ENRU

10 спогадів Леоніда Каденюка про космос

9bbe5d72ba95c6385
Перший і наразі єдиний український космонавт Леонід Каденюк помер на 68-му році життя в Києві (архівне фото) Фото: Олександр Назаров/Громадське
Леонід Каденюк мріяв полетіти в космос ще зі школи. Він пройшов відбір — із 3 тисяч охочих обрали 9 людей. У свої 46 років Каденюк став першим в історії незалежної України космонавтом. Під час інтерв’ю він не завжди міг дібрати потрібних слів, щоб розповісти про те, що бачив крізь ілюмінатор, але був певен — без вищої сили не обійшлося.

Президенти України та США домовилися, що український космонавт полетить у складі команди космічного корабля «Колумбія» в середині 90-х. Тоді це був єдиний шанс українців, позаяк грошей на власну космічну програму держава не мала.

Леонідові Каденюку було 67. Він помер у Києві, залишившись наразі єдиним космонавтом незалежної України. Громадське зібрало його спогади про політ.


«Хто мене чує, доброго дня моїй Україні! — так привітав українців Леонід Каденюк з борту «Колумбії» в листопаді 1997 року. — З висоти космічного польоту хочу подякувати за ті зусилля, завдяки яким представник України перебуває на борту шатлу. Думаю, що ми відкрили нову сторінку в історії нашої країни»

«Коли я вперше побачив Землю в ілюмінаторі, біля мене був Кевін Крегель, американець, і я йому кажу: Кевіне, тепер я бачу, що вона кругла. Сумнівів щодо цього, звичайно, не було, але ж я побачив це не власні очі»

Леонід Каденюк в скафандрі, 15 листопада 1997 року. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив космічний політ як експериментатор на американському космічному кораблі Columbia (STS-87) Фото надане Леонідом Каденюком/УНІАН

«Перед польотом кожному запропонували вибрати якусь мелодію для пробудження. А я собі думаю: чом би не гімн України? Таким чином на борту «Колумбії» двічі грав наш гімн. Американці, включно з командиром екіпажу Крегелом, ставали струнко. У невагомості це кумедно виглядало — вони висіли десь між підлогою і стелею»

«Ми багато тренувалися, щоб підготувати організм до польоту. До перевантажень під час старту, виходу на орбіту. Це і стан невагомості, і перебування тривалий час у закритому приміщенні.

Тренування проходили в барокамері, термокамері, центрифузі. Я тоді важив 75 кілограм, а перевантаження було десятикратне. Отже, моя вага ставала 750 кілограм. Таке перевантаження, як кажуть лікарі, на межі людських можливостей».

«Коли я прилетів у космос, сам переконався в тому, що космонавт повинен знати дуже багато. Сам космос — це не просто порожнеча. Космос — це простір, сповнений безліччю питань, але й відповідей на ці питання. Треба дуже багато знати, щоб не лише відповісти, а й визначити ці питання»

«У команді всі були військовими льотчиками-випробувачами. І Кевін Крегел, і Стівен Ліндсі, і  Вінстон Скотт, і я теж. Отож, ми досить швидко порозумілися. Хоча ми думали різними мовами, все одно дуже добре розуміли один одного»

«Коли вирішували, які експерименти виконувати українському космонавтові, наш президент доручив це АНУ. Вони вже готові були поставити біологічні експерименти з рослинами. Три види рослин: ріпа, соя і мох.

З ними я виконав 10 надзвичайно цікавих експериментів. На відміну від невдалих експериментів, що проводили на орбітальній станції «Мир», мені вдалися всі 10»

«Невагомість — це відчуття ідеальної легкості. Якщо заплющити очі, то ви усвідомлюєте лише, що ви є»

Леонід Каденюк (ліворуч) у Музеї космонавтики школи №36 імені Корольова, Київ, 11 квітня 2016 року Фото: Олексій Іванов/УНІАН

«Кожен політ має бейджик, який входить в історію космонавтики як символ цього космічного польоту. Того разу Кевін Крегел запропонував зобразити на бейджику прапор України. Отже, наш прапор увійшов в історію ще й у такий спосіб»

«Я брав із собою три прапори України, портрети Шевченка, Сергія Корольова та «Кобзар». Наскільки мені відомо, це перша друкована книжка, що потрапила в космос»