Новий узбецький лідер поділиться владою через кланові протистояння

Людина, яка може стати наступним президентом Узбекистану, буде ділитися своєю владою з двома іншими посадовцями, оскільки конкуруючі клани не змогли домовитися про спільного лідера.

Людина, яка може стати наступним президентом Узбекистану, буде ділитися своєю владою з двома іншими посадовцями, оскільки конкуруючі клани не змогли домовитися про спільного лідера. Про це повідомляє Reuters.

Шавкат Мірзійоєв став виконуючим обов’язки президента після смерті Іслама Карімова, який керував державою 27 років. Мірзійоєв, який займав пост прем’єр-міністра в уряді Карімова з 2003 року, є достатньо сильним лідером, щоб перемогти на президентських виборах 4 грудня.

Проте механізми поділу влади, які зараз стають відомими широкому загалу, демонструють, що ситуація в багатій природними ресурсами країни, що межує з Афганістаном і служить в якості оплоту проти ісламізму, може дестабілізуватися.

Дипломатичні і бізнесові джерела Reuters повідомляють, що конкуруючі клани домовилися, аби Мірзійоєв став публічним представником узбецької влади з титулом президента, та насправді не міг приймати самостійних рішень.

Згідно з повідомленням джерел, в новий тріумвірат, що розподілятиме владу, окрім Мірзійоєва входитимуть Рустам Іноятов, який був начальником безпеки Карімова, і віце-прем'єр Рустам Азімов, який також є міністром фінансів.

Представники регіональних кланів, які домінуватимуть в Узбекській економіці та суспільстві, домовились на засідання 28 вересня, що Мірзійоєв стане президентом з урізаними повноваженнями.

Мірзійоєв, Іноятов і Азімов відмовились від коментарів виданню.

Алішер Усманов, російський металомагнат узбецького походження, який є основним акціонером футбольного клубу Арсенал у Великій Британії, також має вплив у новому колективному керівництві, повідомляють джерела.

Узбецький бізнесмен, який побажав залишитися невідомим через побоювання за свою безпеку, повідомив, що приватний літак Усманова нині часто бачать в аеропорту столиці Узбекистану Ташкенті. Усманов має дім як в передмісті Москви, так і в Лондоні.

За повідомленням сайту flightradar24, що відстежує авіарейси, літак Усманова залишив Ташкент 28 вересня  — в день зустрічі кланів. Дипломатичні джерела Reuters повідомляють, що Усманов був присутній на цій зустрічі.

Джерело, близьке до Усманова, повідомило виданню, що магнат мав тісні зв'язки з правлячими колами Узбекистану. У повідомленні також йдеться, що Мірзійоєв мав тісні зв'язки з Росією. Прес-служба Усманова повідомила виданню, що він не бере участі у політичному житті Узбекистану.

«Публікація чуток на цю тему носить спекулятивний характер і не має ніякого відношення до дійсності», — повідомляє прес-служба Усманова. «Пан Усманов має багато друзів та родичів в Узбекистані і завжди готовий допомогти країні. Пан Усманов бажає Узбекистану тільки успіхів та процвітання.

Представник МЗС Росії, у відповідь на питання про роль Усманова у прийнятті рішень в Узбекистані, відмовився від коментарів.

Деякі політичні аналітики вважають, що колективне керівництво несе в собі ризики, оскільки особи, які приймають в ньому участь, за часів правління Карімова були суперниками і можуть розпочати конфлікти знову.

У радянській політичній традиції, яка все ще домінує в узбецькій політиці, колективні домовленості, на кшталт тих, що склалися після смерті Леніта та Сталіна, як правило, завершувалися узурпацією влади однією людиною, яка фізично позбувалася суперників.

«Мірзійоєв ніколи не стане батьком нації», — сказав Алєксєй Малашенко, науковий співробітник Центру Карнегі в Москві. «Але він дуже жорстка людина і може в кінцевому рахунку прагнути до встановлення абсолютної влади. Дійсно важко працювати, коли протягом багатьох років за спиною стоїть хтось накшталт Іноятова.»

Іноятов, колишній полковник КДБ, керував службою безпеки протягом 20 років і вже давно розглядається дипломатами і політологами як сірий кардинал узбецької політики, який має право голосу в питаннях, що виходять за межі його відповідальності.

Майбутні розбіжності всередині тріумвірату можуть дестабілізувати мусульманське 32-мліонне суспільство, що стало мішенню ісламістських бойовиків, говорить казахський політолог Досим Сатпаєв.

Майбутні розбіжності всередині тріумвірату може дестабілізувати основному мусульманська держава з 32 мільйонів чоловік, що стало мішенню для бойовиків ісламізму, сказав казахстанський політолог Досим Сатпаєв.

Протести в Узбекистані, головного експортера бавовни, який також багатий на золото і природний газ, матимуть наслідки і для Росії, регіонального керівника і притулку для сотень тисяч узбецьких робітників-мігрантів, так і для союзницького США уряду Афганістану, який бореться з ісламістським заколотом.

«Це автоматично привнесе ризики для безпеки в регіоні, і ні Росія, ні Китай, ні США не хочуть цього», — вважає Сатпаєв.

Інші аналітики не погоджується з тим, що домовленість про поділ влади може стати дестабілізуючим.

«Я думаю, що всі етапи, на яких може виникнути внутрішній конфлікт, вже пройшли», — сказав Аркадій Дубнов, російський політолог, який спеціалізується на питаннях Центральної Азії. «Іноятов може передати свої повноваження наступнику, молодому керівнику, через рік або два. Але зв’язок між цими трьома фігурами, що символізує консенсус еліт і субординацію, залишиться.»

Після смерті Карімова нове керівництво послабило деякі з його найсильніших обмежень у політиці, в тому числі заборону кількох поп-зірок, що виступали в Узбекистані.

В економіці Мірзійоєв пообіцяв лібералізувати відверто «візантійські» правила ручного валютного регулювання, однієї з головних проблем місцевих та зарубіжних підприємств, але до сих пір не давав ніяких подробиць щодо термінів проведення таких реформ.

Інші кроки, які, цілком ймовірно, будуть добре сприйняті місцевими підприємцями — це підвищення ціни на бавовну, яку уряд купує у вітчизняних виробників, і подвійне скорочення обзяг валютної виручки, яку мусили продавати експортери овочів та фруктів всредині країни.

При цьому новий уряд не давав ніяких натяків на те, що допустить політичну лібералізацію Узбекистану.