Перша антикорупційна: що відбувається між старими та новими правоохоронними органами

На сьогодні в Україні діють три таких органи: Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) слідкує за тим, щоб чиновники декларували всі доходи та майно, а також не піддавалися корупційним ризикам. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідує злочини, пов’язані з корупцією топ-чиновників і хабарництвом в особливо великих розмірах. Нарешті, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює процесуальне керівництво НАБУ й представляє державне обвинувачення в суді проти топ-корупціонерів і хабарників.

За два роки від початку роботи НАБУ підлеглі Артема Ситника розслідували діяльність не лише народних депутатів, топ-чиновників і керівників держпідприємств, а й співробітників інших правоохоронних органів, зокрема, прокурора Дмитра Суса, першого заступника голови СБУ Павла Демчини. Цього тижня з’ясувалося, що крім «старих» правоохоронних органів, НАБУ веде слідство у справі про незаконне збагачення ще й проти голови НАЗК Наталії Корчак. Примітно, що викликати Корчак на допит детективи Бюро вирішили вже після того, як НАЗК зайнялося перевіркою можливого конфлікту інтересів Артема Ситника.

10 листопада детективи Бюро спробували викликати на допит свекруху Наталі Корчак, а відтак розслідування НАБУ та НАЗК переросло у відкритий медійний конфлікт. Їхні прес-служби робили гучні заяви, а в ЗМІ почали з’являтись матеріали розслідувань і «компромат».

До кінця тижня до медійної війни між «антикорупціонерами» долучилися й «старі» правоохоронні органи. Тепер МВС та ГПУ розслідують справу про незаконне проникнення детектива НАБУ до помешкання свекрухи голови НАЗК. Не залишився осторонь і САП — відомство розкритикувало дії детективів у «справі Корчак».

Відтак, чи то Артем Ситник «оголосив війну» усім правоохоронним органам країни, чи то вони «воюють» із НАБУ.

Про те, чому так сталося, чи не дискредитує конфлікт саму ідею антикорупційних органів, підриваючи до них довіру — у матеріалі Громадського.

СВЕКРУХА І ДЕТЕКТИВ

Увечері 10 листопада свекруха голови Нацагентства із запобігання корупції Надія Тімер-Булатова заблокувала у своїй квартирі детектива антикорупційного бюро. Він хотів вручити їй повістку на допит.

«Після допиту в момент підписання протоколу вона зателефонувала синові (чоловікові голови НАЗК — ред.), після чого відмовилася підписувати протокол і зачинила детектива НАБУ у квартирі зсередини, сховавши ключа. Поки він перебував у помешканні, на місце прибула голова НАЗК разом з чоловіком і повідомила працівників НАБУ ззовні, що викликатиме на місце події ЗМІ», — повідомила прес-служба НАБУ, додавши відео з квартири.

За версією Наталії Корчак, свекруха заблокувала детектива у квартирі, бо «сприйняла його за шахрая».

У НАБУ пояснюють: Надію Тімер-Булатову хотіли допитати щодо автомобіля Skoda Octavia A7, зареєстрованого на неї. За інформацією детективів, насправді користується автом саме Наталія Корчак, хоч офіційно й не задекларувала його. На підтвердження в НАБУ згадують сюжет програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Журналістам удалося зафільмувати, що саме Корчак пересувається по місту цією машиною. Голова НАЗК зізналася, що авто купували «спільними зусиллями», хоча в декларації витрати на нього не зазначені.

Голова НАЗК Наталія Корчак під час запуску проекту «Антикорупційна ініціатива ЄС», 1 червня 2017 року. Колишня підлегла Корчак — глава департаменту фінансового контролю НАЗК Ганна Соломатіна — звинуватила її у фальсифікаціях і тиску під час перевірки е-декларацій Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

ТРЕТІЙ У ГРІ

Тимчасом у публічну гру вступила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Саме прокурори САП повинні наглядати за тим, як детективи НАБУ розслідують справи про корупцію. Відомство Назара Холодницького розкритикувало дії Національного антикорупційного бюро.

Відповідно до заяви САП, антикорупційні прокурори витребували в НАБУ матеріали справи щодо декларації Корчак. Також вони запропонували підлеглим Ситника проводити всі процесуальні та слідчі дії в цій справі «лише за участю процесуальних керівників у приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Та це не зупинило детективів НАБУ, й вони таки допитали Корчак і намагалися викликати на допит її свекруху. Це й перевело прихований конфлікт антикорупціонерів у публічну площину.

Між керівництвом НАБУ та САП давно існують серйозні протиріччя. У НАБУ неофіційно звинувачують САП у закритті кримінальних справ проти окремих чиновників. Натомість САП закидає детективам непрофесійність у підготовці матеріалів слідства. Співрозмовники Громадського в НАБУ і САП стверджують: навесні Артем Ситник та очільник САП Назар Холодницький навіть підписали так званий «меморандум про співпрацю» за посередництвом посольства США, проте нормалізувати стосунки їм так і не вдалося.

Між керівництвом НАБУ та САП давно існують серйозні протиріччя (на фото зліва направо: керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв та директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час засідання парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції, 3 листопада 2017 року) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

НОВІ ПОДРОБИЦІ

Усі три антикорупційні органи активно ділилися з пресою подробицями розслідувань проти Корчак і Ситника. Унаслідок чого з’ясувалося, що НАЗК ще в липні розпочало перевірку можливого конфлікту інтересів Ситника, а з вересня двічі намагалося витребувати в НАБУ необхідні документи. Артем Ситник надати їх відмовлявся.

За версією НАЗК, у директора НАБУ може бути конфлікт інтересів, адже його як фізичну особу в суді представляв не приватний адвокат, а начальник юридичного управління НАБУ Ігор Ярчак.

У самому ж НАБУ стверджують, що конфлікту інтересів у діях Ситника немає, позаяк справа, в якій співробітник НАБУ представляв його інтереси, не приватна, а відомча. Крім того в Бюро запевняють: необхідні документи вони надали НАЗК вчасно й «під розписку».

Аж раптом 30 жовтня НАБУ повідомило Корчак, що за тиждень вона має з’явитися на допит. Саме тоді в справу і втрутилося САП.

«Цим він (Ситник — ред.) просто вкотре продемонстрував відверте нехтування вимогами Кримінального процесуального кодексу України, що межує з правовим нігілізмом. На жаль, такі дії яскраво засвідчують дійсну наявність реального конфлікту інтересів та небажання вирішувати його у спосіб, визначений законом», — заявили в САП.

Поки підлеглі Ситника намагалися допитати свекруху Корчак, НАЗК подало до суду протокол про адміністративне порушення щодо Артема Ситника.

МЕДІА-ВІЙНА

Цього тижня до суто юридичного протистояння трьох органів додався й медійний компонент. 14 листопада екс-директорка департаменту фінансового контролю НАЗК Ганна Соломатіна на прес-конференції повідомила, що Наталія Корчак підробляє результати електронних декларацій чиновників. А саме департамент Соломатіної мав би перевіряти достовірність цих декларацій.

«Насправді електронне декларування використовується для покривання чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними та з метою особистого збагачення голови НАЗК і членів НАЗК. Результати перевірок фальсифікуються так, як це потрібно керівництву НАЗК», — заявила Соломатіна.

Також вона напряму звинуватила Адміністрацію президента у впливі на роботу НАЗК: «Мене особисто викликали до Адміністрації президента з двома колегами. І пропонували, щоб усі результати перевірок спочатку розглядалися в АП, а потім у НАЗК».

Наступного дня Соломатіна назвала ім’я «куратора» НАЗК. Ним, за її словами, був Олексій Горащенков — перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента. У коментарі Громадському Горащенков заперечив причетність до діяльності НАЗК, назвавши заяви Соломатіної «інформаційними атаками».

Директорка департаменту фінансового контролю НАЗК Ганна Соломатіна під час прес-конференції висунула низку звинувачень на адресу колишнього керівництва та представника Адміністрації президента Олексія Горащенкова, 14 листопада 2017 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Соломатіна стверджує: документи на підтвердження цього вона передала Генеральній прокуратурі наприкінці серпня, але їх «повернули без розгляду». Тому в жовтні вона передала заяву, а також заяви ще кількох співробітників НАЗК до Національного антикорупційного бюро. У НАБУ підтвердили: кримінальну справу щодо корупції в НАЗК розслідують уже місяць.

У відомстві Корчак звинувачення екс-співробітниці офіційно спростували, заявивши, що це «особиста атака на голову, членів та колектив Національного агентства», а також «спроба дискредитації успішно розпочатої антикорупційної реформи в Україні».

В адміністрації президента звинувачення також відкинули. А прес-секретар президента Святослав Цеголко закликав НАБУ та НАЗК «припинити інформаційну війну».

СТАРІ ЗНАЙОМІ

Доки НАБУ та НАЗК з’ясовували стосунки, до конфлікту долучилися представники МВС і ГПУ, керівництво яких теж має претензії до Артема Ситника та його детективів.

13 жовтня детективи НАБУ затримали сина голови МВС — Олександра Авакова. Арсен Аваков назвав справу проти сина «політичною».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Рюкзаки Авакова»: НАБУ та САП у великій політичній грі

Крім того, Артем Ситник давно конфліктує з Юрієм Луценком, зокрема через розбіжності в поглядах на створення Антикорупційного суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ проти всіх: Чому виник конфлікт між Генпрокуратурою та Антикорупційним бюро

11 листопада поліція Києва відкрила кримінальне провадження щодо детектива НАБУ за заявою свекрухи Корчак. Вона звинуватила детектива в незаконному проникненні до її помешкання.

13 листопада на сайті «Обозреватель» з’явився аудіозапис, де людина з голосом, схожим на голос Ситника, розповідає журналістам «деталі деяких резонансних справ». Зокрема про дані «прослушки» у справі екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За що судять військового прокурора сил АТО Кулика

Артем Ситник давно конфліктує з Юрієм Луценком, зокрема їхні погляди розходяться в питанні створення Антикорупційного суду (на фото — Ситник (ліворуч) на спільному брифінгу з генпрокурором Юрієм Луценком (праворуч), 18 серпня 2016 року) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

За два дні радник голови МВС Антон Геращенко продемонстрував запис на засіданні парламентського комітету з питань запобігання корупції, звинувативши Ситника в порушенні трьох статей Кримінального кодексу: розголошенні державної таємниці, таємниці слідства й перевищенні службових повноважень.

Наступного дня Генеральна прокуратура починала розслідування щодо директора НАБУ за статтею «розголошення держтаємниці». Водночас генпрокурор Юрій Луценко запевнив, що розслідування «буде об’єктивним».

«На плівках особа, схожа на пана Ситника, перед низкою журналістів демонструє матеріали, здобуті в ході санкціонованого судом прослуховування однієї жінки. Але найбільше мене вразило не це, а підленький сміх журналісток, які реагували на озвучену «клубнічку», — сказав Луценко на брифінгу 17 листопада.

НАБУ з відповіддю не забарилося. Того ж дня, 16 листопада, прес-служба Антикорупційного бюро заявила, що з кінця жовтня НАБУ розслідує справу про незаконне збагачення Луценка.

Сам генпрокурор звинувачення детективів спростовує. «Нелогічно говорити про склад злочину. Луценко Юрій Віталійович та його дружина не повинні показувати в декларації два паркомісця, які придбав мій син, який має 28 років і проживає окремо від нашої родини», — сказав Луценко.

На цій «оптимістичній» ноті учасники конфлікту взяли паузу на вихідні.