ENRU
Патруль на Дніпрі: як рибохорона полює на браконьєрів
1 червня, 2017

Рибоохоронний патруль в Україні створили на заміну застарілій Рибінспекції у червні минулого року. Щоб потрапити на таку службу нові патрульні пройшли конкурсний відбір — тестування і фізичну підготовку. Для служби закупили техніку і запропонували ринкові зарплати. І все це — щоб зберегти біорозмаїття українських річок.
Громадське разом з Рибоохоронним патрулем вирушило інспектувати акваторію поблизу Києва і побачило справжнє полювання на браконьєрів.

З новими зарплатами і катерами

З першого погляду ця територія може видатися схожою на базу відпочинку — мальовнича місцина, захована в лісі за Києвом на самому березі Дніпра. Але все серйозніше. Саме тут, 16 червня 2016 року, як пілотний проект почав працювати перший в Україні Рибоохоронний патруль. До того, близько шести місяців знадобилося, щоб провести конкурси та навчання.

Про результати першого року втілення реформи розповідає голова Держрибагенції України Ярема Ковалів. В цифрах це близько двох мільйонів гривень збитків, які були накладені на браконьєрів за порушення правил рибальства.

Крім того, за даними Коваліва, об’єми вилову риби на Київщині із запуском патруля зросли на 40 %. Причина у тому, що раніше значна частина виловів перебувала в тіні.

«Коли промисловик виловлює рибу, приїжджає на берег і вивантажує її, за процедурою вся риба має бути перерахована і занесена в документи. Ми помітили тенденцію, що як тільки наші патрульні приїжджають на рибоприймальні пункти — в цей день одразу в рибалок дуже хороші вилови, їм завжди щастить. Зрозуміло, що це було такою хитрістю — занижувати вилови. А завдяки роботі наших патрульних цифри збільшилися», — розповідає він. І додає, що минулого року в цілому по Україні об’єми вилову риби були найбільшими за останні 20 років.

Реформа щодо запуску патрулів по Україні триває — зараз ще 14 регіонів перебувають на різних етапах формування рибоохоронного патруля — десь працюють на повну, десь тільки обирають керівників. Але певну тенденцію Ярема Ковалів вже констатує — якщо під час набору до пілотного проекту в Києві на 60 місць було подано близько двох тисяч анкет від охочих, то зацікавленість в регіонах набагато менша, і, подекуди, в патруль не можуть знайти людей.

Близько третини нових працівників приходять зі старої рибоохоронної інспекції. Попри те, що вона має шлейф корупційно скомпрометованої, Ярема Ковалів не є категоричним до таких працівників. Каже — багато факторів від них не залежали. Це і зарплата в 1500-2000 гривень, і постійна відсутність пального для техніки, і жахливий стан самої техніки.

Таких помилок з новим органом намагаються не повторювати. Рибоохоронні патрульні отримали зарплати, починаючи з 6500 гривень, їх забезпечили достатньою кількістю пального, і чи не вперше оновили технічний парк. Поки що купили 27 човнів і 13 автомобілів. Закуповують нову техніку через систему ProZorro. «Тепер від нас жоден браконьєр не втече», — переконує нас пан Ковалів.

Громадське разом з Рибоохоронним патрулем вирушило інспектувати акваторію поблизу Києва Фото: Микола Дондюк/Громадське

Патрулювання. Браконьєри виходять вночі

Перевірити якість закупленої техніки та роботи самих патрульних нас одразу запрошують на собі. З трьома патрульними ми вирушаємо інспектувати акваторію Дніпра поблизу Києва.

У цю пору року якраз діє заборона на риболовлю, оскільки триває нерестовий період. Рибалити можна з берега. На одну вудочку з одним гачком. Усі сітки, «резинки», електровудки, інші винаходи умільців — під забороною. Як і риболовля з човна. Але вже за першу годину зустрічаємо трьох таких рибалок. Це не грубі порушники й патрульні обмежуються попередженням. Рибалок просять повернутися на берег. Ті — не сперечаються.

Сергій Бєлунічев, головний інспектор Рибоохоронного патруля пояснює, що якщо людина визнає провину, її просто попереджують. Якщо ж спіймають знову — складається протокол.

Полювання на крупних браконьєрів відбувається зазвичай вночі, розповідає Бєлунічев. Патрульні вивчають улюблені місця браконьєрів і виходять туди на рейди. Браконьєри вивчають специфіку роботи патрульних і намагаються не попадатися. Такі змагання. Втім, інспектор переконує, що масштаби браконьєрства не є захмарними: «Якщо говорять, що браконьєри ловлять тоннами — цього немає. Ми здебільшого не допускаємо незаконних виловів».

Сам Бєлунічев прийшов в Рибоохоронний патруль з системи правоохоронних органів. Каже — тут він сам бачить результат своєї роботи: «Та й сидіти в офісі — не для мене. А тут — на природі, з людьми».

Інспектор також розповідає, що більшість браконьєрів вдається спіймати завдяки співпраці та допомозі небайдужих людей, добросовісних рибалок — коли вони бачать сітки чи сумнівний вилов, то дзвонять на гарячу лінію. Патрульні отримують цю інформацію і вирушають на перевірку.

Головний інспектор Рибоохоронного патруля Сергій Бєлунічев Фото: Микола Дондюк/Громадське

Любителі раків

Саме так вийшло і в день нашого патрулювання. Інспекторам повідомили, що в одній із заток на Дніпрі, поблизу Московського мосту, на раків полює водолаз. З раками діє така ж нерестова заборона на вилов, і одній людині дозволяється впіймати не більше 30 раків. Та й то, без використання спецзасобів.

Отримавши координати, патрульні розробляють план майже спецоперації. Один з них на березі переодягається в джинси та футболку, бере спінінг і йде, нібито, рибалити ближче до водолаза. Патрульні на катері заходять з води. Як самі пояснюють, складність тут — спіймати порушника «на гарячому», з виловом, інакше йому не буде чого пред’явити.

Десь так і виходить. Помітивши патрульний катер чоловік у водолазному костюмі з сіткою наловлених раків поспішає на берег. Але там на нього вже чекають. Водолаз вирішує позбутися доказів і на очах патрульних викидає сітку з уловом назад у воду.
Чоловік з усіх сил намагається уникнути відповідальності — він випрошує в патрульних дозволу скинути водолазний костюм, іде в найближчі хащі та... тікає з місця пригоди, залишивши після себе ласти, дружину та автомобіль.

До автівки, натомість, приходить син порушника, сідає за кермо і намагається втекти. Патрульні викликають поліцію. Доки чекають рибоохоронці знаходять у воді викинуту сітку з раками — 89 штук, більшість з ікрою. А це — понад дві тисяч гривень шкоди державі.

Лише після кількох годин марних сперечань з патрульними та поліцейськими син і дружина порушника розуміють, що таки попалися, і їхні спроби втекти тільки погіршують становище. Знаходиться і водолаз — спочатку він виходить на телефонний зв’язок, потім повертається і сам. Для нього день закінчився адміністративним протоколом і штрафом за незаконний вилов. Справу передадуть до суду. Костюм конфіскують.

І це, кажуть патрульні, одна з багатьох справ, з якими вони мають справу щодня. «А рибу ловити ми не любимо», — сміються вони, — «Ловимо тих, хто нечесно ловить».

Патрульні вивчають улюблені місця браконьєрів і виходять туди на рейди Фото: Микола Дондюк/Громадське

Підписуйтесь на наш канал в Telegram