Німецький політик та депутатка Європарламенту від Партії зелених Ребекка Гармс переконана, що помилково звинувачувати в порушенні перемир’я на Донбасі обидві сторони в однаковій мірі. Так вона відреагувала на позицію міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Водночас вона зазначила, що німецька канцлерка Ангела Меркель менш поступлива у відносинах з Росією. Саме вона утримує єдиною позицію Євросоюзу для підтримки України.

Як німецькі політичні процеси впливають на вирішення російсько-українського конфлікту?  Якою є роль канцлерки Ангели Меркель у відносинах Україна-ЄС? Як євродепутати оцінюють реформи та коли лібералізують безвізовий режим? Про це Громадське поговорило з німецьким політиком під час 13-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії.

 

До України приїздили німецький та  французький міністри закордонних справ. Є відчуття,  що у Мінському процесі  існує патова ситуація. Часто з Берліна чуємо сигнали, що на Донбасі мають відбутися вибори, а також озвучено те, що обидві сторони несуть однакову відповідальність. Як те, що відбувається в німецькій політиці, може вплинути на процеси в Україні?

Я думаю, що справжній політичний тиск з боку друзів України має бути тиском на процес реформ, зокрема, у боротьбі проти корупції. Тут ми можемо бути дуже відвертими, особливо як друзі та партнери України. Адже країни Заходу дають фінансову підтримку Україні. Тому у нас є певне право голосу, і водночас певні зобов'язання, адже громадяни України очікують від на нас, щоб у процесі реформ в Україні ми забезпечили дотримання правил чесної гри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ЦЕ ПЕРЕМИР'Я ВИГЛЯДАЄ ЯК ПІСТОЛЕТ, ПРИСТАВЛЕНИЙ ДО ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНИ» — НІМЕЦЬКИЙ ЖУРНАЛІСТ

Але я вважаю, що європейська сторона, особливо Штайнмайєр, міністр закордонних справ Німеччини, робить помилку. Ця помилка полягає не в тому, що він намагається досягти миру на Донбасі, бо це справді дуже важливо. Помилка, натомість, полягає в тому, щоб вважати обидві сторони однаково відповідальними за порушення перемир'я. Це та стратегія, яка послабить позицію Німеччини та Європейського Союзу в Україні. Адже це твердження є просто неправдою.

Росія ніколи не припиняла постачати зброю, солдатів та гроші «сепаратистам». Цей процес ніколи не зупинявся. Після підписання Мінських угод, «сепаратисти», підтримувані Росією, здобули собі сотні квадратних кілометрів території України. Мені незрозуміло, чому міністр закордонних справ Німеччини цього не бачить

Після ухвалення Мінських угод, — а відтоді минуло багато часу — ми бачили, що Росія ніколи не припиняла постачати зброю, солдатів та гроші так званим «сепаратистам». Цей процес ніколи не зупинявся. Після того, як було підписано Мінські угоди, «сепаратисти», підтримувані Росією, змогли здобути собі сотні квадратних кілометрів території України. Для мене незрозуміло, чому міністр закордонних справ Німеччини цього не бачить.

Є сподівання, що позиція канцлера Ангели Меркель відрізняється від позиції міністра Штайнмаєра, котрий більш готовий до поступок з Росією. Чи справді це так? І як тоді Україні діяти в цій ситуації?

Я переконана в тому, що позиції Меркель та Штайнмаєра є різними.

Я бачу, що серед соціал-демократів у Європейському Союзі, особливо в старих державах-членах ЄС, позиція Штайнмаєра користується підтримкою. Наприклад, це можна сказати про [лівих політиків] у Греції чи Італії. Наприклад, партія «Сиріза» у Грецїі є дуже особливим прикладом.

Але до сьогоднішнього дня канцлер Меркель залишається людиною, що тримала єдність Європейського Союзу у його підтримці України. І я дуже сподіваюся, що всі ті, хто намагається послабити її позиції в Німеччині з огляду на майбутні парламентські вибори [у 2017 році], не зможуть поставити під сумнів її вкрай важливий вплив у ЄС щодо нашого ставлення до Росії і нашої єдності з Україною.

Ви зараз збираєтеся поїхати на схід України. Які ваші плани?

Хотіла, щоб ми в Європейському парламенті дістали найсвіжішу інформацію про те, яка насправді ситуація на лінії розмежування і на територіях біля неї. Я би хотіла зрозуміти ситуацію, в якій опинилася громадяни в цьому регіоні, зрозуміти ситуацію в армії, на контрольно-пропускних пунктах. Я чула розповіді про корупцію, про нестачу соціальної підтримки, належного постачання продуктів харчування, про багато різних соціальних проблем, з якими стикаються люди. Тому нам, у Європейському Парламенті, дуже важливо зрозуміти ситуацію на місці, аби ми могли зрозуміти, чи наші дії щодо солідарності з Україною є якісними і чи наша допомога дістається регіону.

Чи можете Ви детальніше розповісти про стан справ у сфері лібералізаіції візового режиму України з ЄС? Який настрій у різних країнах, і яка процедура ухвалення рішень?

Наша оцінка в Європарламенті полягає в тому, що Україна готова до безвізового режиму. Наші вимоги було виконано, тож тепер саме Європейський Союз має зробити свої кроки. І саме зараз той час, коли їх треба зробити. Якщо ми втратимо цей момент, ми можемо втратити цю можливість на тривалий час. Тому на основі виконання цих критеріїв має бути ухвалене рішення щодо надання безвізового режиму Україні.

Якщо говорити про механізм призупинення безвізового режиму [для країн-порушниць] – то справді, в ЄС йде дискусія навколо нього. І я можу ці дискусії зрозуміти. У країнах-членах ЄС ми бачимо зростання нових ксенофобських та расистських рухів та партій, які дістають дедалі більшої підтримки. В інших країнах ця тенденція є навіть сильнішою, ніж у Німеччині. Тож механізм призупинення безвізового режиму [для країн-порушниць] є передусім відповіддю тим у наших країнах, хто ставить під сумнів будь-яку відкритість.

Україна готова до безвізового режиму. Наші вимоги виконано, тож тепер саме ЄС має зробити свої кроки. І саме зараз той час, коли їх треба зробити. Якщо ми втратимо цей момент, ми можемо втратити цю можливість на тривалий час

Тому я думаю, що така відповідь є правильним кроком. Бо якщо ми його не зробимо, є небезпека, що ми втратимо момент для надання безвізового режиму. Я ж хочу, щоб українці, які подорожують до країн Європейського Союзу, опинилися в кращій ситуації уже зараз. І якщо нам треба щось зробити, щоб це рішення краще сприйняли в Європейському Союзі, то треба піти на цей крок. Бо інколи треба йти на компроміси.

Якими є ризики та загрози для процесу реформ в Україні, для громадянського суспільства? Адже всі ці речі з часом змінюються.

Як я завжди говорила, Україна має пройти через величезний процес реформування. Цей процес неможливо завершити ухваленням якогось одного закону. Неможливо подолати помилки цілих десятиліть через ухвалення одного закону. Змінити систему – не через революцію, а через реформи – є завжди складною роботою для всього суспільства.

В Україні я завжди повторюю: визначте свої пріоритети. Щодо цих законів і щодо наступних, щодо цього року і щодо наступних. Я переконана, що реформа судової сфери, яка би дозволила позбутися корумпованих суддів, корумпованих людей у Верховному Суді, і яка би створила умови для роботи незалежної прокуратури, є ключем до всіх інших речей.

Друга річ, і вона була ключовою на конференції Ялтинської європейської стратегії у Києві, полягає ось у чому. Якщо держава має надто тісні зв'язки з олігархами і надто потужний вплив з їхнього боку на роботу уряду чи адміністрації президента, це неправильно. Це суперечить самій цілі боротьби проти корупції.  Можливо, рішення щодо «Нафтогазу» показує цю проблему.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «НАФТОГАЗ» РОБЛЯТЬ ДОНОРОМ ДЛЯ ВСЬОГО КОРУПЦІЙНОГО БІЗНЕСУ — АНДРІЙ КОБОЛЄВ

Хтось на конференції сьогодні сказав: якщо існують правила, треба їх дотримуватися. Ми не можемо, окрім цих правил, жити за якимись іншими, неформальними правила. Вони мають бути однаковими для всіх, і потрібна прозорість, яка засвідчить, що всі ці правила працюють.

Інтерв’ю взято під час 13-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської Стратегії.

Поділитись: