ENRU

Ахтем Чийгоз: 8 років колонії суворого режиму

624350b5d0ddcd42b
11 вересня суд виніс вирок Ахтему Чийгозу (на архівному фото Чигоз разом з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим) Фото: Світлана Борисовська/УНІАН

«Мені судилося прийняти цей вирок, як вирок для всього кримськотатарського народу, від імені Російської Федерації, що окупувала мою Батьківщину» — так закінчив останнє слово в «суді» заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз 9 серпня 2017.

Так званий Верховний суд окупованого Криму 11 вересня засудив заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза до 8 років позбавлення волі із відбуванням у колонії суворого режиму.

«Суд» визнав Чийгоза винним в організації масових заворушень на мітингу під будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року в Сімферополі — у переддень так званого референдуму.

За словами адвоката Ахтема Чийгоза Миколи Полозова, сьогодні так званий «суд» разом із винесенням вироку визнав заступника голови Меджлісу громадянином України. Захист буде оскаржувати вирок і домагатися звільнення Чийгоза разом із українським урядом.

Уже понад два роки Чийгоз — у СІЗО Сімферополя, навіть у судових засіданнях присутній лише на екрані відеотрансляції.

Ахтем Чийгоз — один із давніх учасників кримськотатарського національно-визвольного руху. Багато років був членом Меджлісу — бахчисарайського регіонального, а згодом і центрального. 

Він був серед тисяч учасників мітингу 26 лютого 2014 року під стінами Верховної ради Криму за збереження територіальної цілісності України.

Тоді проукраїнські активісти, переважну більшість із яких складали кримські татари, морально перемогли проросійськи налаштовану масовку «Русского єдинства». Але політичні опоненти взяли реванш після повного захоплення Криму Росією.

Увесь 2014 рік і початок 2015-го Чийгоз, як заступник голови Меджлісу, відкрито виступав проти російської анексії півострова. Кілька разів це спричиняло суперечки з проросійськими парамілітарними силами так званої «самооборони».

Зрештою російськи силовики вирішили покарати тих, хто 26 лютого 2014 перешкоджав улаштувати сепаратну сесію кримського парламенту. Затримали одразу кількох осіб, у тому числі й Ахтема Чийгоза. Усі — кримські татари, яким закидали організацію масових заворушень, що призвели до загибелі двох людей.

Відомо, що двом фігурантам «справи 26 лютого» — Мустафі Дегерменджі та Алі Асанову — слідчі пропонували закрити справу в обмін на свідчення проти Чийгоза, але вони відмовилися.

За рік справу проти Чийгоза відокремили від загальної справи по мітингу. Відтак усі судові засідання відбувалися за відсутності Ахтема — він залишався в СІЗО на відеозв’язку. Хоча від СІЗО до суду — не більше трьох хвилин. У справі допитані десятки свідків, та лише одиниці засвідчили, що взагалі бачили Чийгоза на мітингу.

«Таємні свідки» — іще одне ноу-хау російського правосуддя — теж плуталися у свідченнях. «Таємні» вони тому, що нібито самі є членами Меджлісу, але не знають ні його структури, ні розподілу повноважень.

Ба більше, на суді виявилося, що людей мітинг запрошував узагалі не Чийгоз, а інший тодішній член Меджлісу — Заур Смирнов. Утім, нині він зовсім не в СІЗО — від самого початку анексії Смирнов пішов працювати в команду підконтрольного Кремлю очільника Криму Сергія Аксьонова. До речі, сам Аксьонов теж брав безпосередню участь у мітингу 26 лютого 2014. Але він теж чомусь не на лаві підсудних.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми не кріпаки, ми господарі цієї землі» — дружина кримського політв'язня Ахтема Чийгоза

Поки тривав суд, рідним Ахтема Чийгоза було непереливки. На його дружину — Ельміру Аблялімову — чинили тиск, кілька разів невідомі з’являлися на їхньому подвір’ї. Утім, чоловік був для неї прикладом стійкості.

На початку літа 2017 адвокати Чийгоза звернулися до суду, російської федеральної служби виконання покарань, до політичного керівництва Росії та міжнародної спільноти із закликом посприяти Ахтемові Чийгозу побачитися з матір’ю. Вона трималася майже весь час, який Ахтем пробув під слідством, але на початку літа її стан різко погіршився.

Лише після кількох тижнів публічних кампаній у перерві під час судового засідання Чийгоза відвезли до помираючої матері. Зустріч тривала 10 хвилин. На похорон Чийгоза вже не пустили.

«Перед смертю моєї мами я попросив у неї пробачення. Як син, в останні важкі дні я тут ось сидів. Зібравши останні сили, вона сказала: «Я пишаюся тим, що виховала такого сина». Щоб я не робив, як би мені не було важко, — я не знаю, чи вийду взагалі живим, — я боюся найбільше того, що мої дії, думки, висловлювання можуть зганьбити мене як людину, як кримського татарина, і моєму народові буде соромно за довіру, за обрання мене до Меджлісу кримськотатарського народу», — сказав Ахтем Чийгоз в останньому слові на суді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Його посадили за те, що не зрадник» — батьки кримського політв'язня Ахтема Чийгоза

Комусь ця промова може здатися надто пафосною, але кожен член Меджлісу у дворі Ханського палацу дає коротку клятву: «Ant etkenmen, söz bergenmen millet içün ölmege!». У перекладі — «Я поклявся, я дав слово за народ свій померти!».

Просто колишні члени Меджлісу, які перейшли працювати в підконтрольний Кремлю уряд Криму, про клятву забули, а Чийгоз або інший заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров — про неї пам’ятають, незважаючи ані на роки в СІЗО, ані на примусову каральну психіатрію.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram