«Покидаємо Страсбург». Що робитиме Україна після повернення Росії до ПАРЄ

26 червня в Парламентській асамблеї Ради Європи знову розглядатимуть повноваження делегації Росії. Їх оскаржили представники низки країн, зокрема — України. Однак українська делегація не збирається працювати в поточній сесії асамблеї — незалежно від сьогоднішнього голосування.

Напередодні ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка дозволяє делегації Росії повернутися до зали асамблеї. Рішенням, яке підтримали 118 депутатів (62 проголосували проти), ПАРЄ змінила порядок накладання санкцій на країни-члени організації.

У такий спосіб ПАРЄ де-факто скасувала санкції проти Росії, накладені через її агресію проти України. Згодом Росію офіційно запросили повернутися до асамблеї. Україна відповіла, зокрема, відкликанням постійного представника при Раді Європи для консультацій.

У ПАРЄ російська делегація може знову почати працювати, навіть із депутатами, які представляють окупований Крим.

Громадське поспілкувалося з українськими дипломатами, делегатами в ПАРЄ та експертами про те, як Україна діятиме далі.

Представники України: маємо відреагувати жорстко

Дмитро Кулеба, постійний представник України при Раді Європи

Стратегія участі Верховної Ради в діяльності Парламентської асамблеї має визначатися самим парламентом. І поки ми не маємо рішення парламенту, чи приїде, наприклад, делегація на жовтневу сесію, я б не робив далекосяжних висновків.

Я переконаний, що Україна має жорстко відреагувати на те, що відбулося — це питання самоповаги. І ця реакція має стосуватися не лише блоку міжпарламентського співробітництва ПАРЄ, але і блоку міжурядового співробітництва. З цією метою міністерство закордонних справ опрацьовує різноманітні опції — щоби виробити комплексну політику щодо Ради Європи. Але засадничим принципом цієї нової політики є теза про те, що після вчорашніх подій «стара» Рада Європи припинила своє існування. І ми маємо нову реальність, нову організацію, яка дискредитована.

Сенс співпраці з будь-якою державою чи організацією полягає в тому, щоби мати можливості захищати там свої інтереси. Безумовно, те, що відбулося вчора — це, по суті, підважування принципів Ради Європи. Але не всі її можливості вичерпані. Моя особиста позиція як посла полягає в тому, що ми маємо, безумовно, жорстко відповісти й розробити нову політику, яка зробить Раді Європи боляче. Але водночас ми маємо залишитися членами Ради Європи.

На початку цього року ситуація докорінно змінилася у зв’язку з тим, що в певних важливих європейських столицях ухвалили рішення повертати росіян будь-якою ціною. Усе почало розгортатися з дуже стрімкою швидкістю. І ми отримали цей результат. Тому з поверненням Росії треба вітати не російську дипломатію, а європейську. Я переконаний, що наші опоненти докладуть усіх зусиль, щоб оскарження завершилося позитивним для них результатом.

Олексій Гончаренко, член делегації України в ПАРЄ

Наше рішення таке: припинити участь у роботі цієї сесії ПАРЄ, крім питань, пов’язаних із накладанням санкцій на РФ. За рішення щодо повноважень голосуватимуть 26 червня після обіду. І, безумовно, у цій частині українська делегація знову братиме участь. А ось увечері, не чекаючи завершення цієї сесії, ми покидаємо Страсбург.

Усі механізми, які має українська делегація, ми використовуємо. Якщо нам вдасться накласти хоча б якісь санкції на російську делегацію — ми їх не можемо накласти в повному обсязі, бо частково ці санкції вже просто ліквідовані, — ми однаково залишимо ПАРЄ, але це буде важливо і з моральної точки зору, й у зв’язку з нашими подальшими кроками.

Росіяни стверджували останні кілька років, що працюватимуть у ПАРЄ тільки з повним обсягом повноважень. Тому буде цікаво, як вони себе поведуть, якщо нам вдасться все-таки накласти певні обмеження.

Але в будь-якому разі те, що відбулося — це втрата Радою Європи великої частини свого авторитету й намагання створити нову реальність, у якій з агресором намагаються розмовляти й умиротворити його.

Катерина Зеленко, речниця МЗС України

Маємо констатувати, що ПАРЄ здійснила постріл собі у ногу, позбавивши себе механізмів упливу на країни-порушники, якщо вони не дотримуються норм і принципів статутних документів. Звичайно, ми будемо продовжувати співпрацювати з Радою Європи. У нас дуже багато проблем, які треба вирішувати, в тому числі, з використанням інструментів Ради Європи: політв’язні, незаконно утримувані українці, вироки проти активістів і кримських татарів.

Нам потрібно оперативно виробити механізми подальшої роботи, оскільки ситуація змінилася. Ми перейшли від фази нормальних відносин до періоду, коли ми маємо суто прагматично дивитися на нашу взаємодію з Радою Європи, особливо її парламентським компонентом.

Експерти: головну битву програли

Марія Томак, координаторка «Медійної ініціативи за права людини»

26 червня Парламентська асамблея розглядатиме звіти комітетів. У звіті, який стосується сутнісних питань, будуть запропоновані санкції, які можуть застосувати до РФ. Але це точно не будуть ті значні санкції, накладені протягом цих років. Тобто Росія зможе брати участь у засіданнях Парламентської асамблеї. Це можуть бути дуже дрібні обмеження: наприклад, щоби делегати не могли подавати якісь письмові запити. У будь-якому разі, головна битва вже програна.

Володимир Огризко, ексміністр закордонних справ України

Після 25 червня це вже інша Рада Європи. Ми повинні попрощатися з цією структурою як символом захисту прав людини, як міжнародною організацією, де панує верховенство права. Це дуже сумний і прикрий факт, і не лише для України. Це стосується всіх держав Європи, які сьогодні втратили важливий інструмент. Згоден із думками, що Рада Європи перетвориться на якийсь «міні-Радбез-ООН», де будуть дебатувати й закликати, але не ухвалюватимуть рішень.

Удавати, що нічого не сталося: нас образили, але ми це «проковтнемо» — це найгірше, що може бути. Якщо Україна займе таку позицію, то об нас почнуть витирати ноги. І не лише в Раді Європи. Питання в тому, наскільки жорсткою повинна бути наша реакція. Я більше схиляюся до жорсткої позиції.