сухомлин. Втім, стартапери зіткнулись з проблемою: передзамовлення страв передбачало оплату через додаток, а 7 років тому платформ для приймання онлайн-платежів в Україні ще не було.

«‌Ми вирішили самі створити такий сервіс, а один із банків допоміг із технологією процесингу. Це був дуже важкий і тривалий процес, —‌ згадує Анна. —‌ А коли все було готово, доводилося вчити людей прив’язувати свої карти до мобільного додатку. Тоді це було новиною, і всі боялися вводити дані своїх карток»‌.

Анна та Стас зрозуміли, що додаток потрібен людям. Тож «обкатавши» стартап на українських закладах, підприємці поїхали до США. На той момент нічого подібного в Америці ще не було.

Як ідею сприйняли в Штатах

У Сан-Франциско Аня та Стас ходили по ресторанах, пропонували підключити їхній додаток та спостерігали за реакцією. На відміну від України, платіжні платформи в Америці тоді вже були звичною річчю. Залишалося тільки обрати один із сервісів.

«‌В Україні тоді з процесингом були постійні проблеми —‌ не всі карти спрацьовували. Людина, якій один раз не вдалося оплатити замовлення через додаток, ймовірніше за все, просто його видалить. Кожна проблема з оплатою —‌ це втрачений прибуток і незадоволений клієнт»‌, —‌ пояснює Анна.

Нині технології просунулися вперед, і процесингові сервіси як в Україні, так і в США працюють фактично без відмов. Як не дивно, українці швидше запроваджують нові технології, впевнена Анна Поліщук. Ресторатори у США не так активно погоджуються на нові технологічні рішення.

«‌Якось я повернулася з Америки й помітила: всі мої знайомі вже платять телефонами та годинниками. А в США картка тоді ще залишалася основним способом оплати»‌.

Карантин: нові виклики та рішення

Бронювання столиків через додаток економило користувачам 50% часу. Якщо зазвичай на ланч людина витрачала годину, то тепер —‌ пів, а то й чверть години.

Allset починався як сервіс для ресторанів «‌повного циклу»‌, куди люди ходять, щоби поїсти всередині. Згодом додалися заклади, що працюють навинос. Зараз це основний напрям, на який стартап робить ставку.

«‌Під час карантину запустили й інші способи забрати їжу. Наприклад, через додаток можна замовити страву, яку офіціант принесе просто в машину. Американці в деяких містах їздять лише на автівках, тож для них це звично»‌.

Коли почався карантин, Allset став першим в США сервісом, що запропонував безконтактні способи забрати своє замовлення. Підписане замовлення лишали на спеціальних столиках і стелажах. Оплата —‌ в онлайні.

«‌Ресторанам вигідні будь-які додаткові замовлення, бо це завжди додатковий дохід, —‌ пояснює Анна Поліщук. —‌ Але сервіси доставки зазвичай забирають 30-40% комісії від суми замовлення. Ресторани —‌ заручники цієї системи. Специфіка роботи Allset дозволяє нам надавати сервіс на вигідних для ресторанів умовах. Це виконання замовлень взагалі без комісії для обслуговування своїх наявних клієнтів, і з невеликою комісією — для залучених нових клієнтів»‌.

Куди рухається галузь

COVID-19 змінює ресторанну сферу дуже стрімко, говорить Анна. Заклади, куди прийнято ходити, щоб провести час, залишаться. Але це будуть не мережеві кафе (яким у нових реаліях вигідніше переорієнтуватися на доставку та торгівлю навинос), а ресторани авторської кухні, відкриті шеф-поварами. Натомість набувають популярності мінізаклади з віконечками для самовиносу.

Росте популярність «‌темних кухонь»‌ («‌dark kitchens»‌). Це заклади, що готують їжу тільки на доставку. Деякі компанії надаватимуть приміщення з кухонною технікою в оренду шеф-поварам, щоб ті готували. В такий спосіб ресторан можна буде відкрити за місяць, лише купивши продукти та заплативши за оренду. А якщо справа не піде —‌ змінити концепцію чи просто закритися.

Ще один тренд ресторанної сфери —‌ зростання швидкості доставки. Життя стає динамічнішим, а кількість локальних служб доставки збільшується, тому їжа з місцевих ресторанів буде в замовників хвилин за 15, а не за годину, як зараз.

Діджитал і спортклуби. Як онлайн-тренування врятували мережу ЕБШ

11 березня 2020 року спортклуби ЕБШ вперше не відкрилися через карантин. Це стало поштовхом впровадити функцію, яку давно хотіли спробувати —‌ онлайн-тренування.

«‌Ми до останнього не вірили, що доведеться закритися. Але коли це трапилося — зрозуміли, що треба підлаштовуватися. Зупинитися та перечекати —‌ не про нас, —‌ говорить засновниця ЕБШ Юлія Шум. —‌ Чим швидше адаптуєшся до нових реалій, тим успішнішим будеш у бізнесі»‌.

ЕБШ були першими в Україні спортхабами, де проводять функціональні тренування — тобто виконують такі рухи та навантаження, з якими людина стикається у звичайному житті. Перший спортклуб відкрився в Києві у 2015 році. Зараз їх вже чотири: три в Києві та один — в Одесі.

Тренування тут гуртові, чоловіки та жінки тренуються разом. Мета —‌ не «‌накачати кубики»‌, а зробити тіло більш сильним, витривалим та швидким, відповідно — здоровішим. Фокус на тренуваннях з вагою власного тіла та з різним обладнанням.

Коли довелося закритися на карантин, ЕБШ зафільмували тренування та виклали запис на Youtube. За кілька днів запустили тренування в Zoom. У залі поставили великий екран, тому ефект був таким, наче люди тренуються поруч.

«‌Атмосфера вийшла драйвова. Ми кричали, одне одного підбурювали»‌, —‌ згадує Юлія Шум.

Насамперед запустили тренування, для яких не потрібне жодне обладнання. З часом відвідувачі отримали змогу приїхати та позичити обладнання в залі, щоб займатися з ним вдома.

Для онлайн-занять запустили окремий сайт —‌ там можна обрати тренування та оплатити його.

«‌Це була можливість охопити аудиторію, яка живе поза Києвом та Одесою, —‌ говорить Юлія. —‌ Запустили рекламу й отримали онлайн-користувачів не тільки з України, а й з десятка країн світу: Польщі, Казахстана, Азербайджана, Грузії, Німеччини, Франції та навіть ОАЕ»‌.

Якщо не вдалося оплатити з першого разу — людина більше не прийде

Щоби гості з усього світу могли оплатити онлайн-тренування, в ЕБШ підключили відразу кілька платіжних платформ. Було важливо, щоб оплата проходила миттєво, а оплатити можна було карткою будь-якого банку.

Юлія вважає, що якщо людині не вдасться сплатити з першого разу, ймовірно, вона більше до цієї ідеї не повернеться. Тож все має працювати, як годинник, аби користувачу було комфортно.

До появи платіжних платформ бізнеси залишали покупцю номер своєї картки, але це дуже незручно.

«‌У кожного свій банк і свої комісії. Платіж може не пройти, а щоразу вручну з’ясовувати, хто оплатив, а хто ні —‌ це величезне марнування часу та незручність, —‌ говорить Юлія. —‌ Тому наразі до бізнесу, який надсилає номер картки для оплати, ставляться несерйозно. Це викликає недовіру —‌ бізнес, який себе поважає, підключає платіжну систему, і не забиває голову переказами на картку»‌.

Про прибуток не йшлося, але спортклуб вдалося врятувати 

Експеримент з онлайн-тренуваннями в ЕБШ був успішним — втім, про заробіток не йшлося. Якщо у звичайному режимі чотири спортклуби ЕБШ відвідує понад тисяча людей щодня, то на онлайн-тренування вдавалося зібрати максимум сотню. Хтось розслабився й вирішив не тренуватися, хтось замінив зал пробіжками в парку.

До того ж онлайн-тренування значно дешевші, ніж у залі. Отриманих грошей вистачало, щоби пережити карантин «на мінімалках». Передусім Юлія хотіла зберегти колектив —‌ у команді ЕБШ більш як 100 осіб. Також кошти «з’їдала» оренда залів і клінінг.

Онлайн-тренування в ЕБШ припиняти не збираються. Але Юлія визнає: поки це не може бути повноцінною заміною заняттю в залі. Особливо це стосується новачків —‌ вони найбільше потребують керівника.

Як онлайн змінив сферу та що буде далі

Одним із напрямків бізнесу в ЕБШ стали корпоративні тренування.

«‌Деякі компанії продовжують працювати віддалено, і керівництво замовляє для своєї команди онлайн-тренування, —‌ говорить Юлія Шум. —‌ А ті, хто живе не в Україні, замовляють персональні онлайн-тренування»‌.

Вона переконана: офлайн-спорт не конкуруватиме з онлайновим. Обидва формати будуть доповнювати один одного. ЕБШ планує розвивати обидва напрямки паралельно.

У постковідному світі сфера фітнесу перелаштовується під індивідуальний формат занять та мінігрупи. Відвідувачі хочуть почуватися в залі безпечно, тож бізнес не може не зважати на нові вимоги. Великі мережеві фітнес-центри поступаються компактним залам «‌на районі»‌, а групові тренування —‌ індивідуальним.

З інших трендів цієї галузі —‌ спорт не для «‌кубиків»‌, а задля хорошого самопочуття. Люди більше не хочуть «‌вбиватися»‌ на тренуванні з метою втрати якомога більшої кількості калорій.

«‌Усе йде до якості та усвідомленості. Тож вимоги до тренерів зростають. Людям важливо, щоб їхній тренер чітко знав, що робить, і не зіпсував їхній організм, а справді покращив їхнє здоров’я»‌, —‌ говорить засновниця ЕБШ.

Діджитал і заправки. Як у Shell привчили платити за паливо онлайн

Здавалося б, що може бути більш офлайновим, аніж заправлення автомобілів паливом. Втім, у Shell ще 2015 року зрозуміли: діджитал-інструменти можна використовувати, щоби підвищити лояльність клієнтів. Тоді ж запустили й додаток Shell ClubSmart.

«‌У додатку ми об’єднали електронну картку лояльності, навігатор по АЗС, розділ із акціями та інформацію про партнерів, —‌ говорить Дмитро Сориш, головний спеціаліст з інтернет-комунікацій та партнерських програм компанії Shell. —‌ За 5 років зрозуміли, що додаток час оновити. Провели опитування клієнтів, почули, що вони готові сплачувати за пальне онлайн, і в оновленому додатку в 2019 році втілили таку можливість»‌.

Додаток розвивався в декілька етапів. Спочатку Shell запитали клієнтів, які функції їм потрібні. Далі —‌ спроєктували дизайн. Після цього взялися до розробки. Процес тривав сім місяців.

«‌Наразі найпопулярніша функція додатку —‌ покупка пального онлайн та безконтактна заправка»‌, —‌ говорить Дмитро Сориш.

Купити пальне через додаток легко: треба пройти реєстрацію за номером телефону та додати банківську картку. Shell працює з платіжною платформою Fondy. Критеріями під час обрання партнера були надійність, безпека платежів і досвід роботи з міжнародними компаніями. Зазвичай онлайн-оплата відбувається миттєво: обираєш тип і кількість пального — і за секунду платіж проходить.

У планах — продавати через додаток не тільки пальне, а й їжу

Додаток Shell розроблений із перспективою. Дмитро переконує, що його легко масштабувати, додавши нові функції. Наприклад, зараз через нього можна купити паливо, а у майбутньому планують запустити передоплату на напої та їжу.

«‌Безперечно, пандемія підвищила потребу в сервісі безконтактної оплати, —‌ говорить Дмитро Сориш. —‌ Але ми почали розробляти цей додаток раніше, бо вже тоді було зрозуміло, що світ рухається в бік онлайн-платежів»‌.

Нині третина активних клієнтів Shell використовує мобільний додаток. Через додаток продається до 10% всього пального (якщо не брати до уваги корпоративних клієнтів). Динаміка зростає: щодня все більше людей платять онлайн.

Тож в компанії планують розвивати мобільний додаток і далі.

«‌У перспективі інтегруємо гейміфікацію. Клієнт може виграти призи за виконання певних умов, —‌ пояснює Дмитро. —‌ Також плануємо розширити мережу чат-ботів, додати нові месенджери, електронні сертифікати, а також мінімізувати використання печатної реклами. Її замінить цифрова реклама на LED-моніторах»‌.

Загалом, на його думку, сфера АЗС рухається в бік покращення сервісу. Заправки перетворюються на місця, де можна зробити все.

«‌Йдеться про приготування повноцінних страв на заправках, випічку, напої та багато іншого, —‌ каже Дмитро Сориш. — Тенденція до покращення сервісу, розширення асортименту кафе та функцій онлайн-оплати простежується не перший рік і, поза сумнівом, існуватиме й надалі»‌.

Fondy — це платіжний сервіс, створений у 2014 році для великих і малих бізнесів, яким потрібно приймати платежі від клієнтів онлайн. Нині це міжнародна компанія з офісами в Україні, Великій Британії, Ірландії, Польщі та Словаччині з командою професіоналів з банківської, фінансово-технологічної та e-commerce-індустрій. Працює з більш як 14 тисячами компаній в усьому світі та створює фінансові продукти для тих, хто розвиває свою справу.

Авторка: Тетяна Гонченко