«Офіційні» криптогаманці для допомоги Україні, якими держава насправді не володіє

Україна пишається диджиталізацією: доступністю цифрових послуг, біометричними документами, доступним та зручним онлайн-банкінгом. Черговим досягненням у цій сфері може стати легалізація криптовалюти. Вона і зараз не заборонена, але повноцінної законодавчої бази для операцій із криптоактивами в Україні немає.

***

Міністерство цифрової трансформації з перших днів великої війни почало приймати пожертви в криптовалюті й отримувало на офіційні гаманці десятки мільйонів доларів.

І хоча інші благодійні організації вже давно приймали пожертви у криптовалюті, це був прецедент: криптовалюту вперше офіційно почала приймати держава.

Криптофонд Aid for Ukraine запрацював із 26 лютого 2022 року. Його сайт має лише англомовну версію, тож орієнтований здебільшого на іноземців, які не знають української. Офіційний статус гаманців, підтверджений Кабміном, був важливим аргументом у питанні довіри.

Це спрацювало. Згідно з дослідженням аналітиків Elliptic, пік пожертв у криптофонд Aid for Ukraine припав на кінець лютого — початок березня 2022 року. Уже третього березня Мінцифри повідомило про 53 мільйони доларів, отриманих у криптовалюті. Витрачати їх почали 5 березня.

Заступник міністра цифрової трансформації Олексій Борняков в інтерв’ю The Economist казав, що завдяки криптовалюті вдалося закрити нагальні потреби — купити 200 безпілотників, 10 тисяч цифрових прицілів і 60 тонн пального.

Утім, для отримувачів криптовалюти — у нашому випадку для українського уряду — серйозним викликом стало забезпечення прозорості. Відповіді на прості запитання — скільки пожертв у крипті Україна отримала і скільки та на що витратила — знайти не так просто.

Вісім місяців криптофонд мав адресу https://donate.thedigital.gov.ua/ — це субдомен сайту Мінцифри. Потім для нього створили новий сайт aid-for-ukraine.io, а за старою адресою тепер перекидає на офіційний сайт збору пожертв для України United24.

Разом із переходом на нову сторінку припинилась і практика публічного звітування. Останній звіт про витрати на сайті фонду (з коментарем міністра Михайла Федорова) був у липні 2022 року. У серпні 2022-го Федоров сказав, що завдяки криптофонду вдалося зібрати близько 60 мільйонів доларів.

***

Законні підстави для роботи криптофонду в Україні почали створювати буквально за тиждень до початку великої війни. 17 лютого 2022 року президент підписав Закон України «Про віртуальні активи». Однак чинності він досі не набрав.

Хоч легалізація операцій у крипті формально ще не відбулася, після підписання цього закону не тільки Мінцифри, а й інші державні органи почали відкривати криптогаманці. Аналітична компанія Crystal Blockchain зібрала перелік усіх криптогаманців, на які збирають пожертви для України — серед них, зокрема, Кіберполіція і Міністерство закордонних справ.

Технічне забезпечення криптофонду Aid for Ukraine взяла на себе криптобіржа Kuna. Її засновник Михайло Чобанян у перші дні після створення фонду повідомив, що отримані пожертви перебувають у розпорядженні держави — Міністерства оборони й Мінцифри, а Kuna лише надає організаційно-технічну підтримку.

Згодом Михайло Чобанян, як президент Blockchain Association of Ukraine, виступив у Сенаті США із промовою про роль криптовалюти в протидії російській агресії. А також звернувся до Комітету Сенату з питань банківської справи, житлового будівництва та міських питань, наголосивши, що гроші, отримані криптофондом, у розпорядженні Мінцифри та Міноборони. Восени 2023 року роль криптобіржі в роботі фонду підтвердила служба підтримки Kuna: йдеться про «технічне рішення (функціонал)».

Чому прозорість і знання про тих, хто оперує криптофондом, важливі? Наприклад, тому, що зараз, поки я писала цей текст, хтось зняв із біткойн-гаманця криптофонду все, що там залишалося, — понад чотири тисячі доларів. Транзакції дозволяє простежити аналітичний вебресурс blockchain.com:

Ось графік активності біткойн-гаманця криптофонду:

Завдяки аналітичним інструментам можна бачити, скільки криптовалюти потрапило в гаманець і скільки з нього вивели. Але ми не знаємо, хто вирішив виводити крипту саме сьогодні, чому саме цю суму саме з цього гаманця (на сайті фонду 16 гаманців різних блокчейнів) і на які потреби їх витратять. Аби дізнатися відповідь на це запитання, я подала запит на публічну інформацію до Міністерства цифрової трансформації.

У запиті були запитання про витрати фонду за 2023 рік, про організацію процесу продажу криптовалюти, отриманої фондом, і про дані, на які спирається Кабмін, публікуючи суми пожертв до криптофонду на урядовому порталі.

Я також запитала, як гроші розподіляють між різними організаціями й міністерствами, а також як вони звітують про їхнє використання. Хоча припускаю, що ці дані залишаться закритими через постанову від 5 березня 2022 року. З іншого боку, у статті 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» є вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту. На момент виходу матеріалу я не отримала відповіді на запит.

***

Прозорість і унормованість використання криптофонду — це також питання безпеки. Адже хтозна, що станеться з доступом до гаманців, якщо міністр цифрової трансформації зміниться. Поки в Україні немає чинного закону щодо криптоактивів, з передачею доступу до гаманців можуть виникнути юридичні труднощі.

Хто надає доступ до гаманців і хто його має? Хто понесе відповідальність, якщо доступ буде втрачено? DOU в матеріалі 2022 року посилається на слова заступниці міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерії Іонан, що Мінцифри не є власником «офіційних» криптогаманців, не управляє організаціями, які збирають гроші, та не вирішує, на що їх витрачатимуть.

Які нормативно-правові акти регулюють використання отриманих пожертв? Є Порядок використання коштів з рахунка Міністерства цифрової трансформації, але в ньому йдеться про «рахунок Мінцифри, відкритий у Національному банку». Є постанова Кабміну щодо використання грошей, які надходять на рахунки для залучення благодійних пожертв на підтримку України, але про криптогаманці в ній не йдеться. Дія постанови поширюється на United24, який, до слова, називають «єдиним державним вебпорталом для збору пожертв на підтримку України».

Міністерство фінансів наказом від 10 травня №240 доповнило Класифікацію доходів бюджету, серед переліку яких, крім рахунків міністерств, є категорія коштів, отриманих як добровільні внески «для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги». Можна припустити, що доходи криптофонду потрапляють у бюджет саме за цією позицією.

На сайті Aid for Ukraine тим часом вказано: «Кошти будуть спрямовані на підтримку програм гуманітарної допомоги та Збройних сил України». І далі: «Пожертви направляються безпосередньо на закупівлю через волонтерські організації та різні міністерства, а також на спеціальний рахунок у Національному банку України». Однак механізм ухвалення рішень і визначення пріоритетів залишається загадкою, як і порядок звітності за виведену з гаманців крипту.

Розв’язати цю проблему держава могла б, розробивши прозорий механізм використання грошей із криптофонду. Або ж їхньої передачі з «офіційних криптогаманців» на рахунки United24, робота якого вже врегульована законом. Не завадив би й незалежний аудитор, який гарантував би для доброчинців, що гроші витрачено за призначенням.

Використання державою криптофонду для приймання пожертв — це стимул для виведення криптооперацій в Україні з тіні. Утім, це станеться лише за умови, якщо державні структури продемонструють взірцеву прозорість і відповідальність у використанні власних криптоактивів.

Публікацію підготовлено в межах проєкту «Посилення громадянської журналістики в Україні», який впроваджується ГО «Платформа прав людини» за фінансової підтримки  United Nations Democracy Fund (UNDEF).

Авторка: Ольга Головко