Низка ГО заявили про неприпустимість політично вмотивованого звільнення генпрокурора та директора НАБУ

Низка громадських організацій виступила із заявою про політично вмотивовані рішення щодо Офісу генпрокурора та Антикорупційного бюро. Зокрема, вони наполягають, що посади генпрокурора та директора Національного антикорупційного бюро України «стали розмінною монетою в політичних іграх».

З відповідною заявою виступили такі організації: Центр Протидії Корупції, Transparency International Ukraine, Центр громадського моніторингу та досліджень, StateWatch, Центр економічної стратегії, Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», Інститут законодавчих ідей, Платформа «Громадський Контроль», Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції Києво-Могилянської академії, Медійна ініціатива за права людини, Антикорупційний штаб та Фундація DEJURE.

Нещодавно депутати зареєстрували постанову про звільнення директора НАБУ Артема Ситника. Громадські організації наполягають, що постанова не відповідає визначеним законом вимогам. За їхніми даними, цю позицію поділяють ключові експерти, Міністерство юстиції та Національне агентство з питань запобігання корупції.

Представники третього сектору заявляють, що подібні кроки є «посяганням на незалежність бюро». Адже НАБУ було створено як правоохоронний орган для розслідування топ-корупційних злочинів, а для забезпечення незалежності інституції законодавці передбачили низку гарантій.

Серед них — особлива процедура та виключний перелік підстав для звільнення директора НАБУ. Зокрема, передбачили призначення групи незалежних аудиторів, за результатами роботи яких і мали б ухвалювати рішення про ефективність роботи бюро і можливе звільнення директора НАБУ.

Також представники ГО відзначають, що під загрозою звільнення опинився і генпрокурор Руслан Рябошапка. Народні депутати відновили збір підписів під постановою про висловлення недовіри.

Громадські організації наполягають, що це перший генпрокурор, який розпочав масштабну «чистку» в системі прокуратури фактично у процесі реформи.

«Спроба його звільнення свідчить про бажання негайно припинити будь-які зміни в системі. Зокрема, зупинити переатестацію прокурорів усіх рівнів», — йдеться у заяві.

Також у ГО звернули увагу на те, що недоторканим залишається очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков та органи Національної поліції.

«Попри очевидні та численні злочини поліцейських, влада з незрозумілих причин продовжує зберігати на посаді одіозного Арсена Авакова. Так само досі без уваги залишилася обіцяна реформа Служби безпеки України.

Громадські організації переконані, що це «спроба узурпувати владу над органами правопорядку та прокуратурою».

«Обидві спроби звільнення йдуть паралельно з підсиленням позицій нереформованих МВС та СБУ. І від звільнення очільників Офісу генпрокурора та НАБУ отримають дивіденди міністр Арсен Аваков та олігарх Ігор Коломойський. Адже саме НАБУ та Офіс генпрокурора акумулюють кримінальні провадження щодо ПриватБанку та оточення міністра внутрішніх справ», — додають вони у заяві.

У ГО відзначають, що ініціаторами спроб звільнення директора НАБУ та генпрокурора є депутати, наближені до олігарха Коломойського та очільника МВС Арсена Авакова.

«Подібні ініціативи є недопустимими та підривають довіру до українського парламенту й президента як з боку суспільства, так і на міжнародній арені. Адже створення НАБУ та гарантування його незалежності, як і реформа прокуратури, були ключовою вимогою наших міжнародних партнерів», — підсумовують активісти.

Нагадаємо, 7 лютого у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про звільнення керівника НАБУ Артема Ситника. Постанову підписали 216 депутатів.

Згідно з законом про НАБУ, Рада може звільнити директора цього відомства за наявності підстав та за пропозицією не менш як третини народних депутатів.

Однак, за цим же законом, вчинення адмінправопорушення, пов'язаного з корупцією, не є підставою для звільнення директора НАБУ, хоча і є підставою для звільнення, наприклад, детектива НАБУ. До того ж для реєстрації постанови про звільнення директора НАБУ має бути обвинувальний вирок суду за вчинення злочину.

Раніше щодо Ситника відкрили адміністративне провадження через можливу корупцію. Воно стосується відпочинку Ситника у Рівненській області, який розцінили як корупцію. У зв’язку з цим він опинився у реєстрі корупціонерів. Ситника зобов’язали сплатити штраф у розмірі 3400 грн. Сам він стверджує, що це продовження історії з рюкзаками від міністра, який «жадає помсти».

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков тоді відповів, що Ситник «шукає привід виправдати свою корупцію, звинувачуючи інших».

Ситник обіймає посаду директора НАБУ ще з 2015 року після того, як переміг на конкурсі.