«Хочеться позитивних емоцій для нашої країни» — перша українка, яка готується перепливти Ла-Манш
Марія Крестьянська з Івано—Франківська готується стати першою українкою, яка перепливе Ла—Манш — протоку між Великобританією та Францією, довжина якої 578, а ширина — 32 км. Заплив має відбутися 29 липня.
Першим українцем, який наважився на це, був Ігор Ненько. У 2006-му році йому вдалося подолати протоку, провівши у воді 10 годин і 30 хвилин. Відтак спортсмен запевнив, що повторювати не збирається. Тим часом в Данії Марія завершує підготовку та в перерві між тренуваннями знайшла час, щоб поспілкуватися з Громадським.
Чому ви вирішили перепливти саме Ла-Манш?
Плаванням я займалася з дитинства, в Івано-Франківську. Батьки десь у 5 років відвели в басейн, відтоді я плавала в команді міста, потім в обласній команді, потім в команді Університету нафти і газу.
Це було непрофесійно, я доплавала до 1 розряду — до кандидата в майстри спорту не вистачило долі секунди. Утім, для мене це було не головним, це було хобі.
Ідея перепливти Ла-Манш виникла два роки тому. Я брала участь у різних велоперегонах, і в Iron Man (серія змагань з тріатлону) — це коли пливеш 3,8 км, потім їдеш на велосипеді 180, а насамкінець біжиш марафон. Після того в мене був емоційний спад, я не могла знову знайти себе у спорті.
Що ж може бути крутішим за Iron Man? А двоє моїх друзів підказали: а чому б не Ла-Манш? Я почала цікавитися, як перепливати, як реєструватися, і з того часу вже готуюся.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В очікуванні Ріо. Історія друга: жити захотілося і я поплив
По-перше, я люблю такі пригоди. Отримую задоволення від адреналіну під час тренувань, особливо важких, коли ти вже проплив десь 5 годин, виходиш з води і відчуваєш емоційне піднесення.
По-друге, просто дуже хотілося б позитивних емоцій для нашої країни, особливо для молодого покоління, для дітей. На власному прикладі хочу доводити, що спорт — це здорово.
Я не кажу про екстремальні види. Перепливти Ла-Манш — це досить екстремально. Я кажу загалом про спорт, про здоровий спосіб життя, здорове харчування. Хотілося б привернути увагу до цього.
Спортсменка Марія Крестьянська готується переплисти Ла-Манш Фото: сторінка Mariya Krestyanska у facebook
Яке зараз виглядає підготовка до запливу?
Уже йде на спад. Насправді, хоч заплив запланований на 29 липня, є великий шанс — а я перша в черзі на той тиждень — що попливу раніше. Минулого тижня плавала 8 годин у суботу і 4 в неділю. Ось така підготовка, досить довгі тренування. Треба привчити організм бути у воді тривалий час.
Раніше тренування проводилися і у спортзалі — біг, загальна підготовка. Але переважно у воді. Зимою — у басейні, а коли температура піднімається — у відкритій воді.
Що найважче під час подолання великих відстаней?
Зараз — це демони в голові. Швидко міняється настрій. Може змінитися за кілька секунд. От пливеш і ніби добре пливеться, тіло нормально почувається, але щось у голові змінюється і хочеться просто вийти з води.
Було багато таких випадків, коли я просто виходила, стояла на березі, плакала, мене вмовляли йти назад у воду. Ти стоїш, тремтиш від холоду і переконуєш себе повернутися. Саме так буде з Ла-Маншем. Температура води може змінитися, може змінитися погода — почнемо в сонячну погоду, а під час запливу зміниться. Боротьба в голові — наразі це найскладніше.
Які заходи безпеки вживатимуться під час запливу і хто фіксуватиме результат?
Усі спортсмени, які хочуть перепливти Ла-Манш реєструються у двох організаціях, вони надають супровідний човен, який я оплачую. На човні є штурман, що стежить за безпекою. Якщо вважатиме, що я вже переохолоджена, лиш скаже слово — і з води одразу виходимо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Всесвітні ігри-2017: сквош, лакрос, сумо та інша спортивна екзотика
Ще одна людина стежитиме, чи дотримуюсь я правил. У мене на голові звичайна плавальна шапочка, звичайний плавальний костюм і окуляри. Торкатися до човна або будь-якої людини протягом запливу не можна. Якщо торкнуся — заплив анулюється. Штурман — людина досвідчена, уміє надавати першу медичну допомогу і знає всі нюанси поведінки у воді.
Якщо все вдасться, кому присвятите свій успіх?
Напевно, батькам. Тато теж мав жагу до всіляких пригод. На жаль, декілька років тому він помер від серцевого нападу.
І мамі. За те, що мене так виховали — ніколи не змушували нічого робити. Вони казали: «Хочеш плавати — плавай, хочеш гімнастику — іди на гімнастику». За це я дуже вдячна, адже мала можливість знайти себе.
Спортсменка Марія Крестьянська готується перепливти Ла-Манш Фото: DTF Magazine
Підписуйтесь на наш канал в Telegram
- Поділитися: