Неможливо побудувати нову поліцію, зруйнувавши стару — шеф Місії ЄС в Україні

Кястутіс Ланчінскас – керівник Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM – European Union Advisory Mission).

Вона допомагає Україні реформувати так званий «сектор цивільної безпеки». Йдеться про реформу органів, які мають працювати над безпекою громадян: поліції, СБУ, прокуратури та інших. Місія також допомагає становленню антикорупційних органів в Україні – Національному антикорупційному бюро та Національному агентству з питань запобігання корупції.

Розпочала свою роботу місія у грудні 2014 року,але зараз планує розширювати свою діяльність.

До роботи в Києві Кястутіс керував Вільнюським округом литовської поліції,яка проходила через схожий процес реформ. Одразу каже, що реформа литовської поліції «все ще триває», і такі процеси займають не один рік. Це, зокрема, рух у бік більшої відкритості поліції суспільству.

Тому в лексиконі роботи Місії в Україні – такіпоняття, як dialogue policing (поліція у діалозі з суспільством) чи community policing (взаємодія поліції з громадою).

Зустрічаємося ми в центрі Києва, де Місія має великий офіс. Сьогодні на EUAM працює близько 200 осіб, і вона переходить до більш активного залучення дореформи правоохоронних органів, зокрема,в тренуваннях та консультаціях.

В інтерв'ю Громадському Кястутіс Ланчінскас розповідає про те, як тривають реформи сектору цивільної безпеки в Україні,і яким у цій сфері був литовський досвід.

Пане Ланчінскас, дякую за згоду дати інтерв'ю Громадському. Місія Євросоюзу сьогодні покликана допомогти зреформоюсфери цивільної безпеки в Україні. Як саме вона це робить?

Почну з того, що наша Місія з'явилася в Україні відповідно до домовленостей між українським урядом та Європейським Союзом. І спочатку Місія мала радше стратегічний напрям. Протягом першого року свого існування вона допомагала створювати проекти законів, плани дій з реформування, створювати стратегії реформування тієї чи іншої інституції тощо.

Але з травня цього року у нас є новий мандат. Ми вже займаємося не тільки стратегічними речами, але також тренінгами, навчанням, допомозі українським правоохоронним органам стати ефективнішими та ефективніше використати ті ресурси, які в них зараз є.

Давайте поговоримо про реформу національної поліції. Це те, що прозвучало в Україні досить сильно. Як саме тут ЄС може допомогти? Чого він може навчити українських поліцейських чи вищі чини?

Ви знаєте, поліція – це дуже складний організм. Реформувати поліцію означає дуже довго працювати: два, три, чотири роки працювати над системою, щоб зробити її більш ефективною, прозорою та такою, що працюватиме на благо людей, на благо мешканців України.

Місія Європейського Союзу це і робить: у нас є експерти і з питань роботи з громадськістю – те, що англійською мовою ми називаємо community policing (орієнтування поліції на ближчу взаємодію з громадянами, з громадою – Громадське). Також є люди, які знаються на тому, як розслідувати злочини, як розслідувати комп'ютерні злочини, як працювати під час масових заходів, великих концертів, футбольних матчівабо під час великих демонстрацій чи великих заходів – коли поліція має справу з великими скупченнями людей.

Якщо ви мене спитаєте зараз, що відбувається в литовській поліції, яскажу: досі триває реформа

У вас великий досвід у роботі в поліції. Ви займали дуже важливу позицію в поліції Литви. Ви бачили процес реформування литовської поліції зсередини. Як він відбувався?

Я в литовську поліцію прийшов у 1990році – одразу після проголошення незалежності Литви. І я пройшов весь процес. Тому можу сказати, що цей процес дуже складний. І дуже болючий. Реформа триває дуже довго. І якщо ви мене спитаєте зараз, що відбувається в литовській поліції, яскажу: досі триває реформа. Адже наше життя так швидко розвивається, що всі інституції мають пристосовуватися до реальності.

А як конкретно це відбувалося? Ви запрошували нових людей? Чи перенавчали старих?

Відбувалося і те, йінше. Ми і нових залучали, і старих навчали, і структуру змінювали, і мислення змінювали. Але, повторюся, все це займало багато часу. Можливо, років десять загалом.

Як ви бачите цей процес в Україні? Наприклад, іде процес переатестації – в правоохоронних структурах, в судовій системі. І виникає питання, чи це ефективно – чи краще взяти абсолютно нових людей. Яка ваша думка?

Знаєте, правоохоронні органи складні тим, що неможливо просто так зупинити їхню діяльність, все зруйнувати, а потім побудувати нове – набрати нових людей і потім запустити цей процес. Чому? – Тому що злочинці не чекають. Потрібно розслідувати злочини, потрібно патрулювати, потрібно займатися громадською безпекою. Бо люди вмирають, люди сваряться, люди розлучаються— а тому суди мають працювати, і прокуратура має працювати.

Реформування відбувається паралельно, в той самий час. І це дуже складно. І я не думаю, що просто зараз можна буде знайти сто тисяч людей, які би були підготовлені працювати в поліції. А тому потрібно поєднувати обидва напрямки: і брати нових людей, і навчати тих, хто вже працював.

А переатестація – це, мабуть, один із найважливіших і найпотрібніших процесів, який треба пройти після тієї історії, яку мала Україна. Переатестація – це дуже болючий процес, дуже трудомісткий процес. Але найважливіше, щоб це було зроблено за правилами, прозоро і чесно – щодо кожної людини, як проходить процес переатестації.

Експерти ЄС, експерти вашої Місії беруть участь в комісіях щодо переатестації?

Наші експерти працюють як спостерігачі в переатестуванні поліцейських. І маю сказати, що процес весь час удосконалюється. І другий етап переатестації, який нещодавно почався, на думку наших експертів, відбувається значно професійніше і краще, ніж було раніше. Я думаю, що це добрий знак.

Неможливо просто так зупинити діяльність правоохоронних органів, все зруйнувати, а потім побудувати нове,набрати нових людей,запустити цей процес. Чому? – Тому що злочинці не чекають.

Давайте поговоримо про боротьбу з корупцією. Україна створила Національне антикорупційне бюро (НАБУ), і в процесі створення Національної агенції з питань запобігання корупції. Що ви бачите в цій сфері – де є поступ, а де його немає?

Я вам скажу так: якщо подивитися на рейтинг Transparency International (Громадське нещодавно брало інтерв'ю у його голови, Хосе Угаса)– відомої міжнародної організації, яка оцінює рівень корупції, – то там Україна займає 130 місце.

Тому дуже важливо, що у вас з'явилася така організація як Національне антикорупційне бюро. Це важливо і політично, і практично. Організація почала працювати лише в листопаді минулого року,і той факт, що вони одночасно створюють нову організацію і вже розслідують злочини, це вже дуже добре.

Так, я думаю, що всі хочуть швидких результатів, багатьох гучних арештів та вироків, але погодьтеся, що розслідувати корупційний злочин – це не те саме, що розслідувати крадіжку. Для цього потрібен час, і для цього потрібно, аби всі ланки правосуддя працювали дуже добре. Не лише НАБУ, але й прокуратура. А після того, як кримінальна справа потрапить до суду, щоб у суді вона розглядалася так, як цього вимагає закон.

Знову-таки: яка тут роль Місії Євросоюзу? Ви навчаєте працівників НАБу, ви їм допомагаєте фінансовочи що ще робите?

НАБу ми допомагаємо від самого початку – експертами, наприклад. Експерти нашої Місії працюють зіспівробітниками НАБу. Ми також надали обладнання, потрібне для цього агентства, – так що процес триває.

Ще одна велика проблема в українських правоохоронних органах полягає в тому, що дуже часто система не працює злагоджено. Тобто у країні може бути прогресивна поліція, але якщо суди корумповані, то це мало що змінить. Чи є кроки в цьому напрямку?

Справа в тому, що поліцейські, прокурори та судді – це члени одного й того самого суспільства. І для успішної боротьби з корупцією має змінюватися все суспільство. І тим більше ті громадяни, які працюють у правоохоронних органах. Адже вони завжди перебувають під збільшувальним склом.

І так, ви маєте рацію: щоб правосуддя працювало успішно, потрібно, щоб ефективно працювали всі ланки – і поліція, і прокуратура, і суд. І тут має бути дуже добре налагоджений ланцюжок повноважень, співпраці та ухвалення рішень. Тільки тоді люди будуть задоволені результатами роботи. І, як я й казав, наш подальший пріоритет – це розділення повноважень.

Наша робота – допомогти правоохоронним органам побудувати цей ефективний ланцюжок, спрямований на кінцевий результат.

Якщо говорити про Литву та про ваш досвід – як, все-таки, відбувався цей процес, коли суди, прокуратура ставали більш незалежними, менш корумпованими?

Можу повторити те, що я з самого початку говорив про поліцію. Те саме відбувалося з прокуратурою та судами. Вони теж реформувалися дуже довго. Система судів теж будувалася близько 10 років. Те саме було з прокуратурою. Так що це дуже довгий процес.