Несподіванки перших праймеріз у США

До президентських виборів у США залишається 10 місяців. Штат Айова дав старт естафеті праймеріз та кокусів — попередніх внутрішньопартійних голосувань, які визначають претендентів на кандидатів, тобто тих, хто, зрештою, і братиме участь у перегонах. Ці результати є своєрідним зрізом, лакмусовим папірцем настроїв виборців. І хоча попереду ще кілька десятків штатів і майже рік агітації, результати кокусів в Айові відсіяли відверто слабких претендентів.

Перемога в Айові, хоч і не гарантує місця у президентській гонці, але додає плюсів до іміджу кандидатів. Так, сенатор Техасу республіканець Тед Круз несподівано обігнав улюбленця рейтингів мільярдера Дональда Трампа на 4%. Круз здобув 28% голосів, тоді як Трампу вдалося набрати 24%. В трійку лідерів від республіканців вирвався і сенатор із Флориди Марко Рубіо із 23% голосів.

Лідером Айови від демократів із незначним відривом стала колишній держсекретар США Гілларі Клінтон: вона набрала 49,9% голосів. Її головний конкурент, сенатор штату Вермонт Берні Сандерс поступився лише 0,3% голосів, отримавши 49,6%. Усі інші учасники кокусів не здобули і 10%. Відтак шансів на участь у виборах майже не мають. Отже, за підсумками перших праймеріз у США визначилися п’ять потенційних учасників президентської кампанії: Тед Круз, Дональд Трамп, Марко Рубіо, Гілларі Клінгтон та Берні Сандерс.

 Клінтон говорить про «захист» та «оборону», а не «напад» чи «знищення»

На відміну від Берні Сандерса, Клінтон мала високі рейтинги від самого початку своєї кампанії. Вона встигла побувати в ролі першої леді країни в 1990х, сенатором в 2000х, в 2008-му Клінтон поступилася у президентській гонці Бараку Обамі, але потому чотири роки обіймала посаду держсекретаря США. Вона обіцяє створити нові робочі місця, поглибити розпочату Обамою реформу охорони здоров’я, сприяти отриманню громадянства мігрантами. Крім того, колишня очільниця держдепу послідовно виступає за прагматичну дипломатію замість силової. У своїх промовах щодо залученості Вашингтону у світові військові конфлікти вона використовує слова на кшатлт «захист» та «оборона», а не «напад» чи «знищення». Клінтон підтримує позицію демократів щодо боротби із тероризмом і обіцяє попередити будь-які ймовірні загрози від традиційних опонентів США, як-то Іран, Росія та КНДР. У медіа активно розкручують скандал із використанням нею особистої пошти для робочого листування, що порушує режим секретності.

Сандерс хоче будувати в США скандинавську соціальну демократію

Єдиним конкурентом Клінтон серед демократів став сенатор Вермонту Берні Сандерс. 74-річний політик обіймав посаду мера містечка Берлінгтон, був конгресменом та сенатором від штату Вермонт, а на початку 2015-ого оголосив про участь у президентській гонці. Сандерс об'єднав навколо себе ліволіберальне крило Демократичної партії і взяв за приклад для наслідування скандинавську соціальну демократію. Політик виступає за зменшення впливу Wall Street на владу США та підвищення корпоративного податку.

Крім того, Сандерс послідовний поборник безкоштовної освіти, посилення захисту довкілля та легалізації марихуани в медичних цілях. Кандидат підтримує право жінок на аборти, обмеження права на володіння зброєю, обстоює можливість надання громадянства нелегальним мігрантам. Сандерс об'єднав навколо себе громадян, розчарованих в адміністрації Обами. Він відомий своєю антивоєнною позицією: попри те, що сенатор підтримав бомбардування колишньої Югославії, тепер він невдоволений боротьбою США з «Ісламською державою». За його словами, екстремістам мають протистояти країни Близького Сходу, зокрема Саудівська Аравія.

З-поміж республіканців переміг схожий за риторикою на Трампа Круз

Табір республіканців нараховує 11 претендентів на президентське крісло. Втім, переконливі результати на перших праймеріз отримали лише три представники. На перемогу Теда Круза у кокусах в Айові не вказувало жодне соцопитування. Утім, сенатор від Техаса відірвався від лідера рейтингів Дональда Трампа на 4 %. Син кубинських іммігрантів, що виріс у небагатій сім’ї, має широку підтримку радикальних консерваторів завдяки агресивній критиці чинної влади, яку він називає «вашингтонським картелем». Серед його обіцянок — скоротити податки, скасувати реформу охорони здоров’я Obamacare та збільшити військові витрати США.

Подібну риторику, щоправда, у більш епатажній обгортці обрав і мільярдер-республіканець Дональд Трамп. Характерні риси його публічних виступів — скандальні заяви, самовпененість, сарказм щодо опонентів і нищівна критика Обами. Трампа вважають найколоритнішим гравцем на виборчому полі. Чого варті лише його заяви про необхідність побудувати стіну на кордоні із Мексикою чи заборону в’їзду в США мусульманам. Він проти абортів, проти обмеження володіння зброєю, проти боротьби із глобальним потеплінням. Про останнє він каже, що «його придумали китайці, щоб зруйнувати американську промисловість». Мільярдер виступає за повне знищення амеркианцями «Ісламської Держави», угоду з Іраном він не підтримує.

Несподівно у переліку фаворитів опинився і 44-річний Марко Рубіо, сенатор Флориди, що відстав в Айові від Трампа усього на 1%. Рубіо притримується традиційної лінії республіканців — підтримка збройного лобі, збільшення оборонних витрат, міграційна реформа, скорочення податків, скасування Obamacare. На відміну від двох попередніх претендентів у кандидати, Рубіо не вдається до голосних заяв щодо Обами, визнаючи, що нинішній президент принаймні «хороший батько, чоловік і гравець у гольф». При цьому Рубіо критикує занадто м’яку позицію демократів на геополітичній арені та засуджує відновлення дипломатичних відносин із Кубою та Іраном.

Переможуть ті, хто агітує за зміну системи – Грін

На думку оглядача американського ресурсу Bloomberg Пітера Гріна, у нинішніх перегонах у США шанси на перемогу мають ті кандидати, які пропонують не виправити систему, а повністю змінити її. Такі наміри висловили Дональд Трамп та Берні Сандерс.

На думку Пітера Гріна, довіра до Гілларі Клінтон впала через скандал з електронним листуванням. Водночас, Джон Гербст, посол США в Україні (2003 — 2006), вважає, що Клінтон має більше шансів на вихід у фінал президенських перегонів завдяки підтримці афроамеркианського та латиноамериканського населення США. «У республіканському таборі важко передбачити фаворита, оскільки цьогоріч у президентських перегонах кілька разів у лідери виривались аутсайдери», — зазначив дипломат.

Про Україну говорили всі

Кожен із п’яти кандидатів висловлював свою позицію щодо України чи українсько-російського конфлікту. Демократи Клінтон та Сандерс підтримали санкції щодо Росії та ізоляцію Москви. В перспективі Клінтон обіцяла посилити співпрацю з офіційним Києвом та навіть збільшити фінансову допомогу. Сандерс закликав світову спільноту посилити тиск на Москву і заморозити усі російські рахунки у світових банках.

Натомість республіканці у оцінках ситуації в Україні дещо розійшлися. Трамп покладає завдання вирішення українсько-російського конфлікту на Європу. Водночас, із Путіним він здатен порозумітися.

Сенатор Тед Круз виступає за якнайшвидше надання Києву військової допомоги, на яку так і не наважився Обама. Адмінстрацію нинішнього президента Круз вважає винною у втраті світового лідерства США та в зміцненні позиції Росії. Марко Рубіо, у разі свого обрання на посаду глави Білого Дому, також обіцяє Києву зброю та кошти. «США слід не тільки вводити санкції проти Росії, але й підтримувати українську економіку. Це допоможе Україні протистояти путінським спробам захоплення», — написав він у статті для The Wall Street Journal.

За словами українського активіста зі США Сергія Владова, попри заяви учасників перегонів, реальна позиція Білого Дому залежатиме від самої України: «У Вашингтоні насправді співіснують дві рушійні сили — інтереси й цінності (interests and values). Україні треба довести свою відданність певним цінностям, провести реформи, реально боротися з корупцією. Тоді в неї буде моральне право на щось сподіватись. Якщо все й надалі буде гальмуватися й нічого, окрім бійок в парламенті, на Заході не побачать, ставлення до України і в республіканців, і в демократів буде й надалі визничатися виключно кон'юнктурою взаємин із Росією на поточний момент».

До виборів у листопаді в 2016 році в України лишилося не надто багато часу, щоб переконати майбутнього господаря Білого Дому в своїй спроможності до глибоких змін.

/Hromadske.Світ, Ольга Дацюк