«Освободи девочку» – Аваков не коментує питання про «Беркут»

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відмовився коментувати питання щодо колишніх працівників «Беркуту» на службі у поліції. Громадське, готуючи матеріал щодо розформованого спецпідрозділу, звернулося за коментарем до міністра на одній з публічних подій.

Міністр, вислухавши частину запитання, зазначив, що «буде робити те, що потрібно йому», а не журналістці. А на повторні питання звернувся до охорони: «освободи девочку».

У розслідуванні Громадського, стосовно якого до міністра і зверталася журналістка, йдеться, зокрема, про Руслана Цикалюка, нинішнього керівника полку особливого призначення поліції, який було створено на базі розформованого «Беркуту».

Громадське проаналізувало відео та фото розгону протестувальників у ніч на 30 листопада 2013 року. На них чоловік, схожий на Цикалюка разом із іншими спецпризначенцями бере участь у розгоні протесту. Сам Цикалюк заперечує факт свого перебування на місці розгону. Утім Громадське звернулося до компанії, яка займається портретною експертизою, її результати свідчать про те, що людина на зображеннях – саме Руслан Цикалюк. Щонайменше два правоохоронці, які відмовилися називати свої імена, повідомили Громадському, що Цикалюк був у ніч розгону на Майдані, або впізнали його на відео.

Що сталося зі спецпідрозділом після заяви про його ліквідацію, як працює полк, створений на його базі дивіться у спецрепортажі Громадського «Звичайний камуфляж».

«Беркут» існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1993 року. Після подій Революції Гідності «Беркут» розформували. 25 лютого 2014 року наказ підписав тодішній в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Насправді це відбулося значною мірою лише формально, оскільки структура МВС просто змінила назву – тепер це полки поліції особливого призначення №1 і 2. У Базуються вони там само, де раніше був «Беркут». У двох полках, за даними поліції, продовжують служити 30% колишніх представників спецпідрозділу «Беркут». Серед них близько 20 зараз є фігурантами кримінальних справ щодо злочинів Майдану, 9 з них обіймають керівні посади. В МВС не вбачають підстав для їхнього звільнення, доки немає вироків у їхніх справах.

У розстрілах під час Революції Гідності підозрюються 23 екс-працівників київського «Беркуту». 18 з них втекли з країни, і зараз у розшуку, п'ятеро - на лаві підсудних. Справа щодо них слухається вже понад 2 роки в Святошинському суді Києва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Все одно обрав би службу в «Беркуті» — обвинувачений у розстрілах Небесної сотні

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 95 людей (82 мітингувальники та 13 силовиків).