У Франції помер шансоньє та актор Шарль Азнавур. За життя він написав понад 1000 композицій і став одним із класиків сучасної французької музики. Громадське згадує його найвідоміші мелодії та кіноролі.

У Франції помер шансоньє та актор Шарль Азнавур. За життя він написав понад 1000 композицій і став одним із класиків сучасної французької музики. Громадське згадує його найвідоміші мелодії та кіноролі.

Шлях у музику розпочався після знайомства з Едіт Піаф. Вони зустрілися в ресторані в Парижі: молодий Шарль був простим музикою, Піаф — світовою зіркою. Згодом вони вирушили на гастролі до США і Канади, а Шарль Азнавур став другом й автором пісень Піаф.

Композицію Plus bleu que tes yeux («Блакитніше за твої очі») Шарль написав для Піаф у 1951 році. А в 1997 створив віртуальний дует з проекцією великої співачки.

Музична популярність допомогла Азнавуру стати й кінозіркою. Він знявся у понад 20 фільмах та співпрацював із Франсуа Трюффо, Клодом Лелюшем і Жаном Кокто. «Стріляйте в піаніста» — другий повнометражний фільм одного з ключових представників французької нової хвилі в кінематографі Франсуа Трюффо. Азнавур зіграв там головну роль ресторанного музиканта Шарлі. 

Шарль Азнавур походив з вірменської родини. Його бабуся втекла у Францію під час геноциду вірменів. Ця тема стала важливою віхою в його музичній та кінокар'єрі.

Пісню Ils sont tombés («Вони пішли») Азнавур присвятив жертвам геноциду. «Коли народ захлинався своєю кров'ю, Європу цікавили лише джаз і музика», — співав Азнавур. Крім того, на початку 2000-х він знявся у фільмі «Арарат» канадського режисера Атома Егояна.  

Однак головним хітом була La Bohema, де ліричний герой постає в образі художника, що жив на паризькому Монмартрі, а через багато років повертається туди знову, однак уже нічого не залишилося таким, як у молоді роки. Схожий мотив має Hier encore («Ще вчора») — герой з ностальгією дивиться на прожиті роки. Згідно з опитуваннями CNN та журналу Time, Азнавура назвали головним співаком ХХ століття.

Дуети Азнавура були такими ж хітовими. Пісню Une vie d'amour («Життя в коханні»), яку заспівав з Мірей Матьє, полюбили і в Радянському Союзі. Її переспів «Вечная любовь» виконувала Людмила Гурченко й багато інших музикантів.

Музика Азнавура стала одним із символів післявоєнної Франції та носієм «французькості» — одним із тих феноменів, що репрезентують культуру Франції у світі.

Попри свій солідний вік Азнавур продовжував гастролювати. Його виступ у Києві був запланований на 20 жовтня.

 

Поділитись: