Прихильники грузинської опозиції протестують перед грузинським парламентом у Тбілісі, Грузія, 25 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ZURAB KURTSIKIDZE

Грузія віддаляється від Росії годину за годиною: прокидаєшся вранці, а Росспоживнагляд уже виявив, що якість грузинського вина різко погіршилася. Прямі рейси, скасовані з 8 липня, відновлювати не планують до кінця року, як каже прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, «поки ситуація не повернеться в "нерусофобское" русло».

Глава Комітету Держдуми з фізичної культури, спорту, туризму і у справах молоді Михайло Дегтярьов закликав бойкотувати грузинські товари і курорти цієї країни через «чергову хвилю русофобських виступів» у Тбілісі. Поки федеральні канали нагнітають і шукають американський слід у грузинському протесті, «Новая Газета» поговорила з місцевими жителями, щоб дізнатися, чи справді в Грузію стало небезпечно їхати росіянам. Громадське публікує матеріал в межах партнерства незалежних медіа Східної Європи.

Крісто володіє кафе EZO в Тбілісі, про яке розповіли по державному каналу «Росія 1»
Фото:

Sova.news

Наступного дня після указу про припинення авіасполучення з Грузією кафе Ezo у Тбілісі зопалу написало у своїх соціальних мережах, що тепер на всіх відвідувачів, які потребують російськомовне меню, буде накладено «20% окупаційного збору».

«Росія 1» не забула розрекламувати цей поодинокий випадок: в ефірі ток-шоу «60 хвилин» говорили, що таких кафе багато, а «влада Грузії закликає вбивати росіян».

Кафе Ezo видалило свій допис менше, ніж через добу. Та за ці кілька днів власники кафе, сімейна пара Ґіо та Крісто, стали об'єктами цькування і дуже шкодують про своє рішення.

— Зопалу робляться помилки, емоції були сильні, — пояснює Крісто. — Було важко сформулювати думку, щоб нікого не зачепити. Нам прикро, коли туристи не просто просять, а вимагають меню російською, вимагають, щоб ми розмовляли російською. Ці люди, незважаючи на окупацію, приїжджають, відпочивають — а співчуття до нашого болю немає. У нас з дня відкриття немає російського меню, у нас принцип: ми в Грузії говоримо грузинською, а інтернаціональна мова — англійська. Але ми нікому ніколи не відмовляємо в розмові російською.

Крісто каже, що такої агресивної реакції вони не очікували, умисного наміру когось зачепити не було:

— Ми перепрошуємо в кожного, кого це образило, — каже вона. — Нас тепер називають русофобами, фашистами. Я грузинка, але у мене одна бабуся вірменка, інша росіянка, у сестер чоловіки — турки, у нас інтернаціональна сім'я — чи можемо ми бути націоналістами і шовіністами?

Тепер перед входом у грузинський дворик (ezo в перекладі з грузинського — «двір») висить плакат англійською:

Чи знаєте ви, що Росія — окупант? «Так» — «You are welcome», «ні» — ми можемо пояснити, або вибирайте інший ресторан

— Ми розуміємо, що пропаганда в Росії працює, багато хто не знає про Південну Осетію і Абхазію, тому ми відкрили діалог. Як приватний підприємець, у мене є право мати власну позицію, але нашим відвідувачам допит ніхто не влаштовує, ніхто на вході нічого не запитує. У нас можуть бути розбіжності, але давайте сядемо за стіл і поговоримо. Це меседж не стільки для росіян, скільки для мого уряду, який повинен почати думати.

Крісто розповідає, що в понеділок до них у кафе прийшла знімальна група «Росії 24»:

— Але діалогу з ними не вийшло, вони елементарно не хочуть усвідомлювати, що російські війська стоять на кордоні з Абхазією. Я запропонувала їм сісти в машину і поїхати показати — вони відмовилися. Єдине правильне запитання, яке вони поставили: чому ми тільки зараз згадали про наші території? Ні, не тільки зараз. Ми винні, що сиділи і мовчали, ніби нічого не відбувається. Але давайте подивимося правді в очі і почнімо діалог, тоді між нашими країнами будуть більш здорові відносини. Ми повинні відкрито висловлювати свою позицію: хочемо ми в НАТО, Євросоюз — або знову стати колонією Росії.

Багато колег по ресторанному бізнесу засудили такий вчинок власників Ez.

Зураб Читая, журналіст і власник мережі барів у Тбілісі: «Всіх накрила хвиля обурення, деякі не стрималися»
Фото:

соцмережі

— Величезна кількість місцевих написали їм, що це нагадує сегрегацію, — каже Зураб Читая, власник мережі барів у Тбілісі і журналіст. — Вони самі розуміють, що вчинили по-дитячому, і формулювання допису було безглузде. Всіх нас накрила хвиля обурення, деякі не стрималися. Але громадянську позицію щодо окупації люди міняти не будуть.

Зураб 22 роки прожив у Росії і поїхав, як каже, бо «не може уявити себе частиною такої Росії». Він упевнений — агресією не подолати російську пропаганду.

— Я б дуже хотів, щоб люди в Росії розуміли: навіть коли на плакатах грузини пишуть «Fuck Russia», вони не мають на увазі всіх росіян.

Зураб уточнює, що формулювання таких плакатів для нього неприйнятні і лише виставляють грузин хамами: «Ми таким чином тільки віддаляємо те, чого домагаємося: щоб світ почув нас».

— Наш протест ненасильницький, це громадянський протест проти нашого уряду. І нас ображає, що ви не ставите питання своєму уряду, що не пред'являєте претензій тим, хто анексує території. Ми не збираємося йти в Росію встановлювати свої правила, ми хочемо, щоб люди, які приїжджають до Грузії, розуміли, бачили, що тут насправді відбувається, — і відвезли б це додому, щоб ми рухалися не в бік шовінізму і совка, а до людських відносин. Ставлення до росіян у Грузії в цілому не змінилося, хоча треба розуміти, що певне тло роздратування є. Але не треба намагатися уявити ситуацію полярною: немає ніяких гонінь, ненависті. Звичайно, краще не ходити по Грузії у футболці із «ввічливими людьми» — нехай такі їдуть до Криму.

Пропаганда і залякування працюють: деякі росіяни вже почали скасовувати поїздки в Грузію. Туристичні агенції та готелі вже отримали скасування броні від туристів, наляканих картинкою в телевізорі: в аеропорту Тбілісі лише об'єднали кілька рейсів в одну чергу — вийшло лячне видовище, «масовий вихід».

Варвара Стрєлкова заснувала агентство з корпоративного туризму. Після 20 червня фірми анулюють вже підписані контракти
Фото:

соцмережі

Директор агенції In Love with Georgia (займається організацією корпоративного туризму) Варвара Стрєлкова розповідає, що заходи, які вже були на стадії підтвердження з виграними тендерами, терміново скасовуються — «через складну ситуацію в Грузії».

Фірми анулюють уже підписані контракти. Але вона відзначає адекватність і розуміння грузинських колег: готелі не виставляють штрафні санкції у зв'язку з форс-мажорними обставинами.

Російські компанії організовують корпоративні тури давно, інтерес до Грузії зростає з 2011 року. Грузія прваблювала росіян не тільки співвідношенням ціна-якість, але й гостинністю, кліматом і кухнею.

— Якщо в Грузії перебувати небезпечно, чому рейси скасовують тільки з 8 липня? — дивується Варвара. — Чому тоді країна залишає своїх громадян у цій «критичній ситуації»? Народ у Грузії небайдужий до свого майбутнього, емоційний, виходить на вулиці проти свого уряду — до чого тут російські туристи?

Тетяна Ремнєва живе у Тбілісі і часто проводить екскурсії містом для туристів, зокрема — з Росії.

— Претензії до російських туристів тут ті ж, що й раніше були у турків: є така категорія туристів, яка починає обурюватися, чому офіціанти не говорять російською. А чому грузини повинні говорити з вами російською? І це навіть не питання ставлення до росіян, це банальні правила хорошого тону — ставитися з повагою до культури країни, в яку їдеш. Їдеш у Марокко — не бери бікіні, їдеш до Вірменії — не кажи, що Туреччина — класна країна, це незагоєна рана для вірмен. В Америці ти ж не назвеш чорношкірих «неграми».

Тетяна впевнена, що люди з її оточення — піарники, фотографи, дизайнери, загалом креативний клас, — все одно приїдуть до Грузії, адже не дивляться федеральні телеканали.

— Коли я поїхала в Грузію в 2011 році, кожна людина вважала за свій обов'язок запитати мене, а чи не страшно. Ті, кого пре від Грузії, літають раз на півроку — вони все одно прилетять, знайдуть шляхи.

Грузія стала популярним напрямком і для весільного туризму. Більше половини клієнтів весільного агентства Mandarini — російськомовні пари, розповідає керівниця агентства Інна Малащенко. І багато хто вже почав панікувати.

— Наше завдання звести істерію нанівець, — каже Малащенко. — Ми поки що зайняли тактику вичікування і радимо клієнтам не ухвалювати поспішних рішень. Ми не відчуваємо тиску. Ніхто не загрожує життю росіян у Грузії — грузини вміло поділяють політику і людські стосунки, ніякої ворожнечі немає.

Інна розповідає, що зіграти весілля в Грузії їдуть, переважно ті, хто поділяє цінності країни, основна з яких — свобода. Вона прогнозує скасування заходів тими парами, які ніколи не бували в Грузії, але з якихось причин вирішили пов'язати себе узами шлюбу саме тут.

— Ті, для кого це рішення було виваженим і усвідомленим, ті, хто хоч раз був у Грузії, не поведуться на новини російських ЗМІ. Після війни 2008 року росіяни могли судити про те, що відбувається, переважно з телевізора, зараз же ситуація інша — багато хто тут побував і склав власну думку про країну. Деякі наші клієнти тепер з іще більшим завзяттям хочуть поїхати, їм дуже прикро, що їм хтось щось забороняє.

У Грузії дуже легко зареєструвати свій бізнес, серед малих підприємців багато росіян. Один із них — Владислав Зубов, який відкрив у Батумі і Тбілісі бари Chacha Time. Чотири роки тому він переїхав до Грузії з дружиною і дітьми.

— Мої постійні клієнти-грузини заходять і запитують жартома: «Ну що, ми вас усіх вже побили?» — розповідає Зубов. — Їм теж прикро, що на них таке наговорюють. Якби у грузин були якісь претензії до росіян — нас довго шукати не потрібно, ось ми, весь Батумі мене знає.

На думку Зубова, ставлення до росіян у Грузії не змінюється.

— Якщо ви, звичайно, не будете ходити і переконувати, що Путін найкраща людина на землі, а Абхазія та Осетія — не Грузія, — уточнює він.

Секрет взаємодії Владислава з місцевим населенням — артикуляція своєї позиції.

— Доводиться не просто тиснути руку клієнтам і невимушено базікати, а пояснювати, що я громадянин, а не плебс, і яких поглядів дотримуюся. Це стосується не тільки грузин, а й українців, які приходять до мене. Ми готові до всіх несподіванок: ніколи не знаєш, коли в Кремлі встануть не з тієї ноги, мій персонал говорить трьома мовами, про всяк випадок. Як там співається у Цоя: «Я знав, що буде погано, але не знав, що так скоро». Мене не вбили останні новини, я морально готовий до всього, я з Росії з цих причин виїхав. На мою адресу іноді проскакують претензії, чому я ще не розмовляю грузинською. Але від туриста цього точно не зажадають. Напевно, щось зміниться в ставленні грузин до росіян, але не такі глибинні речі, як гостинність.

Ще в одному закладі в Тбілісі, яке відкрили росіяни, у коворкінгу «Циферблат», працює грузин Паоло Гвасалія. Він активний учасник акцій біля парламенту.

— Я працюю не у росіян, а у своїх друзів, — підкреслює він. — Вчора ми з росіянами і грузинами дивилися в «Циферблаті» фільм Джима Джармуша і веселилися. Ми тут формуємо мирний простір, де кожен почувається захищеним. У нас є English club, грузинська мова для іноземців — приходять росіяни, українці, американці, турки, сирійці, і ніякої ворожнечі немає, ми — громадяни світу. Політичні чвари не повинні відображатися на багатовікової дружбі наших народів.

Старий Тбілісі
Фото:

Екатерина Фомина / «Новая газета»

Як і раніше, існує безліч альтернативних варіантів дістатися до Грузії.

  • Наприклад, літаком — через Мінськ, Баку, Єреван і Гюмрі, Стамбул, Ригу.
  • Можна долетіти до Владикавказа або Мінеральних Вод — і звідти на таксі дістатися до Тбілісі.
  • З Сочі ходить пором до Батумі.
  • Крім того, вже почали з'являтися додаткові варіанти: глава Асоціації готелів і ресторанів Грузії Шалва Алавердашвілі запропонував запустити безкоштовні автобуси з аеропортів Баку, Єревана і турецького Трабзона для російських туристів. Йому належить ідея організувати додаткові чартерні рейси в Грузію з інших країн — наприклад, з України і Казахстану.
  • Вірменські авіакомпанії «Вірменія», Taron Avia і Atlantis European повідомили про готовність запустити рейси між Росією і Грузією, щоб «узяти участь у врегулюванні кризи між братніми народами».
Автор: Катерина Фоміна
Поділитись: