Порошенко в Білому домі: що означає цей візит

Дональд Трамп зустрівся з Петром Порошенком, заскочивши на зустріч українського лідера  з віце-президентом США Майклом Пенсом.

Тут важливо розуміти, хто саме в багатошаровій системі формування зовнішньої політики прописує ключові пункти розмови та готує чернетки ключових документів для американського президента. Це може бути команда держсекретаря або директор з Європи та Росії президентської адміністрації, це може бути й радник з питань нацбезпеки.

За президента Трампа до цього додалася ще одна умова: всім, хто хоче переконати його в чомусь, варто вчитися комунікувати малослівно, блискавично, одним слово, — доносити свої меседжі, як у твіттері, чи як у бізнесі. Тоді є шанс, навіть якщо у вас лише 10 хвилин.

Сьогодні тон у питаннях Росії та України задає саме держсекретар Рекс Тіллерсон. Не Фіона Гілл, старша директорка з Європи та Росії Білого дому, не Герберт Макмастер, радник з нацпитань. Принаймні очільник Держдепу старається це робити.

Президент України Петро Порошенко поїхав до Вашингтона з робочим візитом. 20 червня він спершу зустрівся з віце-президентом США Майком Пенсом. Ось саме на цю зустріч завітав і америнкаський президент Дональд Трамп. Звучить – немовби зайти між іншим. Такий стиль вирішення питань – це теж частина сьогоднішніх реалій у Білому домі. Його не можна змінити – натомість варто до нього адаптуватися й прагматично використати на власну користь. Чи вдасться це українському президенту?

«Робочий» означає мінімум протоколу. Він передбачає проведення цільових перемовин. Під час таких візитів президенти не обговорюють увесь спектр питань співпраці держав, не обідають і вечеряють разом з усім церемоніалом, а вирішують проблеми. Це мало б бути дуже конкретне рішення на найвищому рівні. І тест для української влади та дипломатів на розуміння вашингтонської кон’юнктури.

20 червня Порошенко зустрівся з віце-президентом США Майком Пенсом (архівне фото зустрічі у Мюнхені 18 лютого) Фото: Микола Лазаренко/POOL/УНІАН

Українська дипломатія та сам Петро Порошенко проводять цю поїздку до США під гаслом «Головне зустрітися з Трампом до того, як він на G20 у Гамбурзі в липні вестиме переговори з Путіним».  Але головне — переконати ключові фігури у Білому домі в тому, що конфлікт на сході потрібно вирішувати не на російських, а на українських умовах.

Водночас на різних рівнях йдеться про те, що час перейти до серйознішого формату, аніж Мінські домовленості, які сфокусовані на конфлікті на Донбасі. Вашингтон – вагомий учасник ширшої розмови: що далі з Кримом, якими будуть відносини Києва і Москви – і безпекові, і економічні, якою буде співпраця України з Євросоюзом та НАТО сьогодні і за кілька років, а також, якою на цьому тлі буде політика Заходу щодо Росії. Ці питання за жодних обставин не будуть вирішені і проговорені сьогодні, але саме перша зустріч президентів США та України є початком.

Джон Гербст, екс-посол США в Україні, директор Євразійського центру Патрісіу при Атлантичній раді, у розмові з Громадським так описав імовірний порядок денний зустрічей Петра Порошенка в Білому домі:

«Насамперед, якою є позиція Америки щодо підтримки України в ситуації російської агресії на Донбасі, якою є її позиції щодо реформ у цій країні, що саме Сполучені Штати робитимуть, аби підтримати її у війні з Росією».

Для американської адміністрації відвідини Порошенком Білого дому саме зараз теж потрібні, як ніколи, як доказ непроросійськості. Та доказ готовності вислуховувати українську сторону до того, як можуть бути ухвалені будь-які конкретні рішення. А вони нині визрівають.

Сайт BuzzFeed, посилаючись на власні джерела, написав, що Рекс Тіллерсон готує новий документ щодо відносин Росії та США. Він, за їхньою інформацією, містить три ключові частини.

У першій ідеться про те, чим США не поступляться за жодних обставин, що є неприпустимим, і що не може бути предметом компромісів, як-от: надання росіянами зброї для Талібану в Афганістані, стеження та залякування американських дипломатів у Москві, втручання в американські вибори.

Другий блок стосується питань, щодо яких Кремль та Білий дім могли б у перспективі успішно співпрацювати: вирішення конфлікту в Сирії, координація зусиль у боротьбі проти «Ісламської держави», посилення кібербезпеки, співпраця щодо Північної Кореї. Для Тіллерсона важливо домогтися від Росії обмеження її торгівлі з цією закритою для світу диктатурою.

Третій блок стосується досягнення «стратегічної стабільності» у відносинах США та Росїі. Що саме під цим мається на увазі – сказати складно. Натомість ті, хто бачив драфт цього документу, звернули увагу, що в ньому немає ідеї «збільшення опірності» країн-сусідок Росії до її тиску та реальної чи потенційної агресії шляхом підтримки  тамтешніх реформ та демократії. В часи Обами такі речі прописувалися в рамкових документах та у річних бюджетах.

На зустріч Пенса з Порошенком має завітати і Дональд Трамп Фото: EPA/SHAWN THEW

У проекті державного кошторису на 2018 рік адміністрація Трампа пропонує скоротити фінансову допомогу 77 країнам, які розвиваються. З-поміж них і Україна: на 68,8% може бути зменшене фінансування українсько-американських програм. Для Грузії цей показник – близько 66%.

Тим часом держсекретар США наприкінці червня відряджує до Росії Тома Шеннона, одного з вищих посадовців Держдепу. Припускають, він домовлятиметься про повернення російським дипломатам у США двох їхніх дач: будинків в Меріленд та в Нью-Йорку. У грудні 2016-го, ще за президентства Обами, їх забрали в росіян у зв’язку з підозрами, що будівлі використовувалися для збору розвідданих. За це Тіллерсона в США критикують: мовляв, це буде хибним і передчасним сигналом для зближення.

Одне з ключових слів у нинішній риториці Тіллерсона щодо українського питання – «гнучкість». Бути гнучкими в цьому питанні для нього – значить допустити інші формати, ніж Мінський, для досягнення тих самих цілей.

«Я вважаю, важливо, щоб ми мали достатню гнучкість, щоби реалізувати цілі Мінська. Цілком ймовірно, що уряд України та уряд Росії зможуть прийти до задовільного урегулювання завдяки певній структурі, відмінній від Мінська, але для реалізації цілей Мінська», — заявив держсекретар на слуханнях у комітеті закордонних справ Сенату.

Ця заява прозвучала напередодні візиту Петра Порошенка — і це непогана публічна підказка щодо того, як Тіллерсон мислить і що йому можна пропонувати на переговорах. Існує потреба в оновленні Мінська-2: її у Вашингтоні усвідомлюють, зокрема вдаючись і до паралельних переговорів, як от зустрічі екс-помічниці Держсекретаря США Вікторії Нуланд з російським політиком Владиславом Сурковим, та готові запропонувати допомогу з цією «гнучкістю форматів». Її усвідомлюють і в Києві.

Але це все не означатиме відмову від Мінських угод.

Рекс Тіллерсон також не в захваті від законопроекту про посилення санкцій проти Росії, який схвалив Сенат і нині розглядають у профільному комітеті в Палаті представників. Держсекретар заявив, що, по суті, таке посилення санкцій перешкодить його задумам:

«Нам хотілося б мати змогу зберігати гнучкість у тому, що стосується санкцій, щоб зв’язувати їх з тим, наскільки плідними є зусилля Росії у боротьбі з тероризмом і вирішенні громадянської війни у Сирії».

Насправді Тіллерсон, колишній CEO ExxonMobile, що вів бізнес із росіянами, знає про них достатньо, щоб не плекати ілюзій щодо жодної своєї ініціативи. Завдання українського президента – донести український погляд і той фактаж, який Путін ніколи не озвучить чи завжди спростує, із надією на те, що ключові вашингтонські «драфти»  будуть ще переписуватися не раз.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram