ENRU
BBC

Як у Росії використовують «Правий сектор» для порушення кримінальних справ

9073d55c35e6b893b
Російське правосуддя використовує «Правий сектор» для порушення кримінальних справ Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

У серпні 2017 року суд продовжив утримання під вартою активіста Дениса Бахолдіна до грудня. Бахолдін поїхав в Україну у 2014 році, а цьогоріч у березні його затримали в Росії та звинуватили в причетності до «Правого сектору», який у Російській Федерації визнали екстремістською організацією й заборонили.

Громадське розбиралося, як російське правосуддя використовує «Правий сектор» для порушення кримінальних справ.

Записали в екстремісти

Російський активіст Денис Бахолдін іще у 2012 році брав участь в акціях на Болотній площі, у 2014 протестував проти анексії Криму російськими військами. У кінці 2014 року переїхав до Києва, продовжував брати участь у мітингах на підтримку політв’язнів, але в цілому особливої активності не проявляв. Тому, коли зник у березні 2017 року, це помітили не одразу.

Денис Бахолдін (у центрі) під час акції «Свободу героям Болотної» 6 вересня 2014 року Фото: valenik.ru

Світлана Сідоркіна, адвокатка Бахолдіна, розповіла Громадському, що він поїхав у Росію до хворих батьків. Кордон вирішив перетинати пішки, у Сумській області. Бахолдіна затримали в прикордонному селищі Суземка Брянської області через відсутність спецперепустки для осіб, які перебувають на прикордонній території (документ, який потрібен для відвідування 5-кілометрової прикордонної смуги).

Незаконний перетин кордону активістові не закидали, проте спершу хотіли притягнути до адміністративної відповідальності саме за відсутність такого документа. Уже згодом, у рамках затримання, порушили справу про те, що він нібито є учасником екстремістської організації.

Сам Бахолдін казав, що зізнання в приналежності до «Правого сектора» з нього вибивали тортурами. Нині, за ​​словами Сідоркіної, слідство нібито знайшло докази, що Бахолдін був учасником ПС.

«Вони лише тепер знайшли матеріали з його [Бахолдіна] флешки, в яких нібито підтверджується, що він дійсно був учасником ПС. І збираються їх використовувати в суді», — сказала Сідоркіна Громадському.

Затримання Дениса Бахолдіна в Москві Фото: Василь Петров

Категорії справ

Справа Бахолдіна — лише одна з багатьох. У січні 2015 року «Правий сектор» унесений до списоку організацій, заборонених у РФ. У липні того ж року можлива участь у «Правому секторі» стала обтяжувальною обставиною у справі режисера Олега Сенцова, якого російський суд засудив до 20 років ув’язнення за «Диверсант-терористичну діяльність» у Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Його тримали в будівлі без вікон, а тоді привезли в Смоленську область», — адвокат про затримання Павла Гриба

Справи, в яких фігурує «Правий сектор», можна розділити на чотири категорії, розповідає Громадському співробітник програми «Підтримка політв’язнів» правозахисного центру «Меморіал» Ігор Гуковський.

Це порушення справ за участь у терористичній і екстремістській організації; справи про членство в незаконному збройному формуванні за межами території Росії в інтересах, що суперечать інтересам Російської Федерації; і справи про так зване найманство.

«Що стосується справ про діяльність «Правого сектора» в Криму, то після того, як засудили [Олега] Сенцова і [Олександра] Кольченка, їх більше не було», — підкреслює Гуковський.

Судові процеси у справах Олега Сенцова (фото згори) та Олександра Кольченка (на фото знизу праворуч — адвокатка Світлана Сідоркіна, яка наразі захищає і російського активіста Дениса Бахолдіна) Фото: Anton Naumlyuk

Йому відомо про дві-три справи за кожною зі статей. Є кримінальні справи, які порушувалися щодо тих, хто виїхав — їх засудили заочно. Зазвичай, вони перебувають у розшуку.

Так, приміром, засудили прес-секретаря «Правого сектора», громадянина Росії Артема Скоропадського. Цьогоріч у вересні Слідчий комітет Росії заочно заарештував його, а також Ігоря Чудінова, Георгія Стоцького і Геннадія Хамраєва.

Чудінов, за твердженням СК, був заступником командира одного з бойових підрозділів добровольчого корпусу ПС, Стоцький — рядовим бійцем. Хамраєву закидали участь в «операціях проти мирного населення» самоназваних «ДНР» і «ЛНР».

Репости та знайомства

Більшість справ, де фігурує «Правий сектор», проходять у закритому режимі, правозахисники не мають до них доступу. Наскільки реальна приналежність підозрюваних до «Правого сектору» оцінити важко, каже Гуковський.

«Позаяк частина справ або не дійшла до суду, або дійшла в закритому режимі, або самі люди, яких судили, не зверталися до правозахисних організацій, часто складно судити про це», — каже правозахисник.

Проте, із низки справ відомо, що підозрювані ніколи не брали участь у «Правому секторі», але мали стосунок до інших добровольчих формувань в Україні. Це, наприклад, справа Артема Широбокова, який також заочно арештований у Росії — він боєць батальйону «Азов».

Артем Широбоков Фото: сторінка Артема у соцмережі

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Любов і ФСБ: як побачення закінчилося для 19-річного українця арештом

Цьогоріч у червні в Читі до 12 років позбавлення волі засудили Микиту Афанасьєва — йому інкримінували п’ять злочинів, зокрема, і членство у «Правому секторі». За даними Гуковского, Афанасьєв воював у батальйоні «Свята Марія».

Артем Скоропадський розповів Громадському, що вони відстежують порушення кримінальних справ у РФ за причетність до «Правого сектора». За його словами, найчастіше люди не мають ніякого стосунку до організації.

«До нас зверталися деякі російські адвокати з проханням спростувати участь певних осіб у «Правом секторі». Ми навіть писали офіційні листи, але російські суди не беруть їх до уваги. Потрібно розуміти, що реальний учасник «Правого сектору» навряд чи колись поїде в Росію, розуміючи, що йому загрожує арешт», — каже Скоропадський.

Микита Афанасьєв, засуджений до 12 років колонії за екстремізм і замах на вбивство screenshot з відео

«Легкі» статті

Випадки, про які згадує Скоропадський, переважно йдуть за легшими статтями. У 2015 році такою була справа Костянтина Жарінова, порушена за «Публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності». За репост звернення «Правого сектора» в соціальній мережі «ВКонтакте» Жарінова засудили до двох років позбавлення волі умовно і одразу амністували.

Цього року за такою ж статтею в Сургуті судили Олега Новоженіна — але, на відміну від Жаринова, Новоженін отримав реальний термін. Його звинуватили в пропаганді «Правого сектора» і полку «Азов», засудивши до року колонії.

У лютому 2016-го Залізничний районний суд Єкатеринбурга засудив місцеву мешканку Катерину Вологженінову до 320 годин примусових робіт за поширення публікацій зі сторінок «Правого сектора» та «Української Народної Самооборони».

А торік у жовтні співробітники СК проводили обшук у журналістки та правозахисниці Ксенії Бабич — через її зв’язки зі Скоропадським. Як розповідає прес-секретар «Правого сектору», із Бабич вони знайомі ще з університету і ніякого стосунку до справ організації вона ніколи не мала. За його словами, більше через знайомство з ним обшуків не проводили.

У журналістки та правозахисниці Ксенії Бабич співробітники СК проводили обшук через її зв’язки із прес-секретарем «Правого сектору», громадянином Росії Артемом Скоропадським screenshot з відео/RFE/RL

Усіх заборонити

За словами Ігоря Гуковського, кримінальні справи, пов’язані з «Правим сектором», часто оформлюють як дію, що підпадає під інші статті, наприклад, найманство та участь у незаконному збройному формуванні.

«Зокрема людину, яка підозрюється в приналежності до інших організацій, теж можна звинуватити за цими статтями, навіть якщо організація не була визнана екстремістською чи терористичною в Росії», — уточнює він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ахтем Чийгоз: 8 років колонії суворого режиму

Попри те, що «Правий сектор» — не єдина заборонена організація в РФ (є ще, приміром, УНА-УНСО або Організація українських націоналістів), вони рідко фігурують у кримінальних справах. Головну роль зіграло пропагандистське розкручування бренду «Правий сектор» у Росії одразу після Євромайдану.

«Інші організації, мені здається, менш відомі, їх рідше згадують. Якщо людину затримують і відомо, що вона поїхала на територію України та вступила там до лав організацій, рухів, добровольчих батальйонів, простіше описати її як члена «Правого сектора», а не якихось інших, менш відомих організацій. Можливо є інші причини, але для мене вони не очевидні», — розмірковує Гуковскій.

Він упевнений, що практика затримань через «Правий сектор» продовжиться, попри те, що організація вже перестала відігравати значущу роль в українському політичному житті.

«Якщо люди оголошені в розшук на території Росії, кримінальні справи проти них можуть бути припинені. Але, природно, якщо така людина потрапить до російських силових структур, справа буде порушена і буде кримінальне переслідування», — робить висновок правозахисник.

Читайте цей матеріал також російською мовою

Підписуйтесь на наш канал у Telegram