Зліва направо: спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, президент України Володимир Зеленський та прем'єр Олексій Гончарук під час зустрічі в Києві, 2 вересня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

На початку осені президент Володимир Зеленський кілька годин обговорював з керівництвом Верховної Ради, Кабінету міністрів і правоохоронних органів завдання для новообраного парламенту, уряду та силовиків. Під час цієї зустрічі було «нарізано» кілька десятків завдань із чіткими дедлайнами та відповідальними. Частину з них виконали до першого жовтня, значно більше в переліку «до виконання» до кінця осені або нового року. На початок листопада в дедлайн-списку президента — виключно інфраструктурні завдання.

hromadske розповідає, що уряд та парламент мали зробити до 1 числа та чи їм це вдалося.

Водні шляхи

Керівник комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль відповідав за підготовку та подачу на розгляд комітету законопроєкту про внутрішні водні шляхи. Із цим порядок — проєкт зареєстрували на сайті парламенту 6 вересня, на четвертий день після зустрічі в Офісі президента. «Європейська солідарність» та позафракційні депутати зареєстрували алтернативні законопроєкти.

Цей напрям важливий, оскільки Україна не використовує повною мірою водний транспорт, а регулювання в цій галузі фрагментарне і розкидане по різних законах. Народні депутати пропонують створити підприємство, яке обслуговуватиме водні шляхи, вирішити питання оновлення шлюзів на ГЕС, більшість з яких критично зношені, звільнити судна від плати за шлюзування, впровадити автоматичний облік річкових перевезень. Завдяки цьому мають зрости інвестиції в галузь, розвиватиметься інфраструктура, підвищиться обсяг вантажоперевезень та зменшиться навантаження на дороги.

Проте поки жоден із зареєстрованих законопроєктів далі комітету не пішов.

Гроші на будівництво та ремонт доріг

Завдання номер два — ухвалення законів про середньострокове планування державних фінансів для будівництва та ремонту автодоріг. Їх два, №1041 та №1064, і вони пройшли перше читання.

Якщо законопроєкт №1041 приймуть, більше не треба буде погоджувати перелік об’єктів будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг з комітетом з питань бюджету. Це дозволить спростити процедуру: уряд затверджує програму розвитку доріг, а Укравтодор – перелік об’єктів для будівництва та ремонту, складених місцевими адміністраціями відповідно до програми.

Законопроєкт №1064 вносить зміни в бюджетний кодекс, які фактично розблоковують довгострокові договори. Чому це добре, легко пояснити на прикладі утримання доріг в зимовий період. Аби вибрати підрядника, потрібно провести тендер і підписати договір з переможцем. От тільки бюджетний період закінчується наприкінці грудня, а зима триває до березня включно. Тому, щоб заплатити за чисті взимку дороги, доводилося фактично порушувати закон. Законопроєкт ситуацію виправляє.

Однак в документ вирішили повернути ручний режим при затвердженні переліку доріг, які будуть ремонтувати та будувати. Той, який хочуть «вбити» в законопроекті №1041. Відповідну постанову зареєстрував голова бюджетного комітету, народний депутат від «Слуги народу» Юрій Арістов. Він хоче створити комісії, більшість в яких складатимуть депутати з його комітету, і вони вирішуватимуть, які дороги ремонтуватимуть та будуватимуть на національному та місцевому рівні. Проти цього виступили громадські організації, які займаються питаннями інфраструктури і прозорості закупівель.

Законопроєкт №1041 планували розглянути в другому читанні цього пленарного тижня, однак депутати так і не дійшли до його розгляду.

Ціна ремонту 

Україна досі не перейшла на стандарти міжнародних фінансових установ щодо ціноутворення на капітальний ремонт та будівництво доріг. У вітчизняних регуляторних актах багато обмежень, які суперечать принципам ринкового ціноутворення, і часто це є полем для маніпуляцій з боку замовників. Наприклад, фіксована максимальна вартість окремих робіт, яка по факту є в рази нижчою за ринкову. Такі умови зроблять тендер непривабливим для чесних підрядників, а «своя» фірма-переможець часто добирає необхідну суму, переглядаючи вартість будівництва вже під час роботи.

Міністерство інфраструктури та Мінрегіонбуд працюють над тим, щоб зробити правила єдиними для всіх.

Поділитись: