Нові успіхи ЗСУ та удари окупантів по критичній інфраструктурі: головне за день 11 вересня

Деокупація українських територій

російське міністерство оборони у своєму зведенні від 11 вересня визнало, що окупаційні війська втекли з території майже всієї Харківської області. Підконтрольним окупантам, відповідно до їхньої карти, залишається лише лівий берег річки Оскіл — там розташовані частина міста Куп'янськ, а також селище Борова.

Згодом у Генштабі ЗСУ повідомили, що на Харківському напрямку російські військові відійшли зі своїх позицій, така сама ситуація в деяких населених пунктах Херсонщини. В американському Інституті вивчення війни кажуть, що Україна в межах свого контрнаступу змогла звільнити з 6 вересня більше територій, ніж російські війська окупували під час усіх своїх наступів із квітня.

Яка ситуація на ЗАЕС?

В «Енергоатомі» повідомили, що енергоблок № 6 — останній із шести блоків ЗАЕС, який продовжував працювати — переводять у режим «холодного зупину». Останні три доби він живив лише власні потреби ЗАЕС, працюючи на критично низькому рівні потужності. Причина — російські обстріли, унаслідок яких були пошкоджені всі лінії зв'язку Запорізької АЕС з енергосистемою України.

Перш ніж переводити енергоблок у «холодний зупин», на ЗАЕС вдалося відновили резервну лінію електропередач. Таким чином, власні потреби ЗАЕС зараз живляться від енергосистеми України.

Українська розвідка попередила, що командування російських окупаційних військ імовірно планує черговий провокаційний обстріл міста Енергодар та Запорізької атомної електростанції. Окупанти традиційно планують звинуватити в цьому Україну.

Обстріли українських міст і сіл

Окупанти 11 вересня продовжували обстрілювати українські міста та села. За підрахунками Генштабу ЗСУ, росіяни станом на 18:00 завдали 16 ракетних та 3 авіаудари по об’єктах на території України. Від них постраждали 15 населених пунктів, зокрема Дергачі, Краматорськ, Костянтинівка, Дніпро, Вознесенськ та Миколаїв.

Так, у Слов'янську від російського обстрілу сильно пошкоджено багатоповерхівку, а центр Дніпра обстріляли просто в день міста.

Пізніше обстріли продовжилися: росіяни поцілили, зокрема, у ТЕЦ-5 — одну з найбільших теплоелектроцентралей в Україні, що розташовується на Харківщині. Після вечірніх обстрілів у Харківській, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській та частково Донецькій областях зникло світло. Його поступово відновлюють.

Повітряне командування «Схід» повідомило, що окупанти запустили 11 крилатих ракет у його зоні відповідальності. Підрозділи ППО збили 7 крилатих ракет на Дніпропетровщині: п'ять — Х-101 та два «Калібри». Ще дві ракети знищені підрозділами Повітряних сил на Полтавщині.

Втрати росіян

За підрахунками Генштабу ЗСУ, з 24 лютого українські військові вже знищили 52 650 окупантів, із них лише за 10 вересня — 400. Також за останню добу росіяни втратили 18 танків, 33 бойові броньовані машини, 4 артилерійські системи, 3 літаки, гелікоптер та іншу техніку.

Найбільших втрат протягом 10 вересня вони зазнали на Харківському та Донецькому напрямках.

Євроінтеграційні амбіції уряду

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна вже за два роки планує бути частиною Європейського Союзу. Він каже, що Україна планує рухатися швидкими темпами навіть попри те, що в інших країн на цей процес ішло більше часу.

«Ми проаналізували, як інші країни проходили цей шлях. Він займав 5, 7, 8 років. Ми маємо амбіцію максимум за два роки пройти цей шлях та реалізувати нашу мету — бути повноцінною частиною Європейського Союзу», — розповів Шмигаль.

Відповідь на звинувачення від путіна

Розвідка Міноборони Великої Британії відповіла на заяву президента росії володимира путіна про те, що нібито лише 60 тисяч тонн зерна, експортованого з України в межах «зернового коридору», було відправлено до країн, що розвиваються, і що більшість була поставлена ​​до країн ЄС.

Британці наголосили, що путін бреше про нібито маленькі постачання українського зерна до країн із низьким доходом, щоб відвести від себе провину за проблеми з продовольчою безпекою у світі. У розвідці наголосили, що, за даними ООН, близько 30% зерна надійшло до країн із низьким і середнім рівнями доходу в Африці, на Близькому Сході та в Азії.