Порошенко — Раді: йдемо в Європу, але своїм шляхом, зигзагами

На п’ятому році президентства Петро Порошенко, схоже, визначився зі своїми політичними поглядами. Тепер він — захисник «української України», яку обіцяє привести до Європи. Для цього українці повинні навчитися самі ухвалювати рішення і відстоювати власні інтереси як перед Сходом так і перед Заходом. Формула національної ідентичності від Петра Порошенка — «армія-мова-церква».

Деталі щорічного послання президента до Верховної Ради в матеріалі Громадського.

Два види ідентичності

Цьогорічне послання до парламенту (повний текст послання тут) — останнє для Петра Порошенка перед президентськими виборами. У минулі роки він зосереджувався на питаннях національної безпеки (2014-й), реформах (2015-й), боротьбі з корупцією (2016-й), інтеграції в ЄС та НАТО (2017 рік).

Цього року Порошенко розповів як саме, на його думку, країна повинна рухатися до членства в ЄС та НАТО. Послання парламенту — це і спроба підвести підсумки президентства і виборча програма до майбутніх виборів глави держави.

«Ми нарешті вибралися з лабіринтів багатовекторності. Ледве вискочили зі смертельно небезпечної пастки позаблоковості. І від чотирнадцятого року твердо прямуємо своїм шляхом, і це шлях до Європейського Союзу та НАТО», — підвів підсумки президент.

Порошенко полюбляє символізм, тож за годину після його виступу депутати в першому читанні ухвалили зміни до Конституції, які закріплюють курс України на євроатлантичну інтеграцію, які президент направив до Ради на початку вересня.

Нове слово в лексиконі Порошенка — ідентичність. З одного боку він переконаний, що країна знайшла українську ідентичність у формулі «армія, мова, церква». Як пожартував один з депутатів від коаліції, не президент, а просто новий провідник ОУН.

З другого боку, за Порошенком, тепер «ніхто не заперечує нашу європейську ідентичність». Для неї президент чіткої формули не вивів, але наголошував, що «в країні діє система стримувань і противаг», «влада носить коаліційний характер», а політична система розвивається в бік «парламентсько-президентської демократії».

Отже, тепер голова держави збирається сформувати «чітку політику національної пам’яті для зміцнення української ідентичності». І водночас проводити «глибинну внутрішню європеїзацію України». Вона, на думку Порошенка, дозволить Україні за десять років стати європейською країною.

Президент України Петро Порошенко (праворуч) виступає із щорічним посланням до українського парламенту, Київ, 20 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Іноземні загрози і демократичні свободи

Зрозуміти, як саме Петро Порошенко бачить поєднання «української України» та «європейської України» складно.

Президент підтримує ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації. Адже, на його переконання, в Україні діє мережа російської агентури, яка бере під контроль медіа, плодить «незалежні» громадські організації, які роздмухують антиукраїнські, антиєвропейські та антиамериканські настрої».

Водночас переконує — такий закон жодним чином не вплине ані на громадянське суспільство, ані на мас-медіа, ані на свободу слова. «Наше завдання надзвичайно складне — дати їм відсіч, не порушуючи норм європейської демократії».

Завдання справді складне, враховуючи, що правоохоронні органи мають власне бачення боротьби з «п’ятою колоною», наприклад, не бачать нічого поганого в тому, щоб отримувати доступ до персональних телефонів журналістів.

Тестом на демократію буде й отримання Україною томосу, який Порошенко назвав «іще одним Актом проголошення незалежності України». Він пообіцяв захистити священиків і вірян УПЦ Московського патріархату, які добровільно вийдуть «з-під Москви», але промовчав щодо гарантій захисту тих священиків й вірян, які вирішать залишитися.

Зигзагоподібний рух

«Навіть із тих, хто впевнений, що країна просувається в правильному напрямку, чимало таких, хто вважає, що ми рухаємося зигзагоподібно і це точно мене не задовольняє», — чи не вперше за свою каденцію Порошенко був самокритичний, однак у виступі сам наводив приклади такого «зигзагоподібного руху».

Президент України Петро Порошенко (праворуч) виступає із щорічним посланням до українського парламенту, Київ, 20 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Розповідав про 6 мільярдів доларів інвестицій як ефект від впровадження антикорупційної стратегії і тут таки казав, що не задоволений коефіцієнтом корисності антикорупційних органів. Підкреслював, що не заблокував жодного акту Кабінету міністрів і наголошував, що швидкість реформ недостатня й уряд та парламент повинні набрати темп. Говорив, що держава не має втручатись у справи бізнесу і радив підприємцям підвищити зарплати робітникам, щоб ті не їхали з країни.

Народні обранці по-різному реагували на виступ Порошенка. Вадим Новинський з «Опозиційного блоку» вийшов, щойно президент почав говорити про захист української мови. Президент одразу звернув на це увагу залу, фракція «Батьківщина» Юлії Тимошенко зрідка тихо посміювалася, коаліція ж навпаки переривала виступ оплесками. Утім, усі народні обранці сходяться в одному — цей виступ був виступом кандидата в президенти і фактично презентацією його передвиборчої програми.