«Пєрвомай» від КПУ: сутичка, кефір і бездоріжжя (ПОВНА ІСТОРІЯ)

«Пєрвомай»: КПУ проти війни, активісти проти міліції, Симоненко проти кефіру і бездоріжжя

Традиційний «Пєрвомай» від українських комуністів традиційно зібрав у Києві одночасно кількасот прихильників вчення Леніна та партії Симоненка, велику кількість правоохоронців (дехто з бійців підрозділів МВС казав, що щойно повернувся із зони бойових дій, а тепер охороняє громадський порядок) та націоналістів, яким не подобалось ні надмірна концентрація фанатів КПУ, ні кількість МВСівців.

Мітингувальники з комуністичною символікою прийшли протестувати до меморіалу Другої світової війни: хтось – проти «влади олігархів» та зростання цін, хтось – проти війни, ще хтось – проти НАТО, інші – проти заброни комуністичної ідеології в Україні…

Проти «провокацій», за «Європейську толерантність»

Хоч кільксіть правоохоронців для забезпечення спокою на мітингу важко назвати недостатньою, організатори мітингу вирішили перестрахуватися.

«Иди отсюда!» – саме так коментує власну присутність на першотравневому мітингу молодий чоловік у білому картузі. Таких як він – молодиків спортивної статури в головних уборах з написами «За європейську толерантність» – на мітингу кілька десятків. Організованою групою вони стоять за спинами спікерів комуністичної акції.

Вони тут, щоб  «запобігти сутичкам між мітингувальниками та їхніми опонентами» – пояснює Громадському один із хлопців. На підтвердження своїх слів показує (і частково цитує) розрукований текст, який дістав з кишені. На половині аркуша формату А4 помістилася назва громадської організації, аргументи, які треба озвучувати журналістам, та кілька згадок про роки Другої світової.

Отримати цей коментар було не так просто, бо з журналістами більшість хлопців спілкується неохоче: хтось ввічливо відмовляється говорити, хтось менш ввічливо каже «Иди отсюда!», кому бракує слів – ховають обличчя від камери.

Проти комуністів

Молоді люди націоналістичних поглядів не в захваті від такої активності комуністів у Києві – це помітно ще на підходах до меморіалу. Від станції метро «Арсенальна» до лаврських пагорбів кожні кілька десятків метрів зустрічаєш людей, які прийшли сюди переконатися, чи не підуть комуністи першотравневим маршем.

Більше 10 молодих людей, незгодних з відзначенням 1 травня комуністами, затримали міліціонери. Затримання було жорстким. Одному з активістів пошкодили обличчя.

Інцидент почався із сутички нагорі пагорба, коли міліціянти спробували заблокувати молодих людей з націоналістичною символікою на одязі, які прямували до місця збору прихильників комуністичної ідеології.

Свій прихід на акцію комуністів хлопці не вважають провокацією. Самі вони провокативною вважають активність комуністів у Києві та наголошують на власному праві гуляти київськими парками. Дехто з активістів закривав обличчя масками, нагадуючи, що законодавством приховувати власне обличчя не заборонено.

Коли група молодих людей спробувала втекти від такої уваги з боку правоохоронців, їх заблокували і силоміць затягли до автозака. Кількох активістів міліціонери заносили просто на руках. По дорозі до міліцейського автобуса хлопці запитували про причини затримання, але відповідей не почули.

Проти кефіру, за бездоріжжя

Скільки б не було міліції чи «активістської» оборони, повну безпеку для друзів та соратників Петра Симоненка не вдалося забезпечити.

Молодий чоловік запустив пакет з кефіром у «головного комуніса України», який розповідав журналістам про необхідність зупинити війну, відправити у відставку уряд та втілити у життя антикризову програму КПУ.

Симоненко не реагував емоційно, а продовжив спілкування з пресою. Так само спокійно відрегували і журналісти, яким дісталося не менше кисломолочної продукції. Ймовірно, через збіг обставин, найбільше кефіру вилилось на журналіста телеканалу «Россия».

Перед операторами телеканалів постає дилема: знімати розлитий на асфальті кефір чи витирати його з власного обличчя, одягу та камер…

Залишав мітинг Симоненко досить поспішно – тікаючи у супроводі кількох охоронців та помічників від двох опонентів комуністичної ідеології, які намагалися висловити неповагу «головному комуністові України».

На шляху до заздалегідь приготованого авто Симоненкові довелося подолати перешкоди: музейні загородження та круте бездоріжжя крутих київських схилів. Лідер КПУ успішно і без втрат здолав всі проблеми та незгоди на своєму шляху та знайшов прихисток у салоні чорного позашляховика, який повіз його подалі від буремних мітингових подій…

/Андрій Баштовий, Богдан Кінащук