Іслам Карімов: останній диктатор з Узбекистану

Ввечері 29 серпня  агентство fergananews повідомило, що у Ташкенті на 79 році життя помер президент Узбекистану Іслам Карімов, який правив країною більше 26 років.

Після повідомлення fergananews інформацію про смерть Карімова вже декілька разів спростовували і знову підтверджували, але не офіційно.

Так, інформацію про смерть Карімова підтвердила телеканалу «Дождь» Президент Асоціації «Права людини в Центральній Азії» Надія Атаева. За її словами, вона дізналася про це з двох джерел: в правоохоронних органах і медичних колах Узбекистану.

Разом з тим, російські агентства з посиланням на джерела в апараті президента Узбекистану спростували інформацію про смерть Карімова. Жодних офіційних заяв влади Узбекистану з цього приводу не надходило, зазначає BBC. 

Іслам Карімов займав пост президента Узбекистану з 1991 року.

До цього він обіймав посаду президента Узбецької РСР.

В черговий раз Карімов був переобраний на пост президента в березні 2015 року.

Що відомо про «останнього диктатора пост-СРСР»? Яка доля сім’ї Карімова, і що буде далі з Узбекистаном — з’ясовувало Громадське.

Таємниця Карімова

За 27 років президентства Іслама Карімова офіційна влада ніколи не повідомляла про його стан здоров’я.

При цьому преса оприлюднювала повідомлення про слабкий стан здоров'я Карімова. Інформація про те, що президент двічі впадав у кому, з'являється з 2010 року.

Нібито в 2013 році він переніс інфаркт і підтримує життя біостимуляторами. Втім, сам глава Узбекистану незабаром після цих повідомлень здійснив робочий візит до Москви.

28 січня 2015 року за вечерею в резиденції «Куксарой» Карімов знепритомнів і впав у кому на 20 днів.

Ніяких офіційних коментарів не було, бо ЗМІ в Узбекистані підконтрольні владі.

Диктатор

Узбекистан — президентська республіка.

Формально президент може залишатися на своєму посту не більше двох термінів поспіль, але Карімов обійшов цю умову, спершу помінявши термін правління з п'яти до семи років, а потім назад.

Карімов і викладачі, 1987

Останній раз він обирався в березні 2015 року і отримав підтримку більше 90 відсотків виборців; термін повноважень 78-річного Карімова мав би закінчитись в 2020 році.

Після смерті Карімова, виконуючим обов'язки стає голова сенату Узбекистану, а через три місяці проводяться загальні вибори.

Розстріл натовпу

Іслам Карімов вважається одним з найжорстокіших диктаторів сучасності.

«Репортери без кордонів» в своїх оцінках навіть називали його «стерв'ятником», поряд з президентом Зімбабве Робертом Мугабе і лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.

Найкривавішою трагедією за роки правління Карімова став розгін демонстрації в місті Андижан 13 травня 2005 року.

Тіла вбитих протестувальників, 2005

Беззбройний натовп був оточений урядовими військами, і солдати почали стріляти. За офіційними даними, загинули 187 осіб.

Тисячі людей вийшли тоді на центральну площу Андижана з вимогами поліпшення умов життя і надання цивільних свобод.

Тоді Карімов стверджував, що в Андижані сталася спроба ісламістського повстання, але, за його словами, «наказу стріляти ніхто не віддавав».

Економіка слабкої країни

При Карімові припинили роботу багато великих радянських підприємств, в останні роки газ і електрику подають з перебоями, національна валюта, сум, залишається нестабільною.

При цьому Узбекистан багатий на природні ресурси, експортує нафту і газ, а також входить до п'ятірки найбільших виробників бавовни. За розвіданими запасами золота країна перебуває на четвертому місці у світі, а за рівнем видобутку — на дев'ятому.

За оцінками експертів, клімат для ведення бізнесу в країні вкрай несприятливий.

Сум різко падає в ціні

У зв'язку з економічними труднощами не менше 10% працездатного населення працюють за кордоном. 58% з них відправляються на заробітки в Росію, а решта — в Казахстан, ОАЕ, Туреччину, Південну Корею і країни Європи.

Без спадкоємця

Вважалося, що місце Іслама Карімова може зайняти його старша дочка Гульнара — співачка, підприємець, філантроп, колишній посол Узбекистану в Іспанії і підозрювана в причетності до корупційних схем у Швеції.

Але їхні стосунки дуже зіпсувались в 2013.

Наразі найчастіше згадуються два можливих наступника Карімова: це прем'єр-міністр Шаврат Мірзіяєв і перший заступник прем'єр-міністра, міністр фінансів Рустам Азімов.

Карімов та Путін на перемовинах

Формально Азімов підпорядковується Мірзіяєву і повинен займати в державній ієрархії менш значне становище, але він працює з Карімовим з 1991 року і вважається головним фінансистом республіки.

Голова сенату Нігматілла Юлдашев, який за конституцією стає виконуючим обов'язки президента в разі його смерті або хвороби, може бути наступним лідером Узбекистану. Але ніхто його таким не бачить.