Пластик виділяє у воду специфічну сполуку, яка збуджує раків-самітників і видає сміття за їжу — дослідження
Раки—самітники можуть плутати пластикове сміття з їжею, оскільки пластик під дією нагрівання може виділяти у воду олеамід. Ця сполука схожа на феромон, який збуджує раків, і ті можуть плутати її з джерелом їжі.
Про це йдеться в дослідженні науковців Університету Галла в Англії, про яке вони повідомили у вівторок, 10 серпня.
Олеамід — це хімічна сполука, яку використовують у виробництві полімерів для утворення гладенької, масткої поверхні. А ще, кажуть британські дослідники, вона слугує феромоном для деяких морських тварин, зокрема креветок.
З’ясувалося, що раки-самітники, які відчули олеамід у воді, почали частіше дихати. Так вони реагують на те, що їх сексуально збуджує або зацікавлює.
Крім того, олеамід дуже схожий на олеїнову кислоту, яку виділяють членистоногі під час розкладання — це головне джерело їжі раків-самітників, які є падальниками, пояснює Паула Ширмахер з Університету Галла.
«Це дослідження показує, що хімічна обробка пластику може відігравати значну роль у тому, чи впливає він на морських тварин», — зазначає вона.
Своє дослідження раків-самітників Ширмахер із колегами здійснювала в затоці на півночі англійського графства Йоркшир. Там же науковці змогли показати, що окислення морської води негативно впливає на здатність морських тварин спілкуватися.
На прикладі раків-самітників з'ясувалося, що сполука 2-фенілетиламін, завдяки якій тварини дізнаються про прибуття хижака, гірше сприймається ними в більш кислотному середовищі.
Пластик — дешевий і дуже поширений матеріал. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, щороку у світі виробляється понад 300 мільйонів тонн пластику. З них щонайменше 8 мільйонів потрапляють у воду як відходи.
Мікрочастинки пластику часто потрапляють в організми морських тварин. А оскільки ті не можуть перетравити пластик, то він травмує їх ізсередини або стає середовищем для розвитку паразитів і бактерій. Як наслідок — більше тварин гине.
Крім того, мікрочастинки пластику потрапляють у воду та їжу, які їмо та п’ємо ми з вами — через морепродукти або очищену морську воду. Токсичні складники пластиків осідають у нашому організмі, а деякі мають підтверджені канцерогенні властивості.
- Поділитися: