Тема майбутнього української православної церкви стала однією з центральних після Архієрейського собору в Москві. В Україні обговорювали два питання: статус Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) у складі Російської православної церкви (РПЦ), а також лист голови Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарета до РПЦ

Тема майбутнього української православної церкви стала однією з центральних після Архієрейського собору в Москві. В Україні обговорювали два питання: статус Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) у складі Російської православної церкви (РПЦ), а також лист голови Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарета до РПЦ.

Громадське опитало експертів і учасників цієї історії і спробувало відповісти на головні питання — що ж відбувається сьогодні між церквами.

Передісторія: чому заговорили про майбутнє церкви в Україні?

У Москві відбувся Архієрейський собор. Це вищий орган влади для РПЦ і УПЦ, його скликають не рідше, ніж раз на чотири роки. Цього разу тема українських церков стала однією з головних.

Митрополит Київський Онуфрій виступив на соборі і закликав «підкреслити особливий статус УПЦ»: «Щоб уникнути подальших спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української Православної Церкви в очах мільйонів українців, необхідно підкреслити особливий статус Української Православної Церкви, виділивши його в Статуті Російської Православної Церкви».

Митрополит Київський Онуфрій (ліворуч) та російський патріарх Кирил (другий ліворуч) під час Архієрейського собору у Москві, 1 грудня 2017 року Фото: Сергій Власенко/прес-служба РПЦ

Другою важливою подією став лист глави УПЦ КП Філарета до РПЦ, в якому він закликає припинити розділення між православними християнами, і пропонує відновити спільні служби священиків МП і КП.

25 років в Україні існують дві структури: УПЦ МП і УПЦ КП. Перша — визнана світовим православ’ям, друга — ні. До поділу нинішній глава УПЦ КП Філарет був ієрархом РПЦ — митрополитом Київським. На початку 90-х він був одним із претендентів на пост патріарха РПЦ, але його не обрали. Після цього Філарет зважився на відділення і створення Української православної церкви Київського патріархату.

У 90-х РПЦ відлучила Філарета від церкви і піддала анафемі «за розкольницьку діяльність». Священики МП і КП до листопада 2017-го не проводили спільних служб. 

Позиція МП: відколи Філарета відлучили від церкви, все висвячення в єпископи УПЦ КП не визнається. 

Позиція КП: якщо існує українська держава, значить повинна існувати незалежна українська церква. 

Наразі УПЦ КП нараховує більше 4000 парафій. В УПЦ МП — 12000.

Хто запропонував діалог і навіщо?

Звернення Філарета зачитали на Соборі. У Київському патріархаті кажуть, що ініціатива написати його надійшла від РПЦ. У РПЦ кажуть, — що від Київського патріархату.

«Ми не були ініціаторами цього діалогу», заявив Філарет. — Ініціатором була Москва...»

«Хотів би підкреслити, що дійсно колишній митрополит Філарет зробив крок до відновлення єдності канонічної церкви в Україні. Це була його ініціатива. Ми нічого не ініціювали», стверджує митрополит РПЦ Іларіон (Алфєєв).

За версією Іларіона, діалог запропонували представники УПЦ КП в США, які звернулися до Російської православної церкви закордоном, а потім в РПЦ.

«Російська православна церква хоче продемонструвати, що вона тримає руку на пульсі подій в Україні. І може піти навіть далі в плані відновлення зв’язків, ніж Кремль може собі дозволити», — припустив в інтерв’ю Громадському колишній голова відділу зовнішніх зв’язків УПЦ МП Кирило Говорун.

У Київському патріархаті кажуть, що пропозиція від РПЦ надійшла восени цього року, а конкретні побажання по формі і змісту листа — під час зустрічі 11 листопада.

Якими були перші кроки?

До початку Архієрейського собору в Москву приїжджали делегації від Київського патріархату.

11 листопада в одному з підмосковних храмів представники УПЦ КП відслужили спільну зі священиками РПЦ службу.

«Отець Борис Табачек, настоятель Володимирського собору і отець Богдан Згоба служили Літургію в одному з храмів Підмосков’я, а архієпископ Іларіон (РПЦ) причащався за цією Службою Божою», — розповів на прес-конференції Філарет.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ П'ять історій про міжрелігійне спілкування

Друга делегація поїхала 16 листопада, щоб передати лист Філарета єпископату РПЦ і патріарху Кирилу.

Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет анафеми РПЦ і відлучення не визнає і вважає, що українська церква ніколи не повернеться в Московський патріархат (на фото — Патріарх Філарет (Денисенко) під час служби у Володимирському соборі у Києві з нагоди дня святкування річниці хрещення Русі, Київ, 28 липня 2016 року) Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

Що просив Філарет у своєму листі?

У своєму листі Філарет просив вибачення. Про помилування або покаяння, як про це писали деякі ЗМІ, мова не йшла.

«Помилування — це категорія з юридичної та судової сфери. Злочинці звертаються з проханням про помилування до президента. Тут нічого подібного не було. Було прохання про прощення», — заявив митрополит Іларіон (Алфєєв).

«Лист наповнений прагненням до миру. Вперше був зроблений церковний крок, щоб подолати церковне розділення, яке існує вже чверть століття», — заявив єпископ УПЦ МП Климент.

«Цей лист став несподіванкою для всієї України. Адже як сам Філарет підтвердив, він готувався в умовах повної секретності. Це перший крок до примирення церков. Принаймні, так було задумано», — сказав в інтерв’ю Громадському релігієзнавець, професор Олександр Саган.

Що стосується зняття анафеми, то на думку УПЦ КП, РПЦ може зробити це так, як і у випадку з Російською православною церквою за кордоном (РПЦЗ).

«Все залежить від бажання РПЦ. Як бачимо, зараз її керівництво ще не готове до такого кроку. Але створення комісії РПЦ для діалогу свідчить, що в Московському патріархаті в принципі бачать можливість прийняти таке рішення пізніше», — відповіли Громадському в УПЦ КП.

Чи можливо почати діалог?

Архієрейський собор в Москві, заслухавши лист Філарета, майже одноголосно підтримав ідею створення комісії РПЦ з діалогу. Таку ж комісію повинна створити УПЦ КП. Там Громадському повідомили, що це станеться до кінця року.

«Створення комісії з боку УПЦ КП очікується на найближчому засіданні Синоду, яке традиційно проходить в середині грудня. До комісії увійдуть єпископи і священики, яких визначить Синод. До рішення Синоду говорити про конкретних учасників нашої комісії некоректно», — відповів Громадському прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря.

Коли дві комісії зустрінуться — поки що невідомо. Це має відбутися на нейтральній території, називаються варіанти Латвії або Литви.

Колишній голова відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП Кирило Говорун вважає важливим відновлення саме публічного контакту між МП і КП.

А релігієзнавець Олександр Саган відзначає, що за кілька днів різко змінилася риторика. «З клірика, підданого анафемі, патріарх Філарет перетворився в колишнього митрополита Київського», — говорить він.

Один із членів комісії з діалогу протоієрей УПЦ Микола Данилевич у своєму Facebook зазначив, що не варто розраховувати на швидкий результат. А також на те, що зняття анафеми з Філарета стане ключем до можливого об’єднання церков.

«Позиція Собору РПЦ полягає в тому, що зняття анафеми з Філарета повинно бути наслідком подолання розколу, і навряд чи умовою або початком цього шляху».

На думку Кирила Говоруна, є два шляхи: перший — створення єдиної помісної української православної церкви, другий — співіснування на території України двох канонічних (загальновизнаних) церков. Другий варіант, на думку Говоруна, реалістичніший.

Релігієзнавець Олександр Саган вважає, що більше шансів на об’єднання частини УПЦ МП з КП.

Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій (ліворуч) під час Пасхальної служби у соборі Києво-Печерської Лаври, Київ, 30 квітня 2016 року Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

У чому суть розбіжностей УПЦ МП і КП?

«Спадковість була перервана через відлучення від церкви Філарета ще в далекі 90-ті. Виникає питання про дійсність висвячених ним єпископів і священиків в Київському патріархаті. Це дуже серйозна проблема, яка потребує компромісу з боку УПЦ КП», — пояснює Громадському єпископ УПЦ МП Климент. ​

Позиція КП полягає в тому, що в незалежній державі повинна бути незалежна (автокефальна) церква.

«Бог дав нам державу, а раз Бог дав нам державу, то в цій державі повинна бути і незалежна Православна Церква. Коли 24 серпня (1991 року) Верховна Рада проголосила Україну незалежною державою і розпався Радянський Союз, то тоді я на засіданні Священного Синоду, а потім на Архієрейському Соборі Української Церкви поставив питання, що нам, які проживають вже в незалежній державі, недостатньо мати Церкву, хоч і самостійну і незалежну в управлінні, але в складі Московського Патріархату. Нам потрібна повна незалежність, тобто автокефальна Церква».

Після 2014-го року ситуація загострилася: частина парафій УПЦ МП з політичних мотивів перейшли в КП. Московський патріархат звинувачує КП в захопленні своїх храмів. У КП кажуть, що парафії переходять з одного патріархату в інший добровільно.

Чи дали УПЦ більше прав на Соборі?

Митрополит Київський Онуфрій попросив патріарха Кирила виділити для УПЦ окрему главу в Статуті РПЦ. І окремо прописати, що центр Української православної церкви розташований у Києві.

Як пояснив Онуфрій, останнє прохання пов’язане з тим, що в  українському парламенті зареєстровані законопроекти, які УПЦ вважає дискримінаційними відносно себе.

Наприклад, мова про документ під номером 4511, який пропонує надати особливий статус релігійним організаціям, керівні центри яких розташовуються на території держави-агресора.

Протестна акція, організована УПЦ МП, біля будівлі Верховної Ради в день розгляду парламентом законопроекту 4511, Київ, 18 травня 2017 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Деякі повноваження УПЦ будуть урізані. Так, українські храми зобов’язали згадувати ім’я патріарха Московського Кирила в літургії. Зараз деякі церкви цього не роблять з політичних міркувань, згадуючи лише ім’я Онуфрія.

Також РПЦ буде затверджувати Статут УПЦ. Це означає, що Москва контролюватиме розподіл єпархій УПЦ. До цього Українська православна церква могла змінювати кордони єпархій на свій розсуд.

Разом з тим, рішення щодо священиків УПЦ, які порушили церковні канони, ухвалюватиме Українська православна церква, а не патріарх московський, як раніше.

Тож, говорити про те, що УПЦ отримала більше незалежності — передчасно.

«Українській церкві запропонували статус, який не можна назвати «автономією», це якийсь екстракт цього статусу», — вважає колишній глава відділу зовнішніх зв’язків УПЦ МП Кирило Говорун.

Прес-секретар УПЦ МП владика Климент в розмові з Громадським наполягає на іншому:

«Статут приймається виключно Українською православною церквою, тому що вона самоврядна. Те, що Московський Патріарх його потім погоджує, визначалося в статуті РПЦ і раніше. Ніякої новини в цьому немає. Але замість цього останній Архієрейський Собор РПЦ ухвалив кілька інших рішень, які суттєво розширюють самостійність управління УПЦ. Зокрема, в статуті РПЦ відтепер зазначено, що рішення її Синоду (органу управління) діють на території УПЦ тільки тоді, коли вони не суперечать статуту УПЦ».

Тому Синод РПЦ, за словами Климента, в багатьох випадках практично втрачає своє значення для української церкви.

Читайте цей матеріал також російською мовою

Поділитись: