Покарана ініціатива: про що говорив німецький посол

Не кожна заява окремо взятого дипломата є еквівалентна офіційній позиції його уряду, навіть якщо вона «від неї не відхиляється». Іноді навіть дипломати вдаються до імпровізацій та теоретизувань, які виходять за рамки політики їхніх урядів. І якщо ця імпровізація виявилася невдалою чи передчасною, то та сторона, чиї інтереси вона зачіпає, цілком має право дати свою «гідну відповідь». Власне, щось подібне й сталося з німецьким послом в Україні Ернстом Райхелем.

На думку німецького посла в Україні Ернста Райхеля, вибори на окупованих територіях Донбасу можуть пройти і без виведення російських військ Фото: Frosina Naskovic (архів)

Що відбулося?

В інтерв’ю «РБК-Україна» представник ФРН заявив, що не можна виключати можливості проведення місцевих виборів на Донбасі й за присутності там російських військ, якщо будуть дотримані європейські стандарти.

Крім того, амбасадор одного з найважливіших «великих» партнерів України на Заході зауважив, що можна провести паралелі між останніми вільними парламентськими виборами в НДР у березні 1990 року, які відбулися за присутності Західної групи радянських військ, та ймовірними майбутніми виборами на Донбасі.

У відповідь на це Ернста Райхеля викликали «на килим» до МЗС України. А голова парламентського комітету із закордонних справ Ганна Гопко закликала бойкотувати прийом у посольстві ФРН із нагоди 25-ої річниці його відкриття в незалежній Україні.

Втім, деякі українські депутати цей захід відвідали, наголошуючи на тому, що з німецькими партнерами потрібно вести діалог у будь-якому разі.

Не зайвим буде навести повні версії цитат з інтерв’ю Ернста Райхеля для того, щоб повністю розуміти контекст ним сказаного.

Про російські війська та вибори:

«Безсумнівно, вибори повинні відбутися у тих умовах, які будуть відповідати європейським стандартам. І тому безпека, як і інші вимоги до виборчого процесу, є необхідними умовами. Будь-який український політик повинен мати можливість без страху проводити свою передвиборчу кампанію. І якщо для цього не буде можливостей, отже, такі вибори не можуть відповідати стандартам. Але необов'язково, що вибори на Донбасі можуть відбутися тільки тоді, коли там не буде російських військ або на кожній міській адміністрації буде вивішено український прапор».

Про паралелі між НДР і Донбасом:

«Останні парламентські вибори в НДР, які повинні були замінити комуністичний режим, відбулися у присутності Західної групи радянських військ і при тодішньому комуністичному режимі у НДР. Але вибори призвели до його зміни. Я звичайно ж не стверджую, що ситуація на Донбасі ідентична, я просто хочу сказати, що все залежить від обставин».

Надзвичайний і Повноважний посол Німеччини в Україні Ернст Райхель Фото: Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Kosovo (архів)

Чи узгоджується це із зовнішньою політикою Анґели Меркель?

Того ж дня, 7 лютого, коли розголосу набули висловлювання Ернста Райхеля, у Варшаві німецька канцлерка Анґела Меркель вкотре заявила про свою підтримку санкцій проти Росії доти, доки не буде виконаний Мінськ-2: «Мінські домовленості не були виконані, а отже, санкції ЄС проти Росії нині не можуть бути зняті».

Про свою нещодавню телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним Меркель сказала так: «Погодили чергові кроки, які можуть бути зроблені в рамках «Нормандського формату». Ситуація, що склалася, нас не задовольняє».

Після розголосу резонансних висловлювань німецького посла в Україні Ернста Райхеля стосовно Донбасу, канцлерка Німеччини Ангела Меркель ще раз наголосила про свою підтримку санкцій проти Росії Фото: сторінка Ангели Меркель у facebook

Власне, значно важливіше вслухатися саме в ці заяви німецької лідерки, аніж перецитовувати сказане Райхелем.

Український президент нині перебуває на постійному прямому зв’язку з німецькою канцлеркою. Його команда, що опікується зовнішньою політикою, так само – на зв’язку з офісом глави німецького уряду. Будь-які зміни в німецькій позиції щодо українського питання можуть бути ідентифіковані лише по цій прямій лінії комунікації Київ-Берлін.

Чи можливими є історичні паралелі між НДР і ОРДЛО?

По суті, німецький посол висловив власну суб’єктивну точку зору, а не узгоджену зі своїм офісом у столиці ФРН позицію щодо почерговості виконання Мінських угод.

У Києві Ернста Райхеля все ще можна вважати новачком. Свою українську дипломатичну каденцію від розпочав восени минулого року. Тепер він отримав нагоду відчути, якими є больові точки нинішньої дискусії щодо конфлікту на сході України та наскільки обережним треба бути з будь-якими історичними паралелями.

Українську дипломатичну каденцію Ернст Райхель (ліворуч) розпочав восени 2017 року Фото: president.gov.ua

Між завершенням бойових дій на території Німеччини, в яких брали участь радянські війська, та першими вільними виборами в НДР у березні 1990 року минуло 45 років. Змінилося кілька поколінь. Радянські збройні сили на момент виборів уже давно не втручалися у життя Східної Німеччини. Натомість в українському випадку йдеться про армійські формування, чия зброя щодня стріляє по українських громадянах по той бік конфлікту.

Раніше пан Райхель працював послом у Косово. Можливо, там, як німецький посол, він міг собі дозволити більше суб’єктивності в публічних оцінках. Але цей досвід, вочевидь, не підходить для нинішніх українських реалій.

МЗС ФРН на цю ситуацію відреагувало доволі сухо й лише у відповідь на запит від журналістів. «Керівництвом для всіх наших зусиль з подолання кризи на сході України є Мінські угоди між Росією та Україною від 12 лютого 2015 року, посередниками в яких виступають Німеччина та Франція», — йдеться у відповіді відомства.

Можна це інтерпретувати по-різному: і як те, що Ернста Райхеля через цей скандал до Берліна аж ніяк не відкликатимуть, тобто українцям потрібно працювати з тим, кого вже призначили, пробувати його переконати; і як те, що за оцінками принаймні частини колег посла у німецькому МЗС він не сказав нічого крамольного.

У цій ситуації хотілося б почути додаткові роз’яснення самого амбасадора. Втім, він скасував свою зустріч із журналістами перед початком прийому у посольстві й під час самого цього заходу відмовив представникам медіа у будь-яких коментарях. Цей вакуум пояснень заповнюють різні інсинуації та зайві емоції.

Німецьке МЗС наврядчи відкличе до Берліну чинного посла, але українська сторона все ще чекає на додаткові роз’яснення амбасадора Фото: president.gov.ua

Ті, кому вдавалося поспілкуватися з Ернстом Райхелем раніше, зауважують, що дипломат не сказав нічого принципово нового. Він, справді, сприймає ситуацію інакше, ніж її бачать на Михайлівській у стінах МЗС України чи на Банковій в Адміністрації президента. Але це не значить, що діалог і співпраця не можливі чи потрібно вдаватися до бойкотів заходів за участі німецького дипломата.

Втім, якими б контроверсійними не були заяви посла, в його особі українська сторона має справу зі своїм найбільшим нині західним партнером у справі збереження санкцій проти Росії. Ще один такий партнер – Велика Британія. Але саме за ФРН після «Брекзиту» – цілий Європейський Союз з усім його потенціалом, вагою й санкційними можливостями. Власне, ідеться про країну, що буде ключовим форпостом демократичних, ліберальних цінностей на Заході впродовж наступних п’яти й більше років.

Крім того, йдеться про те, що іноді слова можуть мати гучні наслідки, але для збереження довіри ключовими залишаються все ж таки дії сторін. І в цьому сенсі в німецько-українських відносинах нічого не змінилося.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram