Порадитися зі смартфоном: які є застосунки з порадами щодо голосування і чи можна їм вірити

За яку партію голосувати на виборах? В Україні, як і в країнах усього світу, люди приймають свої політичні рішення, виходячи з цілого ряду міркувань – від суб’єктивної привабливості до раціональних розрахунків.

В умовах старіших демократій ХІХ – ХХ століть електоральний вибір часто визначався наперед соціальним станом, патронатними зв’язками та родинними традиціями виборців.

В умовах усе глибшої трансформації партійних ландшафтів європейських демократій сформована десятиріччями поведінка виборців серйозно змінюється. Це більшою мірою стосується посткомуністичних країн, які вийшли з однопартійних систем і запровадили політичний плюралізм у 1990-х роках.

З часу здобуття незалежності в 1991 році Україна пережила особливо приголомшливі злети та падіння партій.

Численні політичні угрупування – іноді з упізнавано озвученими найменуваннями на зразок «соціально-демократична партія» – вели перед на одних виборах, однак зовсім зникали в наступному виборчому циклі.

Враховуючи згасаючу впевненість у тому, що є «правим» і «лівим», непостійність партійних систем і виборчої поведінки на сьогодні є високою не тільки у Східній, але також і у Західній Європі.

І тут з’являються електронні застосунки з порадами щодо голосування (ЕЗПГ), і несподівано набувають популярності у багатьох демократіях за два останніх десятиріччя.

Ці нескладні комп’ютерні програми та застосунки для смартфонів допомагають виборцям швидко з’ясувати, позиції яких саме партій можуть бути максимально наближеними до їхніх власних уподобань, поглядів та ідеологій.

Прообраз таких застосунків, ще не електронний, паперовий засіб під назвою «StemWijzer» («Підходящий голос») було запроваджено в Нідерландах ще у 1989 році. Після переходу на електронний формат у 1998 році «StemWijzer» став прототипом аналогічних інтернет-засобів у багатьох країнах Європи.

По всьому ЄС комп’ютерні ЕЗПГ охоче використовуються виборцями протягом останніх тижнів перед регіональними, національними та загальноєвропейськими виборами.

З часу свого створення в 2002 році найпопулярніший німецький ЕЗПГ «Wahl-O-Mat» («автоматизований вибір»), що має 38 коротких однотипних тверджень, було використано німецькими виборцями понад 80 мільйонів разів.

Модифікований варіант «Wahl-O-Mat» для виборів до Європейського Парламенту, що відбувались навесні 2019 року, був особливо популярним у всій Німеччині, став предметом судового розгляду за ініціативою невеликої європейської партії та привернув широку увагу засобів масової інформації. Схожі ЕЗПГ паралельно використовувались у багатьох інших країнах-членах ЄС напередодні загальноєвропейських виборів 2019 року.

ЕЗПГ, аналогічно німецькому «Wahl-O-Mat», містять більш-менш нескладні запитальники, що охоплюють найважливіші політичні, соціальні та культурні проблеми певного регіону або країни – або ж усього ЄС.

Як правило, в ЕЗПГ міститься узагальнений виклад близько 20-40 тверджень або запитань з тих актуальних питань, навколо яких точаться найінтенсивніші дискусії між провідними партіями, що ведуть боротьбу на найближчих виборах.

Громадянам пропонується висловити своє позитивне, негативне або нейтральне ставлення щодо стисло сформульованих та дещо спрощених політичних пропозицій.

Наприкінці цієї «гри» комп’ютерна програма порівнює узагальнені результати наданих виборцями відповідей із позиціями, які було заявлено політичними партіями в своїх передвиборчих публічних виступах або прямому спілкуванні з організаторами ЕЗПГ.

Зазвичай, користувачеві після цього відображається список партій з розстановкою за відсотком збігу положень програм основних політичних сил, що змагаються на найближчих виборах, із його власними вподобаннями.

На початку цього року було представлено перший широко використовуваний український застосунок з порадами щодо голосування, створений за зразком голландського «StemWijzer», – комп’ютерний запитальник «IVote», розроблений Інститутом політичної інформації (ІПІ) в Одесі.

Першу програму «IVote» було розроблено спеціально для президентської кампанії, що відбулась навесні 2019 року, при цьому в ній здійснювалось порівняння політичних програм різних кандидатів на пост Президента України. За існування лише незначної конкуренції з боку одного, менш популярного інструмента, грою «IVote» українські користувачі скористались близько 120 тисяч разів упродовж декількох тижнів перед двома раундами президентських виборів, а це – значний успіх такого нового для України проекту.

З огляду на прийдешні парламентські вибори, що відбудуться 21 липня, застосунки з порадами щодо голосування завоювали популярність в Україні. На даний момент виборцям в Україні пропонуються щонайменше чотири застосунки з порадами щодо голосування з більш або менш стислим аналізом політичних програм основних конкуруючих партій.

Сьогодні конкурентами «IVote» є продукти, розроблені Комітетом виборців України (КВУ), ГО «Центр спільних дій» та щотижневиком «Фокус».

Поряд з тим, що «IVote» ставить перед користувачами 16 запитань, засоби від КВУ, Центру спільних дій та «Фокусу» пропонують українським виборцям, відповідно, 30, 30 та 36 тверджень.

Різні позиції партій у цих заявах – пропозиції в яких різняться від майбутнього членства в НАТО до реформи системи охорони здоров’я – відрізняють конкуруючі політичні сили в Україні одна від одної.

Наприклад, як розроблялися 30 тверджень у «PROвибір»? Спеціалізований інтерактивний дводенний семінар зібрав різнорідну групу молодих виборців до 30 років, яким пропонувалось розшукати, сформулювати та вибрати, за допомогою експертів, 68 коротких тверджень.

Після семінару КВУ надіслав ці 68 тверджень до офісів основних партій України та запропонував їм висловити позитивну, негативну та нейтральну позицію за кожним з них, а також протягом тижня повернути бланки зі своїми відповідями до КВУ.

Тільки чотири українські партії дали відповідь на всі або принаймні частину відповідей. Внаслідок цього експерти КВУ були змушені визначати позиції за 68 твердженнями за допомогою документів партій та виступів їх лідерів.

Гру було розміщено в мережі 3 липня 2019 року, і вона з того часу доступна за інтернет адресою: PROvybir.in.UA. Через десять днів на запитальник було надіслано 52 тис. відповідей.

Кількість користувачів ЕЗПГ в Україні до цього часу набагато менша за сьогоднішні значні кількості користувачів аналогічних та вже усталених застосунків у ЄС. Це стосується, передусім, голландського «StemWijzer» та німецького «Wahl-O-Mat», які на даний час використовуються мільйонами виборців перед національними та загальноєвропейськими виборами.

Поки що популярність «IVote» або «PROвибір» не така велика, як в Європі.

Але головне полягає в тому, що призначення цих ігор полягає в переорієнтації уваги виборців з широковідомих лідерів політичних партій, популярних іміджів і передвиборчих матеріалів на політичні програми суперників, політичні пропозиції та погляди на світові проблеми.

ЕЗПГ спрямовані на те, щоб стимулювати громадян виявити глибший інтерес до вибору, який вони роблять у ході виборів. В ідеалі, ЕЗПГ породжує у свого користувача ширший політичний інтерес та мотивує його до подальшого вивчення партійних програм.