ENRU
BBC

Храм навпіл: як жителі Тернопільщини міняють Московський патріархат на Київський

На початку січня 2018-го року в Запоріжжі священик Московського патріархату відмовився відспівати загиблу дитину, хрещену в Київському патріархаті, пояснивши, що діє відповідно до церковних канонів. Справа викликала чималий резонанс і дискусію про стан речей між обома церквами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ #Принесиляльку: як запорізька церква відмовилася відспівувати дитину

За даними Міністерства культури України, впродовж 2014 — 2017 років у 20 областях зафіксували близько 80 переходів громад з Московського до Київського патріархату. Наймасовіші переходи відбулися в Тернопільській та Рівненській областях.

Громадське вирушило на Тернопільщину, щоб побачити, як і чому трапляються такі переходи, та як віряни ділять між собою місцеві храми.

У селі Бутин Тернопільської області у 2014 році 330 парафіян з 460 перейшли з Московського патріархату до Київського. Андрій Жила — чинний сільський староста, розповідає, що вирішальними стали події на Майдані:

«Конфлікт виник, коли священик московського патріархату відмовився відспівати загиблих на Майдані, — розповідає він. — Пояснив, що не знає, чи були там православні, чи греко-католики, чи взагалі хрещені. Сказав, що не так записку подали, не так записали. 80 відсотків села обурилося, люди почали казати, що переходять, не служитимуть Москві, коли наших хлопців убивають».

Староста села Бутин Тернопільської області Андрій Жила, 13 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Процедура переходу, за словами юриста Дениса Конюшка, непроста:

«Типовий статут громади УПЦ МП прописаний так, що будь-які зміни можливі лише зі згоди місцевого єпископа, який ніколи не схвалить перехід вірян під крило київського патріарха. Тому найбільш безболісним варіантом зміни юрисдикції є юридична ліквідація колишньої громади і передача майна новій, зареєстрованій замість неї»

Охочі перейти так і зробили — зібрали підписи, зареєстрували статут.

Представникам Московського патріархату, які залишилися в конфесії, пропонували зайняти хату поряд з храмом. Проте вони відмовилися й подали до суду. Утім, нинішній настоятель УПЦ КП Михайло розповідає, що суди їм виграти не вдалося:

«Було багато судових засідань, усі — на користь нашого патріархату, Київського. І вони (парафіяни УПЦ МП — ред.) уже тоді зрозуміли, подавали в дуже багато інстанцій. Але, зрештою, почали будувати свій храм».

Настоятель УПЦ КП у селі Бутин Тернопільської області отець Михайло, 12 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Вірянам Московського патріархату для будівництва храму місцеві органи влади виділили земельну ділянку. Степан Тивонюк — парафіянин УПЦ МП у Бутині, каже — будівництво фінансують самі віряни:

«Люди будують. Нас 60 дворів. Бо не по-людськи робилося. Вони не прийшли, вони захопили. Прийшли двійко священиків з Київського патріархату, висадили двері, вскочили і почали служити. У нас відспівували. Тільки не називали «на Майдані», а «на полі брані». От і вся причина…».

У селі Котюжини Тернопільської області перехід громад до Київського патріархату також супроводжувався конфліктом і судовими засіданнями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Зрозуміти і пробачити: як Київський і Московський патріархат намагаються почати діалог

Основним питанням стало майнове, тобто, за ким лишається храм. Суд виграв Київський патріархат. Василь Трачук — мешканець Котюжин, показує Громадському протоколи засідань 2014 року. Усе законно, стверджує він:

«Ім'я, по-батькові, рік народження, тобто дітки маленькі участі не брали. І тут: хто за, хто проти, хто утримався. Опитали 229 людей. Паралельно ходив той священик і залякував: я вас не поховаю, якщо помрете, я відмолив ваших людей.

Тоді ми звернулися до органів влади, вони виділили поліцейських, які з нашими представниками пішли по селу, щоб не було ніяких конфліктів. Люди проголосували. Так і перешли».

Громада УПЦ КП у селі Котюжини Тернопільської області, 13 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Конфлікт і небажання представників Московського патріархату миритися з переходом потяг за собою численні судові засідання, які врешті-решт виграв Київський патріархат. Суд визнав перехід законними.

Та про почергові богослужіння не йшлося. Київський патріархат зайняв місцевий храм, витіснивши Московський. Ігор Мороз, настоятель УПЦ КП запевняє — все законно:

«Вони відстоюють те, що не належить їм. Кажуть: ви, якщо хочете, будуйте, бо церква належить нам. Але ж це абсурд. Бо від дідів-прадідів церкву будували жителі села. Звичайно, церква має бути в юрисдикції певного патріархату, інакше вона не буде церквою. Але насамперед основою храму є пожертви людей. Поколіннями воно належить громаді».

Нині представники Московського патріархату будують власний храм. Одна з парафіянок УПЦ Московського патріархату каже, що Київський розколов Українську православну церкву навпіл, а власний зв'язок з Росією заперечує:

«Ми через Москву наразі входимо у світове православ'я. У нас ідеологічна єдність. Але Московського патріархату в нас нема. Філарет зробив розкол. Йому не вдалося стати патріархом, і він почав боротьбу. Його відлучили, а отже він втратив благословіння Христа. Тому всі священики, які висвячувалися за часів Філарета, не вважаються висвяченими — благословіння обірвалося».

Будівництво храму представників УПЦ МП у селі Котюжини Тернопільскої області, 13 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Священик церкви Московського патріархату в Котюжині не захотів з нами спілкуватися. Знімальну групу виставили за двері, зазначивши, що храм — це приватна власність.

У селищі Новостав перехід парафіян до Київського патріархату у 2014 році був одним з перших на Тернопільщині. Попри численні судові засідання та чвари, громади домовилися про почергові служіння. У ніч проти 14 січня до 5-ї ранку тривало богослужіння представників Московського патріархату.

Настоятель УПЦ МП отець Олександр каже, що церква існує окремо від політики:

«Якщо людина підходить до цього з політичного боку, то вибачте, — каже отець Олександр. — Крики — Майдан, Крим, Путін — це політика. А в нас релігія. Ми приходимо в церкву молитися не на Путіна, не на Росію, ми молимося до Бога. З покаянням про свої гріхи. А надто, що з 91-го року Українська православна церква фінансово і адміністративно незалежна від Росії — ніякі податки туди не йдуть».

Настоятель УПЦ МП у селі Новостав Тернопільської області отець Олександр, 14 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Віряни Московського патріархату пояснюють, чому засуджують перехід до Київського:

«Споконвіку церква була така, яка вона є нині. Ми тут хрестилися, шлюб брали. Чому маємо тепер переходити?  Тут що робилося! І билися, і кидалися, і обзивалися. Що ми маємо до Путіна? До чого тут Путін? Які ми москвичі? Ходили по селі, обманювали. Казали, що буде одна церква. Повернулося багато з тих, хто попідписувався. Бо побачили, що то брехнею тхне».

Храм у селі Новостав Тернопільської області, де тривають почергові богослужіння УПЦ МП та УПЦ КП, 14 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/ГромадськеБогослужіння УПЦ МП в селі Новостав Тернопільської області, 14 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

О шостій ранку до храму заходять представники київського патріархату. Настоятель УПЦ КП Павло Медицький каже про важливість утворення Київського патріархату:

«Ми розуміємо, ми знаємо ім'я окупанта, отже абсурдно буде, якщо в цей час церква перебуватиме під юрисдикцією Москви. Люди хочуть чути свою мову».

Настоятель УПЦ КП у селі Новостав Тернопільської області Павло Медицький, 14 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Руслана Бугай у 2014 році збирала підписи за перехід до Київського патріархату. Каже, що не планувалося розділення села, а перехід мав бути масовим. Однак частина парафіян після створення Київського патріархату повернулися до Московського:

«Усе село підписалося за перехід у Київський патріархат, за винятком 11 хат. Наразі в нас спокійно. Село роз'єднане, мені це неприємно, я не хотіла. Якби спочатку, коли збирали підписи, зрозуміли, що люди діляться, що одні будуть в московському патріархаті, а інші — в Київському, звичайно, ніхто б на це не пішов. Ми б іншими шляхами вирішували це питання».

В обласній адміністрації кажуть, що наразі конфліктів між громадами немає. Будь-які бажання про перехід оформлюють і подають до адміністрації — згідно із законодавством.

«Усі рішення ухвалювалися на загальних зборах громад, вони оформили належним чином документи, зареєстрували статути в облдержадміністрації. Судові слухання наразі тривають, але в тих населених пунктах тернопільської області, зокрема, в районах Шумському, Кременецькому, Збаражському більшість громад уже будують нові храми.

Органи місцевого самоврядування виділяють їм ділянку, а кошти — це пожертви. Це вже справа людей — пожертви, спонсорство, меценатство».

Станом на січень, за даними Тернопільської облдержадміністрації, у судах — 4 провадження щодо переходу місцевих громад з Московського до Київського патріархату.

Вид на село Бутин Тернопільської області, 13 січня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське