ENRU
BBC

Онлайн-медицина: що таке «eHealth», і чи спростить вона життя лікарям та пацієнтам

0ad1407f24535f59e
Система eHealth в Україні має замінити стоси паперів на електронний ресурс, яким зможуть користуватися і лікарі, і пацієнти Фото: Teamnet Dedalus

Записатися до лікаря на прийом, перевірити наявність ліків у медзакладах чи аптеках, отримати рецепт на препарат — скоро це все можна буде зробити, не виходячи з дому.  

6 квітня Міністерство охорони здоров’я та громадські органійзації представили демоверсію перших складових «eHealth» — програми, яка об’єднає реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів.

Попередня версія системи має показати лікарям та пацієнтам як працюватимуть електронні сервіси під час запуску реформи первинної ланки. Утім, ці зміни ще потребують затвердження на рівні закону.

Що таке eHealth? Хто його створює і як МОЗ планує захищати дані пацієнтів, які планують вносити в електронний реєстр — з’ясовувало Громадське.

Що таке eHealth?

Єдина електронна система охорони здоров’я eHealth (робоча назва, з остаточною визначаться пізніше) має замінити стоси паперів на електронний ресурс, яким зможуть користуватися і лікарі, і пацієнти.

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, заявила на презентації, що перші складові eHealth запрацюють на первинній ланці з 1 липня.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

«Ми знаємо, що більшість приватних клінік, у які держава не втручається, вже мають електронні системи. Запуск демоверсії перших складових eHealth – це реєстр медустанов, лікарів і пацієнтів. Угоди між лікарем і пацієнтом ми і будемо проводити в електронному вигляді. Сьогодні ми показуємо не продукт, який можна від завтра використовувати, завдання — показати, що від лікарів, медзакладів буде очікуватися», – каже голова проектного офісу eHealth Юрій Бугай.

Спочатку будуть зареєстровані медичні заклади, потім —  лікарі, зокрема й ті, хто вирішили працювати як ФОП (фізична особа підприємець). Наступний крок — підписання угоди між лікарем і пацієнтом. Саме на цьому етапі в базу вноситиметься основна інформація про пацієнта: прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження.

Pозробники також рекомендують вказувати контактний телефон та електронну пошту, щоб отримати код авторизації у вигляді смс. Це дасть можливість переконатися, що один пацієнт зареєстрований лише раз. Якщо ж пацієнт не матиме електронної пошти чи телефону, аби внести ці дані самостійно, лікар йому допоможе.

Для того, щоб користуватися еНealth, лікареві потрібен електронний підпис, який він може отримати у Державній фіскальній службі.

«Пацієнт електронний цифровий підпис не отримає, – пояснює заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. – Але у кожного пацієнта буде номер, так само як і у лікаря, закладу, таблетки, у процедури, причини звернення, діагнозу… Так працює eНealth. Зараз це будуть лікарі, пацієнти, заклади і договори. Це мінімум, який потрібен, щоб цю базову функцію запису пацієнта до лікаря запустити».

Кожен пацієнт отримає унікальний ідентифікатор (додатково до тих, що вже є у людини), за допомогою якого зможе користуватися eНealth:

«Ми не змогли знайти жодного ідентифікатора, який охоплював би всі верстви населення. Нам не підходили податкові номери, паспортні дані, бо у дітей їх нема. Тому за порадою фахівців ми пішли шляхом створення нового ідентифікатора. Він базується на комбінації даних, які пацієнт заповнює в декларації при виборі лікаря. Пацієнтам їх давати зараз не будуть», – наголошує Павло Котовнюк.

Після регістрації в системі медичного закладу та лікаря, система передбачає підписання угоди між лікарем і пацієнтом

Фото: Manuel Bruque/EPA

Влітку 2017-го року планують запустити систему електронних рецептів. Це спростить отримання препаратів за рецептом та підтримає пілот із реімбурсації. Наступний етап — реєстри аптек, ліків, направлення на діагностику — пояснює Павло Ковтонюк.

В еНealth також буде сторінка зі статистикою, де можна відстежити укладання угод лікаря з пацієнтом. Які регіони першими почнуть працювати з електронною системою, поки не відомо, адже вони самі мають виступити з ініціативою.

Сьогодні вже існує чимало медичних ресурсів, створених окремими лікарнями або ж громадськими організаціями. Ми вже писали про Вознесеську районну лікарню, яка за грантові гроші комп’ютеризувала робочі місця і створила базу пацієнтів з мешканців міста та району. Громадська організація «Пацієнти України» працює над створенням бази, що дозволить перевірити наявність ліків, придбаних за бюджетні кошти – «Є-ліки». А ГО «Батьки за вакцинацію» створили карту вакцин, яка дозволяє моніторити забезпечення препаратами у регіонах.

Юрій Бугай запевняє, що залежно від можливостей та пріоритетів розвитку eHealth, в систему будуть інтегрувати доступні рішення та ресурси.

«Запис на прийом до лікаря через Інтернет – це сервісне питання, а не опція без якої не можна існувати. Не можна працювати без реєстру пацієнтів і лікарів, і ми над цим працюємо. Сьогодні є маса сервісів, які дозволяють записуватися до лікарів на прийом онлайн. І не треба було наказу МОЗ, щоб вони з’явилися», – переконаний Павло Ковтонюк.

Планується запустити систему електронних рецептів, яка значно спростить отримання препаратів Фото: eHealth Division/The Scottish Government

Хто створює еHealth?

У березні 2017-го року МОЗ, громадська організація «Transparency International», «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Державне агентство з питань електронного урядування підписали Меморандум, у якому йшлося про спільну розробку eHealth.

Для координації роботи створили спеціальний Проектний офіс, який очолив представник «Transparency International» Юрій Бугай. До цього офісу увійшли понад 180 людей: розробники інформаційних систем, представники пацієнтів, лікарів та державних органів. Усі вони — волонтери.

«Transparency International» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» розділили обов’язки. Перша відповідає за розробку та тестування елементів сиситеми, юридичний супровід, комунікацію, технічну підтримку.

«Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» залучає та розподіляє ресурси, працює з донорами, веде фінансову та публічну звітність, а також здійснює пацієнтський контроль за роботою офісу та організовуватиме аудит міжнародними компаніями «великої четвірки» не менше 2х разів на рік.

В подальшому офіс лише адмініструватиме систему, але володіти нею і відповідати за її цілісність та безпеку буде міністерство.

Хто захистить дані пацієнтів?

Безпека даних пацієнта — одна з ключових вимог до еНealth. Оскільки у системі з’являтиметься щоразу більше інформації, то рано чи пізно там будуть дані про стан здоров’я, діагноз, аналізи, відвідування того чи іншого лікаря, рецепти ліків, які призначатимуться пацієнтові. Тобто вся чутлива інформація, яка має бути належним чином захищена.

Повну конфіденційність пацієнтам гарантує Конституція України, Цивільний та Кримінальний кодекси, а також закони «Про захист персональних даних» і «Про доступ до публічної інформації»

Конституція України: «не допускається збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Цивільний кодекс України ст. 285-286: «фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Також, забороняється вимагати та подавати інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи за місцем роботи або навчання».

Кримінальний Кодекс України ст. 145: «Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів [...] або громадськими роботами [...], або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років».

За словами керівника Проектного офісу Юрія Бугая, до роботи вже залучені спеціалісти з безпеки даних, ведуться перемовини не лише з українськими фахівцями, а й з міжнародними експертами.

«Захист даних – це основне питання. Перший етап не передбачає використання чутливих даних, а лише персональні — прізвище, ім’я, місце проживання, – пояснює Павло Ковтонюк. – Чутливі дані з’являться на пізніших етапах».

Інформацію про пацієнта зможуть отримати не всі. У майбутньому, коли проект розшириться і туди потраплять медичні картки пацієнтів, розробники планують, що відповідний учасник – лікар, Національна служба, МОЗ – матиме доступ лише до тієї частини інфомації, яка йому потрібна для роботи.

«У кожного з них будуть свої права на певну інформацію, і вони будуть зафіксовані нормативними документами і буде система доступу», — каже заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Хто дасть лікареві комп’ютер?

Впровадження єдиної електронної системи торкнеться всіх лікарів, передусім тих, хто працює на первинній ланці, бо змусить їх з часом пересісти за комп’ютери.

Євген Гончар, сімейний лікар, під час спецефіру на Громадському, присвяченого реформам МОЗ, висловив побоювання щодо запровадження eHealth:

«Якщо ця система буде зводитися до того, аби спочатку заповнити папери, а потім перенести це все в електронну систему, то нічого не зміниться. Треба не забувати, що не всі лікарі вміють, на жаль, користуватися комп’ютерами. Але якщо ця система зменшить бюрократію, пацієнт виграє, бо лікар матиме на нього більше часу».

Аби лікар міг користуватися eHealth, йому потрібен комп’ютер та достатній рівень комп’ютерної грамотності.

Усіх українських лікарів змусять з часом отримати достатній рівень комп’ютерної грамотності

Фото: Stephanie Pilick/EPA

На питання, хто саме має забезпечити лікареві можливість працювати з комп’ютером, у МОЗ кажуть — власник. Якщо лікар працює в медичному закладі — це відповідальність лікарні. Якщо він підприємець, то має сам про це подбати, якщо ж лікар працює у комунальній амбулаторії — відповідає громада або місто, у національному закладі — МОЗ.

«Нерідко бувають ситуації, коли хочуть впроваджувати реформу у якомусь місті, ідуть на сесію міськради, і кажуть — потрібні комп’ютери. У міськраді відповідають: «Ні, якби апарати МРТ — тоді гаразд». Депутати думають, що МРТ — це медицина, а комп’ютери — ні. Важливість комп’ютеризації зараз розуміють точково. Ми також будемо шукати кошти з центру, але треба зрозуміти що ці видатки це відповідальність власників», – вважає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Останні три роки компанія Helsi займається розробкою програмного забезпечення для приватних медичних закладів. А з грудня 2016-го року Helsi відкрили комп’ютерні класи для лікарів у всіх медзакладах Подільського району Києва.

«Ми опитали 900 лікарів. І сьогодні існує три основні проблеми — це відсутність інтернету, комп’ютерів та комп’ютерної грамотності. Серед тих, хто прийшов до нас на курси, були ті, хто не розуміли, як відкрити ноутбук. На першому занятті ми вчимо вмикати комп’ютер, користуватися зарядкою, тачпадом, переносити інформацію з флешки у комп’ютер і навпаки, працювати у Google  календарі, тренували швидкість набору на клавіатурі. Все ці навички будуть потрібні для роботи з реєстрами пацієнтів, ліків, електронними медичними картками. Після проходження курсу – перевірка, після якої ми видаємо сертифікат», – каже директор компанії Helsi Артем Михайлюк.

Подібні курси розпочинаються у Солом’янському районі Києва, а у середині квітня відкриються і в Оболонському. А поки проектний офіс для координації eHealth працює над складовими системи, Helsi навчає лікарів користуватися комп’ютером, аби згодом вони були готові до того, що все буде в eHealth.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram