Спецпредставник ОБСЄ в в тристоронньої контактній групі в Мінську Мартін Сайдик представив новий план виходу з кризи на Донбасі (на фото — Сайдік у Мінську, Білорусь, 26 серпня 2015 року)
Фото:

EPA/TATYANA ZENKOVICH

Австрійське видання Kleine Zeitung опублікувало інтерв’ю спецпредставника ОБСЄ в в тристоронньої контактній групі в Мінську Мартіна Сайдіка. У ньому Сайдік розповідає план виходу з кризи на Донбасі. Зокрема пропонує поєднати ОБСЄ та ООН в одну структуру, провести місцеві вибори під наглядом ООН, а також створити Агентство з реконструкції — за прикладом Балкан. Що це: план, який замінить Мінські угоди, чи навпаки, шлях до їхнього виконання — розповідає Громадське.

Що пропонує Сайдік

  1. ООН та ОБСЄ мають діяти на Донбасі разом, з одним, спільним керівництвом, а не паралельно, як це відбувається зараз. Сайдік пропонує Євросоюзу створити Агентство з реконструкції. Як приклад, Сайдік навів Європейське агентство реконструкції, яке з 2000 по 2008 рік працювало на Балканах. Його мета полягала в допомозі країнам після закінчення бойових дій. На Донбасі діяльність такого агентства має поширюватися на всі райони Донецької та Луганської областей; воно має співпрацювати зі спільним керівництвом місії ООН та ОБСЄ, але не підпорядковуватися йому.
  2. Проведення виборів на Донбасі під наглядом ООН. Це — як і амністія для бойовиків — один з ключових пунктів нинішніх угод. В них прописано, що місцеві вибори в окремих районах Луганської та Донецької області (тобто, на непідконтрольній Україні території) мають відбутися за законодавством України. Сайдік впевнений, що вибори неможливі без зовнішньої допомоги. Цю місію — моніторинг виборів, а також їх безпека — має взяти на себе ООН.
  3. Документ мають підписати очільники країн нормандської четвірки — Росії, України, Франції та Німеччини. Також необхідне затвердження його парламентами головних учасників — України та Росії.

Нові Мінські угоди?

Багато ЗМІ написали, що Сайдік запропонував альтернативу Мінським угодам. Проте це не зовсім так. В інтерв’ю він говорить, що це скоріше вихід із глухого кута, в якому зараз перебувають Мінські угоди, а не повноцінна заміна їх. Або ж — їхнє удосконалення. Наприклад, Сайдік наголошує, що «представники так званих окремих районів Донецької та Луганської областей [повинні] брати участь і бути почутими в процесі». Кремль з 2014 року також наполягає на тому, що ватажки самоназваних районів мають бути за столом переговорів, і що перемовлятися з ними має Київ, а Москва тут лише посередник.

«Вибори» у самопроголошених «республіках» відбулися восени 2018 року — після вбивства ватажка «ДНР» Олександра Захарченка та усунення від влади голови «ЛНР» Ігоря Плотницького. В обох випадках перемогли кандидати, які були вигідні Кремлю — Денис Пушилін та Леонід Пасічник. Москва також стверджувала, що ці «вибори» не протирічать Мінським угодам. Україна, Європа та США — навпаки. Адже закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» чітко визначає — вибори мають проходити за українським законодавством.

На думку Сайдіка, Мінські угоди перебувають зараз у «глухому куті» (на фото — лідери держав зустрілись для підписання Мінських угод у столиці Білорусі, 11 лютого 2015 року, зліва направо — президент Росії Володимир Путін, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, колишній президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко)
Фото:

EPA/TATYANA ZENKOVICH

Як це буде працювати?

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України заявило, що не отримувало жодних пропозицій щодо «нового мирного плану». На думку міністра Вадима Черниша, замінити цим планом Мінські угоди навряд чи можна:

«Існує резолюція Ради безпеки ООН 2202, яку ніхто не скасовував. До неї також є два доповнення, одне з яких називається "Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод". Якщо ми говоримо юридичною мовою, то для того щоб щось міняти, потрібно змінити резолюцію Радбезу ООН».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що план спецпредставника ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Мартіна Сайдіка щодо врегулювання ситуації на Донбасі не містить принципово нових пропозицій і вимагає подальшого допрацювання. Про це Клімкін сказав журналістам під час візиту в Донецьку область.

«Ніякого принципово нового плану немає. Пан Сайдік представив в кінці минулого року своє бачення. Це пропозиції, над якими ще потрібно працювати», — зазначив він. 

Кандидатка політичних наук і головна редакторка UA:Ukraine Analytica Ганна Шелест пояснює — поки що немає жодного офіційного документу, з яким би могли ознайомитися усі зацікавлені сторони, а передусім Україна. «З цього інтерв’ю не зрозуміло, чий це план, — коментує Громадському Шелест. — Якщо це план ОБСЄ, то чому тоді Словаччина, яка там головує, нічого не говорить? Чи говорили про цей план з ООН? А з ЄС? Ці питання треба розуміти».

Заяви, які зробив Сайдік в інтерв’ю, Шелест називає «збірною солянкою»: «Є старі ідеї, про які ми вже чули — поєднання ОБСЄ та ООН. Проте від такого формату відмовилися в ОБСЄ і зараз було б цікаво дізнатися, чому вони змінили думку». Сам Сайдік в інтерв‘ю в тім говорив, що план був представлений в грудні 2018 на щорічній зустрічі міністрів закордонних справ ОБСЄ. Хоча дійсно після зустрічі міністрів ніхто про цей план не говорив.

Ще один незрозумілий момент — ратифікація документу в парламентах — цього, за словами Шелест, не було на Балканах. І це ускладнить реалізацію плану. Називати його новими Мінськими угодами експертка не ризикує.

В російському МЗС новий план назвали «власною ініціативою Сайдіка». В самопроголошеній «ЛНР» назвали заяви Сайдіка «безвідповідальними». Таку ж думку висловили й в «ДНР».

Поділитись: