ENRU
BBC

Пограбована спадщина: Як Росія знищує історію Криму

9c72be10fd1e9f443
Ханський палац у Бахчисараї

Від початку російської окупації Криму жоден з дозволів, виданих на археологічну діяльність у Криму, не є дійсним. Будь-які археологічні роботи з точки зору міжнародного законодавства — незаконні. Але замість припинення робіт, Росія жваво «копає» на всій території Кримського півострова. Незаконними розкопками відкрито займаються штатні робітники інституту археології Російської академії наук та Ермітажу — останній повідомив про відрядження семи експедицій до Криму одразу після референдуму, у квітні 2014 року. Російський фонд «Археологія» відкрито шукає волонтерів на розкопки одразу кількох пам’яток у Криму.

Деякі об’єкти історичної спадщини Криму ми вже не побачимо в тому вигляді, як ми їх знали. Деякі зникнуть узагалі, як-от давньогрецький курган у Керчі, який називали «Госпітальним», через розташований поруч шпиталь. Поховання тут відбувалися за різних часів, починаючи від 4 століття до н.е., безліч слідів залишили грабіжники.

Урешті у 2017 році курган став на заваді під’їзного шляху до Керченського мосту. Російський інститут археології РАН його дослідив і... знищив.

Така ж доля спіткала частину Тиритакського або Кіммерійського захисного валу, зведеного більш ніж 2 тисячі років тому. Нині вал частково розібрали — тут проходитиме траса «Таврида».

Мостовий перехід на Кіммерійському валі, 11 жовтня 2016 року Фото: КерчьИНФО

 

Російські археологи досліджують окуповану територію не лише на суші — в березні російські ЗМІ звітували про 60 тисяч артефактів, що їх знайшли на місці будівництва Керченського мосту. Деякі з них унікальні для Північного Причорномор’я.

Копають росіяни по всьому півострову. На заході Криму — незаконні розкопки античного городища Тамірака, в Судаку — копають як на території всесвітньо відомої Генуезської фортеці, так і на місці невідомого раніше стародавнього вірменського храму. Останній випадок промовисто свідчить, що загрозу для кримської спадщини становить ще й безкарна робота «чорних археологів».

Перелік загроз об’єктам історичної і культурної спадщини в Криму видається нескінченним. Приміром, в урочищі Артезіан на Керченському півострові ще до окупації копали стародавнє городище, яке згодом частково затопило. У травні 2017 року туди вночі приїхала техніка й почала видобуток піску для тієї ж «Тавриди». У майбутній кар’єр посипалися уламки стародавніх споруд. Археологи й керівництво Керченського історико-археологічного заповідника намагалися завадити цьому, але «уряд» Криму з ними «домовився». Заяв археологи вже не роблять, потужність кар’єра на Артезіані — 2 мільйони тонн піску щороку.

Знищений курган на Артезиані Фото: «Новый День»

А може статися й так, що об’єкт вирішать реставрувати. Саме з такої причини з Ханського палацу в Бахчисараї здерли черепицю й пошкодили розпис фасаду — для миття використовували невідповідну техніку.

Археолог, кандидат історичних наук Евеліна Краченко 15 років присвятила кримським розкопкам. Після окупації Криму продовжує працювати на материковій частині України, досліджує, зокрема, Хотівське поселення. Про те, що коїться в Криму, каже: найбільша проблема — відсутність будь-якого контролю за діями російських офіційних та «чорних» археологів.

Офіційно російські археологи майже завжди звітують, що знахідки залишаються в Криму, але перевірити це неможливо. «Чорні» археологи тепер теж не мають перепон для вивезення цінностей до сусідньої Росії — український контроль над кордоном у Керченській протоці втрачено.

«Якщо вони вивозитимуть їх (артефакти) на материк, то це порушення етичних законів. Але етика, ви знаєте, не завжди працює. Вони порушують закони України про охорону культурної спадщини, вони порушують перший протокол Гаазької конвенції, який забороняє проводити археологічні дослідження на окупованих територіях, за деякими виключеннями. Другий протокол, який узагалі такі роботи забороняє, ми чомусь не ратифікували. Питання є і до російських археологів, що приїжджають на наші законсервовані розкопки, які ми копали, і які абсолютно необов’язково було чіпати. Оскільки взагалі найкращий спосіб охорони археологічної спадщини — залишити її в землі», — каже Евеліна Кравченко.

Провадження за фактами незаконних робіт почала прокуратура АР Крим, яку після окупації півострову відновили на материковій частині України.

В ефірі проекту Громадське.Крим заступник прокурора Криму Олександр Удовиченко повідомив, що за багатьма фактами провадження вже ведеться.

«Насамперед, це достеменно встановлений факт, що багато дозволів на проведення незаконних археологічних робіт на території Криму, які знищують культурне надбання нашої держави та світової спільноти, надає міністерство культури Російської Федерації. Його керівництво — це верхівка айсбергу з людей, причетних до цього».

Збір доказів на окупованій території значно уповільнює й ускладнює розслідування. Приміром, лише у справі про Ханський палац у Бахчисараї треба визначити стан 31 споруди об’єкту, встановити факт захоплення «владою» Криму. Великі сподівання у встановленні таких фактів у прокуратурі покладають на мешканців Криму:

«Я просив би небайдужих жителів Криму, а таких переважна більшість, дійсно звертатися до нас з фактами, про які ми зараз говоримо, всіма можливими способами фіксувати, а в подальшому, у спілкуванні з особами, які звертатимуться, ми знайдемо процесуальний спосіб, щоб матеріали потрапили до кримінального провадження», — каже Удовиченко.

Дивіться також повний випуск програми Громадське.Крим про викрадення людей на окупованому Росією півострові, секретний указ кремля щодо помилування Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, а також про розкрадання історичних та археологічних пам'яток