Не до карнавалу: як Бразилія стала світовим лідером із COVID-19

На початку пандемії президент Бразилії Жаїр Болсонару говорив, що коронавірус — це насправді «легкий грип», а всю історію із запровадженням карантину називав «істерією». За рік пандемії, яку Болсонару відчув і особисто на собі (улітку 2020-го він перехворів на COVID-19), його риторика стала стриманішою. До того ж у країні нині критична ситуація: Бразилія наразі — серед світових лідерів із поширення коронавірусу. А ще в країні за рік змінився вже четвертий міністр охорони здоров’я.

Чому успіхи такі невтішні, до чого все йде й чого в цій історії більше — недолугості влади, ковід-скептицизму чи банальної політики?

У лікарнях місць нема, але «не скигліть»

Бразильському Ріо-де-Жанейро цьогоріч не до карнавалу. До останнього лишалися сподівання, що свято таки відбудеться. Його навіть перенесли з лютого на літо, однак місцева влада заявила, що «навіть думати про проведення свята в липні безглуздо».

Зараз у Ріо діє суворий карантин: комендантська година з 23:00 до 5:00, закриті пляжі (зокрема й найвідоміша серед туристів Копакабана, яку не закривали від літа минулого року), класи у школах дозволено заповнювати лише на 35%. Епідеміологічна ситуація критична: відділення інтенсивної терапії заповнені на 95%. Не набагато краще усе виглядає й у столицях ще 15 бразильських штатів: у лікарнях зайняті близько 90% місць.

Бразилія за рік пандемії не вперше опиняється у «топі» країн за динамікою інфікування, однак таких рекордних показників ще не було. У середу, 17 березня, був зафіксований найбільший стрибок добових інфікувань — 90 303 нових. За кількістю летальних випадків Бразилія поки що поступається лише Сполученим Штатам.

Дослідницький інститут при Міністерстві охорони здоров’я Бразилії навіть оголосив нинішню ситуацію з COVID-19 «найбільшим крахом системи охорони здоров’я в історії країни».

Ускладнює ситуацію й те, що вірус мутував, з’явилися нові та більш заразні штами. Зокрема, місцевий бразильський, який наприкінці 2020-го виявили у Манаусі. Науковці кажуть, що він здатен поширюватися вдвічі швидше. До того ж антитіла, здобуті під час інфікування «звичайним» SARS-CoV-2, проти нього менш дієві.

Чотири очільники МОЗ за рік

Аби хоч якось зарадити ситуації, у Бразилії знов і знов змінюють міністрів охорони здоров’я. Нещодавно призначили вже четвертого — кардіолога Марсело Кейрогу.

Він змінив на посаді генерала Едуардо Пазуелло, якого звільнили через те, що не мав медичної освіти та підтримував лікування пацієнтів з COVID-19 препаратами з недоведеною ефективністю.

Наприклад, Пазуелло розширив доступ до протималярійного препарату ㅡ гідроксихлорохіну ㅡ і дозволив призначати його практично всім, хто має позитивний тест на коронавірус. Дарма що Федеральне управління з контролю якості лікарських препаратів США попереджало, що цей препарат має не тільки слабкий ефект у лікуванні COVID-19, а й побічні ефекти. Крім того, Верховний суд Бразилії досліджує, чи не призвели дії Пазуелло до того, що в Манаусі закінчився кисень для хворих.

Але Пазуелло вдалося протриматися на цій посаді ще відносно довго: його попередників Луїса Енріке Мандетту та Нелсона Тейша звільняли менш як за місяць після призначення. Перший не задовольнив президента своїм баченням стратегії порятунку країни від коронавірусу. Другий посперечався з Болсонару щодо самоізоляції й доцільності вживання хлорохіну — ліків проти малярії у боротьбі з коронавірусом (і в суперечці, очевидно, не переміг).

Місцеві влади — за карантин, Болсонару — як завжди

Хоча нині низка штатів ввела локальні обмежувальні заходи, цього недостатньо, вважають їхні губернатори. Минулими вихідними вони направили президенту листа із закликом обмежити роботу аеропортів, портів, автомагістралей та залізниць — щоб не поширювати коронавірус між штатами.

Національний фронт мерів та Федеральна фармацевтична рада Бразилії теж б’ють на сполох: не вистачає нейром’язових блокаторів та інших препаратів, необхідних в інтенсивній терапії. Лікарі кажуть, що запаси можуть вичерпатися уже за двадцять днів.

Сам президент Болсонару, який від самого початку пандемії називав коронавірус «легким грипом», принципово не носив маски й виходив на протести проти карантинних обмежень, і тепер реагує на ситуацію цілком у своїй манері. На початку березня він радив бразильцям «припинити скиглити», а будь-яку критику щодо неефективної боротьби з коронавірусом називав «війною проти себе».

«Лікарні заповнені на 90%. Однак треба з’ясувати, скільки — саме ковідними хворими. Звісно ж, ми хочемо поліпшити ситуацію й шкодуємо про кожну смерть, однак навіщо потрібен карантин? Ви ж бачите, що населення страждає від безробіття. Розкажіть мені хоч про одну країну, яка ефективно бореться з ковідом», — виголосив Болсонару 18 березня.

Насправді серед таких прикладів можна було б навести Ізраїль — лідера з вакцинації у світі. Бразилія поки не може похизуватися такими темпами.

Що пішло не так із постачанням вакцин

Станом на 17 березня близько 4,5% із 210 мільйонів мешканців Бразилії отримали щонайменше першу дозу вакцини. А за кількістю введених доз на 100 людей країна перебуває на 18 місці у світі.

Це не такі вже й погані показники, навіть якщо порівнювати з країнами Євросоюзу, а тим паче — з Україною, де вакциновано не більш як 0,2% людей. А втім, багатьох засмучують такі темпи вакцинації, надто як для країни з доволі розвиненою інфраструктурою імунізації. У лютому в бразильському МОЗ заявляли: реально вакцинувати до 60 мільйонів людей на місяць на максимальній потужності, якби вакцин було б удосталь.

Але з постачанням вакцин у Бразилії є очевидні проблеми. Насамперед через дії влади й особисто президента Болсонару. Фернандо Айт, професор у галузі охорони громадського здоров’я університету Сан-Паулу, зазначає, що обмежені завезення вакцин були реалізовані не завдяки, а всупереч бразильському уряду.

Двом дослідницьким інститутам Бразилії вдалося навіть домовитись із британським AstraZeneca та китайським Sinovac про партнерство — щоби виробляти вакцини на бразильських потужностях. Однак ідея не знайшла підтримки, зокрема й фінансової, у владних колах.

«Донедавна позиція бразильського уряду щодо вакцин була такою: вони — не наша проблема, вони не потрібні людям. І вони не доклали зусиль ані для виробництва вакцин у країні, ані для пошуку виробників на світовому ринку та закупівлі їхньої вакцини», — каже Айт.

До того ж, за інформацією Pfizer, улітку 2020-го Бразилія відмовилася від пропозиції придбати 70 мільйонів доз вакцини цього виробника.

Вакцинація як політтехнологія

І раптом ситуація почала кардинально змінюватися. Нині бразильців вакцинують і AstraZeneca, і CoronaVac китайської розробки. А нещодавно влада замовила 100 мільйонів доз вакцини Pfizer/BioNTech, 38 мільйонів доз — Johnson & Johnson та 13 мільйонів — Moderna. На цьому Бразилія не зупинилась і 12 березня підписала контракт ще й із Росією на постачання її вакцини «Спутник V»— і це попри критику США.

За найоптимістичнішими оцінками експертів, якщо всі замовлені вакцини надійдуть вчасно, до кінця 2021-го вдасться вакцинувати половину населення країни.

Болсонару й досі проти посилення карантинних обмежень. Але підкреслює, що в галузі вакцинації Бразилія є «прикладом для світу». А його син, теж політик, публікує у Twitter пости з цитатою свого батька: «Вакцина — це наша зброя».

Чому Болсонару раптом узявся агітувати за вакцинацію? Щонайперше, його неабияк почала турбувати втрата підтримки населення на тлі неефективної боротьби з епідемією. За нещодавніми оцінками інституту Datafolha, рівень недовіри до Болсонару сягнув рекордного показника — 54%.

Ймовірно, непокоїть Болсонару й критика бізнесових кіл Бразилії, значна частина яких у 2018-му підтримала його президентську кампанію. Стало зрозуміло, що саме вакцинація є найефективнішим розв'язанням проблеми та «грою в довгу». А от відмова від карантину задля порятунку економіки країни навпаки допомагає не дуже. У 2020-му економіка скоротилася на 4,1%, і на поліпшення цьогоріч чекати не варто.

Є й інша причина, чому Болсонару враз змінив свою думку. Пандемія з нами надовго і питання коронавірусу неодмінно «спливе» на президентських виборах 2022 року. Здається, Болсонару усвідомив це лише минулого тижня, коли суддя Верховного суду анулював судимість експрезидента Лула да Сілви за відмивання грошей у 2017-му.

Тепер, якщо й Федеральний суд підтримає це рішення і не засудить Сілву повторно, той матиме право знов обіймати високі державні посади. Очевидно, боротиметься за президентське крісло наступного року. Це не може не занепокоювати Болсонару, у якого впродовж тривалого часу не було реальних політичних суперників. І з нещодавніх заяв Сілви можна зробити висновок, що він будуватиме свою кампанію саме на невдалій боротьбі Болсонару з епідемією.