Пеня за невчасну оплату та відмова від централізованого опалення: що передбачає закон про ЖКГ

Верховна Рада на засіданні 9 листопада ухвалила закон про житлово-комунальні послуги.

Документ визначає єдину термінологію, запроваджує штрафи за прострочення оплати і надає можливість відмовитися від централізованого опалення і постачання гарячої води.

Також закон передбачає запровадження перевірки якості послуг і можливість зменшити розмір сплати у разі надання неякісних послуг.

Громадське зібрало основні нововведення закону:

Штраф за прострочення виплат:

Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються. Цю норму запровадять з 1 січня 2019 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опалювальний сезон-2017: чи готова Україна до зими?

Отримання послуг ЖКГ виключно на договірних засадах:

Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.

Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.

Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.

Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Тепло на папері»: скільки і як платять за опалення й гарячу воду в різних регіонах України.

Чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:

• індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
• індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

Обов’язковий комерційний облік:

Це передбачає встановлення лічильників на будинках для  обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).

Можливість припинення надання послуг як з боку споживача так і з боку виконавця:

Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.

А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.

Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.

Також закон впроваджує монетизацію субсидій: порядок виплати у грошовій формі має затвердити Кабмін.

І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram