«Мексиканський Ющенко» Лопес Обрадор: хто такий новий президент Мексики

На президентських виборах переконливу перемогу здобув 64-річний екс-мер Мехіко і кандидат від лівих сил Андрес Мануель Лопес Обрадор, якого часто скорочено називають за ініціалами — АМЛО. Попередній підрахунок дає йому понад 53% голосів виборців, що більш ніж удвічі переважає результат найближчого конкурента. Суперники та глави сусідніх держав уже привітали його з перемогою. На пост він заступить 1 грудня 2018 року.

Новообраний президент Мексики отримує 125-мільйонну країну, яка перебуває в критичному стані. Прибічники розглядають його перемогу як один з поворотних моментів в історії країни, на кшталт Мексиканської революції, що відбулася століття тому. Скептики ж сумніваються, що він зможе чимось зарадити. У будь-якому разі, кардинальні зміни в 11-й за населенням країні світу матимуть суттєві наслідки як для латиноамериканських держав, так і для США.

У романі «Трон орла» Карлоса Фуентеса — класика мексиканської літератури — країна напередодні президентських перегонів 2020 року охоплена протестами, політичними вбивствами та інтригами. У реальному житті передвиборча кампанія 2018 року стала ледь не найжорстокішою за всі останні роки. За півроку вбили 130 політиків, зокрема 48 кандидатів на різні посади; сотні інших вирішили не ризикувати і зняли свої кандидатури.

Це відображає численні проблеми Мексики, які новообраний президент обіцяє вирішити в інтересах нужденної більшості населення, здолавши «мафію влади».

«Мексиканський Ющенко»

«Мексиканським Ющенком» Лопеса Обрадора місцеві журналісти називали ще у 2006-му. Президентом він став з третьої спроби — Обрадор уже висувався на виборах 2006-го і 2012 років. На думку його прибічників, обидва рази перемагав. Виборча система в Мексиці корумпована та недосконала. Оскільки тут немає другого туру, президентом стає людина, яка набрала більшість голосів у першому. Під час виборів 2006 року Обрадор як кандидат від альянсу лівих сил лідирував за опитуваннями, та під час обробки останньої чверті бюлетенів його перевага в 3% різко змінилася відставанням.

Підозри в безсоромних фальсифікаціях призвели до мирних акцій громадянської непокори, що отримали назву Революції кактусів. Журналісти проводили аналогії з Помаранчевою революцією. Та попри мільйон демонстрантів на вулицях Мехіко та «альтернативну інавгурацію» Лопеса Обрадора, Федеральний виборчий трибунал відмовився переглядати результати виборів.

У 2012 році АМЛО знову оголосив голосування підтасованим, хоча розрив між ним та переможцем — Енріке Пенья Ньєтою — й був помітно більшим.  Утім, після перерахунку половини бюлетенів, підтвердили офіційні результати.

Прихильники коаліції лівих лідерів та кандидата від коаліції Лопеса Обрадора відзначають перемогу в Мехіко, Мексика, 1 липня 2018 року Фото: EPA-EFE/ALEX CRUZ

Коаліції та результати

Після останнього програшу у 2012-му, Лопес Обрадор залишив свою «Партію демократичної революції» та перетворив передвиборний «Рух національного відродження» (МОРЕНА) на нову партію. Цьогоріч ця сила створила коаліцію «Разом творитимемо історію» як з лівими, так і соціал-консервативними і навіть євангелічно-християнськими партіями. Тоді як АМЛО перейшов до поміркованої та примирливої риторики. І легко здолав конкурентів.

Його опоненти з двох інших широких коаліцій висунули «технократичних» кандидатів: Рікардо Анайю, проти якого триває розслідування щодо відмивання грошей, та Хосе Антоніо Меаде, який займав різні посади в дискредитованому уряді чинного президента.

Кандидат у президенти Мексики Рікардо Анайя (в центрі) фотографується з прихильниками біля виборчої дільниці в Сантьяго-де-Керетаро, 1 липня 2018 року Фото: EPA-EFE/ENRIQUE CONTLA

А єдиним кандидатом поза партійними коаліціями лишився одіозний екс-губернатор Хайме «Ель Бронко» Родрігес, який запам'ятався закликами повернути смертну кару та «рубати злодіям руки», а також публічним виступом, в якому «зруйнував Різдво», сказавши дітлахам, що Санта-Клаус — це насправді їхні батьки.

Тож за попередніми результатами найближчі конкуренти Обрадора набрали менше 23% голосів.

На парламентських виборах також лідирує коаліція «Разом творитимемо історію». На виборах мера Мехіко перемагає його союзниця за рухом МОРЕНА Клаудія Шейнбаум, яка стане першою жінкою на чолі столиці Мексики.

Мексиканський незалежний кандидат на посаду президента країни Хайме «Ель Бронко» Родрігес (у центрі) із сім'єю перед початком другого туру передвиборчих дебатів у Тіхуані, Баха-Каліфорнія, Мексика, 20 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/ALEJANDRO ZEPEDA

Корупція і злидні

Вважають, що Лопес Обрадор може стати першим лівим президентом Мексики, принаймні з часів Ласаро Карденаса, який у 1938 році націоналізував нафтову галузь. Його програму, збудовану на протиставленні «мафії влади» та «народу», порівнюють як з лівопопулістськими політиками інших латиноамериканських держав, так і з Берні Сандерсом у США і Джеремі Корбіном у Великій Британії.

Заклики АМЛО знаходять відгук у країні. Мексиканський істеблішмент пронизаний корупцією. За Індексом сприйняття корупції Transparency International, Мексика у 2017 році була на 135-му місці — між Україною та Лаосом. Звинувачення в масштабній корупції, хабарах і розбазарюванні бюджетних коштів висувають багатьом високопосадовцям, екс-губернаторам і навіть дружині президента Ньєто.

За роки глобальної економічної кризи в Мексиці, за межею бідності опинилися 53 мільйони людей. Реформи Пенья Ньєто поглибили поляризацію, та не дали бажаних економічних наслідків. Тож Лопес Обрадор збирається переглянути деякі із заходів попередника, як-от освітню реформу, чи перевірити на предмет корупції контракти, укладені державною нафтовою компанією.

Новообраний президент узагалі щедрий на обіцянки: економічне зростання, безкоштовна освіта та медицина, створення нових робочих місць, підвищення зарплат і пенсій за рахунок більшого оподаткування найбагатших і одночасного скорочення бюрократичних видатків (бюджетна економія на зарплатах чиновників, зокрема його власної, перетворення офіційної резиденції президента Лос Пінос на соціальний центр, скасування найдорожчого інфраструктурного проекту попередника — зведення нового аеропорту Мехіко).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ваш виклик — сформувати образ нової України» — мексиканський архітектор

Продавець газет зі свіжим номером. На першій шпальті матеріал про вбивство мексиканського журналіста Кандіда Ріоса Васкеса, із заголовком «Ми не будемо мовчати», Уейяпан, Мексика, 23 серпня 2017 року. За офіційними даними, тільки у 2017 році в Мексиці вбили 11 журналістів Фото: EPA-EFE/ANGEL HERNANDEZ

Опонентам нескладно ловити Лопеса Обрадора на суперечностях. Критики справа вважають його «безвідповідальним популістом» і «новим Чавесом», який почне націоналізацію, відштовхне інвесторів, зневажить демократичні інститути, а на додачу ще й не зможе знайти союзників у регіоні, де тривають перемоги консерваторів. Це призведе країну до кризи, як у Венесуелі. Критики зліва ж звинувачують у відступі від власних ідей і «ліберальному реформізмі».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Янукович по-латиноамериканськи: що треба знати про протести у Венесуелі?

Скажімо, ліворадикальний рух сапатистів, який від 1994 року здійснює антикапіталістичний експеримент у населеному народами майя штаті Чьяпас, завжди відмовляв «лівому кандидату» в підтримці: цьогоріч они намагалися висунути в президенти знахарку з народу науа Марію де Хесус Патрісіо Мартінес, акцентуючи увагу на тому, що корінне населення рідко допускають до ухвалення політичних рішень.

Відповідаючи на критику, Лопес Обрадор уже встиг пообіцяти проводити що два роки референдуми, де громадяни зможуть висловити йому вотум недовіри та достроково припинити 6-річний президентський термін, якщо президент не задовольнятиме їхні вимоги.

Незалежна кандидатка в президенти Мексики, представниця мексиканських індіанців Марія де Хесус Патрісіо Мартінес вітає прихильників після того, як офіційно зареєструвала свою кандидатуру, Мехіко, Мексика, 7 жовтня 2017 року Фото: EPA-EFE/JORGE DAN LOPEZ

Страх і ненависть

За часів президентства Ньєто однією з найтрагічніших сторінок стало викрадення і вбивство злочинним синдикатом 43 студентів педагогічного коледжу в місті Ігуала восени 2014-го. Вони саме прямували на марш з нагоди річниці розстрілів кількасот студентів у 1968 році.

Це показова ситуація для багатьох штатів сучасної Мексики — держава не може дати раду численним злочинним картелям, що контролюють наркотрафік і торгівлю людьми. Впливові чиновники, поліцейські офіцери й «легальні» бізнесмени безпосередньо пов'язані з організованою злочинністю. А тих політиків, які відмовляються співпрацювати, фізично «зачищають».

Жертвами злочинних угрупувань можуть стати сотні людей за раз. А гучно задекларована «війна з наркотиками», в якій силовики так само не рахуються з життями цивільних, обернулася на справжню катастрофу.

Чинний президент Пенья Ньєто обіцяв, що насильницьких смертей у країні стане менше наполовину. Насправді торік у Мексиці зафіксували найвищий рівень убивств за весь час ведення офіційної статистики — понад 29 тисяч (загалом за останнє десятиліття в країні вбили близько 200 тисяч людей). Водночас лише 2% злочинів розкриваються.

Лопес Обрадор закликає «досягти миру і покласти край війні обіймами, а не кулями», припинивши безкарні вбивства та викорінивши соціальні причини злочинності та насильства. Проте схоже, що й він не має чіткого бачення, як побороти наркомафію. Його пропозиції амністії для ув'язнених наркоторговців, які погодилися співпрацювати, критики вважають капітуляцією, а ідею залучити до мирного врегулювання папу Франциска, генсека ООН Антоніу Гуттереша та міжнародні організації називають нереалістичною.

Студенти декількох мексиканських університетів та коледжів беруть участь в акції протесту біля офісу Генерального прокурора Мексики, Мехіко, 15 жовтня 2014 року. Протестувальники вимагають провести розслідування щодо зникнення 43 студентів в Іґуалі, штат Ґерреро 26 вересня 2014 року. Зниклі студенти й досі вважаються ймовірно вбитими. У справі арештували 80 підозрюваних, серед яких 44 — поліцейські Фото: EPA/SASHENKA GUTIERREZ

Північний сусід

«Нещасна Мексика — так далеко від Бога і так близько до Сполучених Штатів», — цей афоризм набув нового значення в часи президентства Дональда Трампа, який іще під час передвиборчої кампанії зробив із мексиканців цапів-відбувайлів та обіцяв звести монументальну стіну вздовж кордону з Мексикою, «яка сама за неї і заплатить».

Погрози Трампа змусити південних сусідів платити за «Великий мексиканський мур» виглядали голослівними, але становище мігрантів з Мексики та інших латиноамериканських країн дедалі погіршувалося. Депортації зі США нелегальних мігрантів (половина з яких — громадяни Мексики) почастішали, а їхніх дітей позбавили захисту за програмою DACA. Піком антиміграційної політики республіканської адміністрації стала нещодавня практика примусового розділення родин нелегальних мігрантів.

Непевності в американсько-мексиканські відносини додали й погрози Трампа відмовитися від оновленої угоди про НАФТА (Північноамериканська зона вільної торгівлі, до якої США входять разом із Канадою і Мексикою).

Не дивно, що президента Пенья Ньєто критикували за те, як старанно він уникав ставити незручні питання Дональдові Трампу і критикувати колегу під час його візиту до Мексики у 2016 році. До того ж, така поведінка все одно не попередила кризи в дипломатичних відносинах.

Інсталяція, створена французьким художником JR, височіє над зведеною стіною на кордоні між Мексикою та США, штат Каліфорнія, 10 вересня 2017 року Фото: EPA-EFE/PAUL BUCK

Лопес Обрадор натомість різко критикував нову політику США як «расистську та антигуманну», вимагаючи перетворити консульства Мексики на пункти захисту прав латиноамериканців, обіцяв жорсткіше відстоювати інтереси мексиканців перед Вашингтоном і навіть видав книжку з красномовною назвою «Слухай, Трампе» (¡Oye, Trump!).

Попри все це, президент Трамп не забарився із привітаннями новообраному президенту Мексики і повідомив, що йому кортить попрацювати з ним на благо обох країн. Хоча ідеологічно ці двоє політиків є протилежностями, в «найбільш антимексиканського» президента США і «найбільш антиамериканського» президента Мексики є спільний друг, здатний налагодити між ними діалог, — це екс-мер Нью-Йорка Руді Джуліані, якого Обрадор запрошував колись у Мехіко поділитися досвідом щодо боротьби зі злочинністю (і заплатив за це чималі гроші).

/ Автор: Денис Пілаш