Життя

Підозрюваного в розстрілах Хмельницького майдану «альфівця» Тарадая відпустили на поруки

Ухвала суду
Життя/Підозрюваного в розстрілах Хмельницького майдану «альфівця» Тарадая відпустили на поруки
Зберегти
Вигляд
Печерський районний суд Києва 3 січня відпустив на поруки Віталія Тарадая — підозрюваного у стрілянині в активістів Хмельницького майдану 19 лютого 2014 року, унаслідок якої загинула 72-річна Людмила Шеремет і близько 10 майданівців отримали поранення.

Про це йдеться в ухвалі Печерського райсуду Києва.

Під час засідання 3 січня встановили, що Віталій Тарадай, який був оголошений управлінням спеціальних розслідувань ГПУ у розшук, перебував у службовому відрядженні в районі проведення ООС в Луганській області з 10.06.2018 по 20.12.2018.

«Виїздом прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України до району проведення ООС в Луганській області встановлено, що підозрюваний справді виконує свої службові обов'язки та проходить військову службу безпосередньо на лінії зіткнення з противником, поблизу смт. Станиця Луганська Луганської області», — йдеться в ухвалі суду.

Прокурори військової прокуратури просили продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Сам підозрюваний заперечував обрання такого запобіжного заходу. На засідання також прийшов полковник, який висловив бажання взяти на поруки Віталія Тарадая, позитивно його охарактеризувавши, і суд, скасувавши домашній арешт, віддав підозрюваного на поруки, роз’яснивши чоловіку усі покладені на нього обов’язки.

Раніше, 21 грудня 2018 року, суд відправив Віталія Тарадая під домашній арешт, а 28 грудня військова прокуратура вирішила передати розслідування злочинів Хмельницького майдану до Державного бюро розслідувань.

Водночас слідчий управління спеціальних розслідувань Ігор Калінін у коментарі Громадському наголосив на певних порушеннях з боку військової прокуратури. За його словами, прокурори незаконно змінили кваліфікацію підозри Тарадаю, забравши найтяжчу, 121 статтю — умисне тяжке тілесне ушкодження, тепер йому інкримінують тільки нанесення тілесних ушкоджень та вбивство через необережність. У сукупності чоловіку загрожує від 2 до 8 років позбавлення волі замість 10.Адвокатка потерпілих Євгенія Закревська зазначила, що військова прокуратура і ДБР не повідомили їх про засідання та про його результати, що є порушенням прав потерпілих:

«Забавно так, потерпілим дізнаватися про зміну запобіжного заходу підозрюваному зі ЗМІ ?? Постфактум?», — написала адвокатка і додала, що до цього часу вона не може ознайомитися з матеріалами справи.

Також за словами Калініна прокурори військової прокуратури проводили слідчі дії без участі слідчого у провадженні, що фактично було безпідставним, а згодом, не показавши їм результати своїх дій, передали матеріали до Державного бюро розслідувань. За словами слідчого, підстав передавати розслідування до ДБР не було і, на його думку, саме вони мають завершити розслідування даної справи:

«28 грудня 2018 року старший групи прокурорів (Сергій Долгополов — ред.) прийняв рішення і визначив підслідність у провадженні стосовно співробітника «Альфа» за державним бюро розслідувань, а стосовно колишнього начальника (ред. Віктора Крайтора) — там були виділені матеріали в нове провадження і це провадження він теж визначив за Державним бюро розслідувань. Це нам стало відомо із єдиного реєстру досудових розслідувань. І на підтвердження цього в січні надійшли документи до мене для виконання», — зазначив Калінін.

Також, за інформацією слідчого управління спеціальних розслідувань, усі ці порушення були задокументовані та направлені у вигляді скарги до генерального прокурора України, втім були залишені без належної реакції.

У жовтні стало відомо, що справу злочинів проти Хмельницького майдану розслідуватиме головна військова прокуратура під керівництво Сергія Долгополова — першого заступника головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк оскаржував таке рішення.

До 2016 року справу розслідувала військова прокуратура Західного регіону, втім після численних звернень потерпілих щодо неефективного процесу, за викриття злочину взявся департамент спеціальних розслідувань ГПУ, групу прокурорів очолила Юлія Малашич.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Злочини проти хмельницького Майдану: хто покараний?

Під час роботи вони виявили порушення в розслідуванні військової прокуратури, що на їхню думку свідчило про небажання її представників встановлювати істину. Військовою прокуратурою, за даними департаменту спецрозслідувань, не були вилучені ключові речові докази, частина з них була втрачена або свідомо знищена, не допитано важливих свідків. Також саме військова прокуратура закрила справу стосовно тодішнього очільника управління СБУ Віктора Крайтора, який, за даними слідства, і давав вказівку стріляти.

Прокурори департаменту провели повторні та нові експертизи та вийшли на ймовірного стрілка — нинішнього працівника Центру спеціальних операцій «Альфа» Управління СБУ у Хмельницькій області Віталія Тарадая.

У червні 2018 року йому повідомили про підозру. Того ж місяця за указом генерального прокурора Юрія Луценка справу забрали у департаменту Горбатюка та передали військовій прокуратурі, департамент реорганізували в управління спеціальних розслідувань ГПУ, а Віталія Тарадая керівництво управління СБУ направило у відрядження до зони ООС. Повертати його назад керівництво силового відомства не вбачало потреби. Прокуратура оголосила підозрюваного у розшук.

Також прокурори та слідчі реорганізованого департаменту звертались до генерального прокурора з вимогою повернути їм справу, наголошуючи, що саме у військовій прокуратурі гальмували розслідування. Справу повернули слідчим управління спецрозслідувань, спочатку частково, згодом — повністю. Втім, групу прокурорів очолив перший заступник головного військового прокурора Анатолія Матіоса — Сергій Долгополов. Саме він тепер здійснюватиме контроль над слідчими.

18 грудня суд відпустив під особисте зобов’язання колишнього очільника Хмельницького СБУ Віктора Крайтора, який за даними слідства і надавав вказівку Віталію Тарадаю стріляти.

У Хмельницькому 19 лютого 2014 року біля будівлі управління Служби безпеки проводилася мирна акція протесту. Після загострення ситуації невідомі почали бити вікна у скляних дверях будівлі СБУ, через що силовикам віддали наказ застосувати зброю нібито через загрозу штурму. Унаслідок пострілів у натовп дві людини загинули та ще близько десятка дістали поранень різного ступеню тяжкості.

Згодом начальник Хмельницького управління СБУ Віктор Крайтор взяв на себе відповідальність за наказ застосувати зброю проти мітингувальників. Крайтора затримали та взяли під варту, однак у 2015 році він вийшов на волю, його статус обвинуваченого змінили на свідка.

Як з’ясували згодом журналісти програми «Наші гроші», Крайтор у 2016 році придбав Porsche Cayenne, а в жовтні 2017 року вийшов на пенсію, так і не відбувши покарання.

У червні 2018-го Департамент спеціальних розслідувань ГПУ оголосив підозру працівникові спецпідрозділу «Альфа», який під час тих подій перебував у будівлі Хмельницької СБУ. Але на допит чоловік не з'явився — його відправили у відрядження в зону бойових дій на Донбасі.

Пов`язані новини